Як поліщуки із прикордонних районів Чернігівщини знаходять роботу в сусідній країні
За підрахунками деяких аналітиків, у Республіці Білорусь працює близько 158 тисяч трудових мігрантів з України. Напевно, ця цифра дещо завищена. Чому?
Велика частина Придесення межує з Білоруссю. Але нині не відчувається, щоб із прикордонних сіл місцеве населення масово виїздило на заробітки на Гомельщину. Однієї вересневої неділі на вечірній потяг Чернігів - Гомель, як повідомила заступник начальника станції "Чернігів" Юлія Шелупець, із 264 місць 100 було вільними. Подібне - і в інші вихідні. Отже, великого "виїзного" ажіотажу не спостерігається.
- З нашого району їздить кілька дрібних підприємців у Білорусь по швейні вироби, - повідомив заступник голови Щорської райради Віталій Запорожець. - На базарі потім їх продають. Так само дехто привозить білоруські сметану, ковбаси. Але про будівельні бригади я нічого не чув...
Із прикордонної Хотівлі вирушає на заробіток до сусідньої країни лише один будівельник.
- Років п'ять тому з нашого села виїздило на заробітки до Білорусі четверо-п'ятеро людей, - повідомила голова Кузницької сільської ради Любов Лазаренко. - Але нині ніхто. Дорого і їздити, і потяг незручно ходить...
Про це говорять і в інших селах Городнянського району. З Деревин виїжджає бригада будівельників на велосипедах у сусідні білоруські села, де виконують певні замовлення. А з прикордонного Переписа молодь прямує на будівельні майданчики Києва. Кажуть, що з райцентру Городня в Гомелі працює кілька будівельних бригад.
- Справді, Гомельський будівельний трест №14 нещодавно звертався до нашої служби з проханням знайти їм мулярів, арматурників, - повідомила заступник директора Городнянського районного центру зайнятості Ольга Реуцька. - Такі звернення надходили і в попередні роки.
В обласному центрі зайнятості теж мають щороку по кілька звернень від гомельських будівельних організацій. Вони не випадкові: сусіди знають, що в Чернігові кілька будівельних компаній опинились у критичній ситуації. Близько 1000-1500 мулярів, малярів, бетонників, столярів не мають повної зайнятості. У тяжку фінансову пастку потрапив ВАТ "Домобудівник". Тож чернігівці через простій виробництва, невизначеність змушені їхати до Гомеля і вахтовим методом там працювати на будівельних майданчиках. У Білорусі не приваблюють такими зарплатами, як, скажімо, в Москві. Зате тут є для людей у скрутні дні все-таки вихід: і заробіток, і близько додому. Та й середня зарплата в сусідній країні становить у середньому 450 доларів.
- Ми навіть намагалися взяти обсяг робіт у Гомелі, - розповів генеральний директор дочірнього підприємства "УкрСіверБуд" акціонерного товариства "ДСК" Віктор Вереша (м. Чернігів). - Та, як з'ясувалося, є проблема із переміщенням за кордон будівельної техніки. А орендувати її у Білорусі просто невигідно.
Взагалі, північні райони Чернігівщини - "дачні" місця для гомельців. Традиційно за радянських часів випускники їхали до Гомеля, який був для багатьох сіл навіть ближче від Чернігова. Тож там влаштовувалися на роботу, вчилися. Нині ж, у солідному віці, приїжджають на родинні садиби, до стареньких батьків. Багато хто залишає дітям квартири в Гомелі, а доживати віку приїжджає до рідного місця. Звісно, поінформовані гомельські "дачники" допомагають землякам бодай не влаштовуватися на роботу, то інформацією про вакансії.
- Багато моїх земляків повлаштовувалися на білоруському свинокомплексі у Новій Гуті, - каже мешканець Малого Листвена Ріпкинського району Іван Філіпович. Леонід Багмут із Нових Яриловичів теж підтвердив:
- Навіть недавно з нашого села перебралися туди дві молоді родини. У них там є перспектива: робота, дали квартири.
Зазначимо, відкрите акціонерне товариство "Радгосп-комбінат "Сож" вирощує майже 100 тисяч свиней. Не секрет, це білоруське прикордонне господарство нині дало можливість заробити значній кількості молодих селян із Ріпкинщини.
Чи збільшуватиметься потік трудових мігрантів з Чернігівщини до сусідньої країни?
За статистичними даними, за останні 20 років з Республіки Білорусь у Російську Федерацію виїхало на постійне місце проживання понад 520 тисяч білорусів. Для невеликої країни з 9,46 мільйона населення це відчутно. Тому в Гомелі та Мінську охоче прийматимуть українських трудових мігрантів. Є з цього приводу навіть прийнята програма. Вона, мабуть, буде успішно реалізовуватись, якщо й надалі в Україні молодь не матиме перспективи знайти належне робоче місце.
Сергій Павленко, "Голос України"
Останні новини Чернігівщини
Цифрова трансформація Чернігівщини: від енергонезалежних ЦНАПів до створення Офісу цифрових компетенцій 19:47
Чернігівська область продовжує впроваджувати сучасні цифрові рішення, що роблять державні сервіси доступнішими для кожного мешканця. Днями відбулася робоча зустріч за участі заступника голови ОДА Сергія Зенченка, фахівців Управління цифрової трансформації, регіональної координаторки програми EGAP Юлії Масляної та керівниці Агенції регіонального розвитку Ірини Сімонової.
Чий голос домінує в чернігівських новинах: результати гендерного моніторингу 19:43
В онлайн-медіа Чернігівської області чоловіки й надалі значно частіше фігурують у новинах, ніж жінки — як у ролі головних героїв матеріалів, так і як фахові коментатори та експерти.
Про ефективну комунікацію у сфері ветеранської політики – на нараді в ОВА 14:31
Як надалі збільшити на рівні області ефективність міжвідомчої взаємодії у сфері ветеранської політики – обговорювали на нараді, яку провів заступник голови Чернігівської ОДА Іван Ващенко.
Старт роботи над Стратегією розвитку Чернігівської громади: аналітика та опитування мешканців 14:16
Перше засідання робочої групи з розроблення проєкту Стратегії розвитку Чернігівської міської територіальної громади на період до 2027 року (з перспективою до 2034 року) та Плану заходів з її реалізації на 2026–2027 роки під головуванням заступника міського голови Віктора Геращенка відбулося 26 лютого.
“Симфонія тривалістю в життя” — оркестр “Філармонія” продовжує проєкт 14:13
І знову сцена Чернігівського обласного філармонійного центру належала Моцарту! Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” (художній керівник та головний диригент — заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач) продовжує реалізацію мистецького проєкту “Симфонія тривалістю в життя”, який передбачає виконання всіх симфоній великого австрійського композитора у хронологічній послідовності.
© 2005-2026