Відбулось відкриття виставки "Перлини музейної колекції"

18.08.2014   11:41 — Агенцiя

В Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відбулось відкриття виставки "Перлини музейної колекції", де будуть представлені живопис та скульптура голландських, французьких, італійських та німецьких майстрів XVII-XIX ст.

У художніх музеях України зберігаються значні колекції західноєвропейського живопису. Найбільш повно представлений період від раннього італійського Відродження до кінця ХVІІІ століття, менше – ХІХ-е століття, та й то зазвичай у копіях з більш ранніх творів.

У зібранні Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана також зберігаються твори західноєвропейських майстрів, частина яких входила до зібрання поміщиків Галаганів, частина – князів Юсупових, яка була передана у 1920-і роки до музеїв Чернігівщини Ленінградським художнім фондом.

Є твори закуплені у приватних осіб або такі, що та надійшли з інших джерел. Роботи показані не у межах однієї колекції, а в системі загального процесу розвитку національних шкіл за розділами: Італія, Франція, Німеччина, Голландія, Фландрія, Іспанія, дозволяють прослідкувати розвиток художнього процесу періоду ХVІІ-ХІХ століть за окремими творами живопису, скульптури та декоративно-ужиткованого мистецтва – як оригіналами, так і копіями.

Голландія та Фландрія (ХVІІ-ХІХ століття).
В Італії, Голландії, Фландрії, Іспанії та Франції у ХVІІ столітті формуються потужні художні школи, серед яких особливе значення мала голландська. У ХVІІ столітті голландський живопис переживав «золотий вік», наслідуючи досвід Нідерландів та орієнтуючись на віяння європейського мистецтва. Тут був широко розсповсюджений італізуючий напрям, зароджувався академічний живопис. Серед утрехтських послідовників італійського реформатора живопису Караваджо яскравим представником став Гендрік Янс Тербрюгген, який близько 10 років провів у Римі та Неаполі. Популярна серед караваджистів тема «концертів» з розробкою простонародних типажів та експериментами зі світлом стала домінуючою у його творчості («Концерт». 1626).

У 1620-х роках у голландському живописі завершується формування основних жанрів, серед яких чинне місце посідає натюрморт, представлений різними періодами розвитку та багатоманітністю типів (Невідомий художник «Натюрморт з виноградом». ХVІІ (?) ст., Готфрід Схалкен (?) «Маленький геній. Ванітас». Кін. ХVІІ-поч. ХVІІІ ст., Невідомий художник «Гроно винограду». ХІХ ст.). Поряд з алегоричними чи квітковими натюрмортами особливу увагу у той час привертали і так звані «пташині двори» (Художник кола Мельхіора де Хондекутера «Лис у курнику». ІІ пол. – кін. ХVІІ ст.). Батальний жанр в експозиції представлений творами ХVІІІ століття голландського живописця-баталіста Паламедеса Паламедеса (Стевартса) Старшого «Кавалерійська атака». ХVІІ ст. та антверпенського художника бароккового італізуючого напряму у фламандському живописі, який розробляв військову тематику та тему полювань, Пітера ван Блумена (Стандарта) «Військовий табір». 1705 (?).

На відміну від Голландії, в живописному мистецтві Фландрії, а пізніше Бельгії, починаючи з ХVІІ століття домінуючим був пейзаж, зокрема сільський на зразок італійських пасторалей, що набуло популярності у багатьох країнах Європи у ХІХ столітті. Автором анімалістичних пейзажів «з кулісами» був викладач антверпенської Академії Балтазар Пауль Оммеганк («На пасовищі у горах» та «На пасовиську». ХІХ ст.).

Італійська та іспанська школи репрезентовані оригінальними та копійними творами з полотен ХVІ– ХVІІІ століть. Зокрема, італійське мистецтво представлене найвідомішими школами – римською (Невідомий художник. Копія за Джованні Батістом Гауллі «Портрет Папи Клемента ІХ». ХVІІІ (?) ст.), флорентійською (Фаріна Акілле. Копія з Сассоферрато «Скорботна Мадонна». 1843), болонською (Невідомий художник. Копія за Гвідо Рені «Мадонна з немовлям та маленьким Іоанном Хрестителем». ХVІІІ ст.). Близько чотирьохсот років в Італії існувала знана венеційська школа, яка пережила свій занепад у ХVІІ столітті та, відродившись у ХVІІІ столітті, згодом зникла, поступившись місцем іншим європейським художнім центрам – Франції та Німеччині.

Період розквіту венеційського живопису представлений копійним твором невідомого художника, написаним з поетизованого портрету «Скрипаль» без датування. Автором оригіналу є послідовник Рафаеля і Мікеланджело Себастьяно дель Пьомбо. Зразком звернення живописців венеційської школи до «великих тем» – сюжетів Старого і Нового Заповітів є твір монументального характеру Мікаела Ск’явоне «Коронування Есфірі Артаксерксом» ІІ пол. ХVІІІ ст. Італійські, зокрема венеційські, художники працювали в інших країнах, до Риму та інших міст їхали навчатись митці з усього світу, й тому італізуючий вплив довгий час був притаманним мистецтву багатьох країн (Невідомий художник «Суд Соломона». ХVІІІ ст.).

Іспанський релігійний живопис представлено двома копійними творами з однією назвою невідомого автора ХVІІІ століття, ймовірно, створеними за полотнами Бартоломе Естебана Мурільйо («Хреститель-пастушок». ХVІІІ (?) ст.).

Німеччина (ХVІІІ-ХІХ століття).
Велика частина німецьких художників цього періоду спеціалізувалась на наслідуванні манер деяких голландських живописців, прикладом чого є пейзаж Філіппа Ієронімуса Брінкмана «Руїни старого замку». Сер. ХVІІІ ст., який працював у стилі Рембрандта та художників його кола. Малих голландців наслідував у побутових сценах саксонський живопиець Пауль Ієремія Швеєр («У корчмі». 1778 (?). Прикладом натюрморту, який зазнав впливу художніх традицій шкіл Голландії, Німеччини та Франції, є роботи невідомих художників ХVІІІ століття «Натюрморт з кухонним посудом» та «Натюрморт з делфтською вазою».

В основі німецького романтизму ХІХ століття лежало вивчення національних пам’яток середньовіччя (Невідомий художник «Пейзаж з руїнами на березі ріки». ХІХ ст.). У період пізнього романтизму в Саксонії працював знаний пейзажист Генріх Людвіг Фріше, який вивчав пленер і створив велику кількість краєвидів мальовничої та загадкової гірської місцевості Гарц («Пейзаж у Гарці». 70-ті рр. ХІХ ст.). Тема полювання, популярна у європейському мистецтві ХІХ століття, знайшла своє відображення у роботі невідомого художника, ймовірно Фершира, «Пейзаж з собаками».

Франція (ХVІІІ-ХІХ століття).
Французький поет руїн та автор кращих пейзажів доби Просвітництва, придворний декоратор Юбер Робер писав на замовлення невеликі твори з напіввигаданим мотивом для міжвіконних простінків («Руїни старого замку». Кін. ХУІІІ ст.). Привертає увагу робота маловідомого художника Франсуа Маріуса Гране «Внутрішній вид хорів у церкві капуцинського монастиря на площі Барберіні у Римі». ХІХ ст, яку він відтворював декілька разів. Портретний жанр представлений творами, що походять з Юсупівської колекції, а саме, Жана-Батіста Грьоза (?) «Голівка дівчини». 1770-1780-ті рр. та Елізабет-Луїз Віже Лебрен. «Амур» (портрет Б.М.Юсупова). 1790-ті рр., останній з яких був написаний під час перебування придворної художниці у Росії.

З передставників французької школи слід також відзначити родоначальника французького жанрового живопису Жана-Луї Ернеста Мессоньє («Шанувальник живопису». ІІ пол. ХІХ ст.), на автора, що спеціалізувався на побутових сценах Альфонса Корне (?-?) («Біля колодязя». ІІ пол. ХІХ ст.).

Виставку доповнюють скульпурні твори французьких, німецьких та невідомих авторів у різних техніках, а також вироби декоративно-прикладного мистецтва.

Світлана Власенко, Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана