Ірина Воробей: “Я напевно знаю, що в регіонах можна робити якісну журналістику”
Ірина Воробей працює на Чернігівському обласному телебаченні вже 13 років. Вона виконує обов’язки старшого редактора новин на ДОТРК “Сівер-центр”, тож завжди перебуває у гущі регіональних подій. Однак як людині неспокійній у творчому плані Ірині цього замало, тому щотижня вона створює авторську програму “Студія “Діалог”.
Гостею цієї програми нещодавно була й головний редактор газети “День” Лариса Івшина, яку запросили в Чернігів для участі в читацькій конференції, присвяченій серії “Підривна література”. Про особливості регіональної журналістики, розуміння правильних посилів у професії та необхідність постійного самовдосконалення “День” розмовляв з Іриною ВОРОБЕЙ.
– Переважна більшість людей, які приходять до нашої “Студії “Діалог”, телевізор не дивляться, – дещо несподівано почала нашу розмову пані Ірина. – Мені здається, що й газет вони не читають. Може, хтось і читає, але все одно набагато менше, ніж колись, ще за радянських часів. Звісно, у цих людей є пояснення: більш нагальні справи, мовляв, є чим займатися в житті. Таку позицію треба змінювати. Наша робота в чомусь зводиться до “поглядання збоку”. Завдання журналіста – запрошувати до діалогу тих людей, які, незважаючи на все, долають обставини, досягають мети, домагаються успіху. Вони є прикладом для інших. Дивлячись на таких людей, хочеться самому розвиватися – читати книжки, переглядати інтелектуальні програми…
– Чи вдається тобі знаходити таких людей для участі у програмі в “Студії “Діалог”?
– У “Діалозі” можуть перебувати будь-які люди, які вільно обмінюються думками, щирі одне з одним. Кілька тижнів тому наша програма набула “столичного” формату, в гостях у наших глядачів побували Лариса Івшина, Андрій Кокотюха, брати Капранови… А до того були представники територіальних громад, голови сільських рад. Також був цілий цикл зустрічей з істориками – і місцевими, і киянами. Такі люди в нас часто недорозпитані. Також запрошуємо до розмови молоде покоління: в нашу студію приходять юні винахідники, школярі, що ведуть свої дослідження в рамках роботи Малої академії наук.
Нещодавно я запрошувала до студії батюшку з Коропа, якому 78 років. Це дивовижна людина, в якої теплі добрі очі, борода, як у Льва Толстого, він колись серйозно займався альпінізмом, а зараз подорожує святими місцями. Із ним було про що поговорити. Вочевидь, ця людина справді добра, а не здається “добренькою”, світла. Намагаємося для діалогів добирати теми, що можуть зацікавити всіх жителів Чернігівщини.
“ГАЗЕТА “День” – ЦЕ СПРАВЖНІЙ ВИКЛИК”
– Нещодавно вийшла в ефір твоя програма з головним редактором “Дня” Ларисою Івшиною…
– Так, хороша була розмова. Ми говорили і про “Підривну літературу”, і про Чернігів. Мені завжди цікаво спілкуватися з цією людиною. Раніше пані Лариса приїздила в Чернігів із фотовиставками газети “День”, я чула й про нову серію книжкових видань. Хотілося познайомити глядачів із цією особистістю. Газета, яку робить пані Івшина, упродовж багатьох років не знижує планку, вона не “попсова”, це справжній виклик у нинішній ситуації. Хто читає “День”, знає, що в газеті працюють журналісти з новими поглядами, які генерують нові думки. Приємно тішить те, що “День” з усіма його проектами не стоїть на місці, постійно розвивається. А на медіа-ринку і взагалі в бізнесі як відбувається: якщо ти перестаєш рухатися, то завтра ще можеш залишатися на тому ж місці, де перебував раніше, але вже післязавтра тебе посунуть більш активні, молоді, амбіційні.
Мені імпонує, що пані Лариса завжди має власну думку і не боїться її висловлювати. Вона підтримує національну ідею і все, що з нею пов’язано, – мову, історію, літературу. І ця її любов до Батьківщини незмінна. Гадаю, якби всі ми так любили свою країну, прагнули кращого, то й жили б набагато краще.
Коли я прочитала роздуми Бандери, Шевченка з серії “Підривна література”, була просто вражена! Я почала по-іншому сприймати, приміром, Шевченка. Його думки надзвичайно актуальні. Ця серія – чудовий проект! І формат книжок підходящий для сучасників, адже нам часто бракує часу на тривале читання. Але якось же потрібно людей зацікавити, щоб вони знайшли ці книжки! Сподіваюся, що наша розмова з Ларисою Івшиною у “Студії “Діалог” цьому посприяє.
Ще ми говорили про Чернігів. Знаєте, мої друзі колись переїхали до Москви, вони успішні й заможні люди. І от коли приїздять сюди, частенько зауважують: “Тільки-но погляньте, в якому страхітті ви живете. І бордюри у вас неохайні, і асфальт під ногами порепався, і трава не така соковита”. Я починаю сердитися: “У нас чудове місто!” “А де ж ваші сучасні готелі? Де нові тролейбуси?” – перепитують вони. А мені ж хочеться, щоб гості сприймали наше місто моїми очима – очима любові, доброти, розуміння нашої ситуації. І, звісно ж, з перспективними планами на майбутнє.
“НІКОЛИ НЕ ПЕРЕСТУПЛЮ МЕЖУ ПОРЯДНОСТІ”
– Яка роль у плануванні порядку денного для країни, на твою думку, відведена журналістам?
– Величезна. Передусім журналістика має працювати на позитиві, тому що навколо нас відбувається чимало страшного. Якби ті факти, які ми щодня бачимо по телевізору – про тисячі смертей, епідемії чи катастрофи, – комусь у житті допомагали чи змінювали його на краще, я також робила б подібні сюжети. Напевно, кримінальні теми мають бути, але не в програмі новин, а в інших, і до того ж – у пізній час. Сьогодні ми не знаємо, скільки у нас діє промислових підприємств, скільки працює сільгосппідприємств, ми не знаємо людей, які дійсно працюють. Зате знаємо політичних лідерів, депутатів, чиновників, які часто дискутують у повітря. Мені здається, варто більше говорити про тих людей, які щось корисне виготовляють, сумлінно ставляться до своєї професії, справи.
– На твою думку, в чому полягає особливість роботи регіонального журналіста?
– Якщо займатися “джинсою”, хоч би де ця людина працює – в Чернігові чи в Києві, роль журналіста просто нівелюється. А в цілому – як в столиці, так і в регіонах журналістам потрібно професійно виконувати свої обов’язки. Я твердо знаю, що якісну журналістику можна роботи не лиши в Києві. Серйозні й авторитетні журналісти були й є в регіонах! До прикладу, в нашій області – це Владислав Савенок, Олексій Маслов, Василь Чепурний, Олег Головатенко. Це також Станіслав Реп’ях, який був не тільки серйозним письменником, а й публіцистом. Це люди, які мають власну позицію. Хоча їх і небагато. Так, є журналісти, які заробляють гроші від виборів до виборів, але я їх не засуджую.
– Особисто мені здається, що раніше влада активніше реагувала на критичні публікації чи сюжети, а зараз майже не звертає не них уваги. Це так?
– Не зовсім згодна з тобою. Наприклад, місцева влада миттєво реагує на будь-яку критику в наших сюжетах. Але якщо критика заслужена, не висмоктана з пальця. Представники влади переглядають матеріали, намагаються вирішити проблеми. Нам би хотілося, щоби, по можливості, такого було більше. Але ж для цього якісних сюжетів також має бути більше. І щоб журналісти були не роз’єднані, а згуртовані, “стріляли” б в одному напрямку. Тоді й результат був би вагоміший. У нас немає дієвої профспілки журналістів, немає “братства” журналістів, кожен сам по собі, на жаль. І це робить нас слабшими.
– Сьогодні актуальним питанням є роздержавлення ЗМІ. Як думаєш, такі компанії, як ОДТРК “Сівер-центр” чи ТРА “Новий Чернігів”, могли б існувати без фінансової підтримки – без бюджетних коштів?
– Один із відомих журналістів у нашій області – Петро Антоненко, колишній редактор газети “Сіверщина”, колись розповідав, у чому сила журналістів і видань у Польщі. Справа в тому, що на перших порах їх фінансово підтримували західні держави. Тоді журналіст дійсно міг піти із прес-конференції міністра зі словами: “Те, про що ви говорите, мені не цікаво”. Але будь-якому виданню, телекомпанії потрібні гроші. А скільки підприємств у нашому місті працюють? Чотири. І вони не мають можливості утримувати навіть газету. Якщо ж говорити про громадське телебачення, то наше суспільство також не готове його фінансово підтримувати. Тому відповідь однозначна: на даному етапі без підтримки держави ми навряд чи виживемо.
Останні новини Чернігівщини
Удар по Чернігову. Інформація станом на 14.00 15:02
О 09 год. 03 хв. 17 квітня ворогом здійснено ракетний обстріл території міста Чернігова. Сталося пряме влучання в будівлю соціальної інфраструктури.
Увага! Тимчасові зміни у русі громадського транспорту! 12:27
Тролейбусні маршрути № 10 та №11 тимчасово (до усунення наслідків ракетного удару) не працюватимуть.
Вранці 17 квітня росіяни завдали 3 ракетних ударів по Чернігову. 12:18
"Наразі триває пошуково-рятувальна операція. Зараз вже можу казати про 9 загиблих, вбитих російськими терористами. Більше 20 поранених", - сказав в інтерв'ю телеканалу 1+1 начальник Чернігівської ОВА Вʼячеслав Чаус.
В Чернігові вибухи 09:32
Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 08:45
Протягом минулої доби зареєстровано 5 небезпечних подій, а саме: 4 пожежі та 1 аварійну ситуацію на мережах життєзабезпечення. Внаслідок цих подій загинула 1 особа.
© 2005-2024