Не здаватися: ми будемо нарощувати поголів’я — Василь Булах
Сьогодні в Україні фермери потерпають від занизьких закупівельних цін на молоко.

Василь Булах
В ситуації, коли дорожчає виробництво, починаючи з пального і закінчуючи ветеринарними препаратами, ціна тримається на рівні минулого року, а з початком сезону «великого молока» — почне падати. Як вижити й не втратити молочний потенціал — баченням з ІА «Агравері» поділився Василь Булах, власник ПСП «Авангард» (Чернігівська область).
— Якщо рік назад молочарі ще говорили про розширення, то сьогодні більшість задумується про доцільність тримати корови. Дехто говорить про готовність вирізати стадо. Яка ситуація на вашому підприємстві?
— Ми почуваємо себе прекрасно. Так, важко. Добре, що хоча б молоко забирають. Правда, ніхто не говорить за вищу ціну. Та хай вона буде 4,75 грн/л. Головне вберегти те, що є.
Кажете, будуть вирізати корів. Звичайно, виріжуть — ми власники, ми не питаємо когось, що нам робити. Але можна доїти, можна триматись. А от вирізати не можна. Це моє бачення. Навіть навпаки, зараз ми призупинили вирізання та здачу маточного поголів’я. Чому? Раніше ми купували дорогі корми, коли вони були нам доступні. Нині вони подорожчали в зв’язку з курсом долара, в першу чергу пивна дробина, кормові дріжджі. З ними ми доїли 16 л молока. Зараз ми від цього відмовилися. В нас була тенденція: якщо корова дає менше 15 л, то ми її забраковували і здавали. Зараз у нас є корови, які дають по 14 л молока, але на наших, дешевих кормах. Це багаторічні трави, сінажі тощо. Хай буде 15 л, але без дорогих кормів. Ми продамо молоко по 4,80 грн/л.
Наша задача — зберегти робочі місця. Тому ми плануємо збільшувати поголів’я до 1000 дійного (1200 загального). Плануємо будувати (заклали вже фундамент) ще один корівник для дійного стада, там же буде і родильне відділення і утримуватимуться сухостійні корови. Крім того, плануємо переобладнати старі корівники на безприв’язь.
— Які підприємства мають шанс вижити? Якщо ви плануєте розвиватись, то напевне у вас є якийсь запас міцності. Чого зараз потрібно очікувати?
— Звісно, можна прогнозувати скорочення поголів’я. Для фермерів найкращий варіант: вийшли весною, посіяли кукурудзу, зібрали, гроші порахували — і все. Сьогодні виробництво молока неприбуткове, літр повинен коштувати мінімум 8 грн, адже зросла ціна на все абсолютно.
— А яка собівартість у вас виходить?
— В нас вона була 3,30-3,40 грн. Але на даний момент я не можу сказати. Але однозначно піднялась.
— Для сільгосптоваровиробників, які не зможуть перейти на спрощену систему оподаткування, суттєво підвищиться рівень оподаткування земельним податком як одного з видів податку на майно з 0,1% до 1%. Як ви ставитесь до такого рішення?
— В нас зараз орендна плата за землю 6% від грошової оцінки, а якщо ще збільшать податок на землю як майно, то це не дуже добре вплине на нас. Але ми нічого не зробимо, не вплинемо на це. Ще й на село нам треба давати у рік більше 300 тисяч гривень.
— Це ви самі вирішуєте, чи вам сільська рада каже?
— Є угода, меморандум із сільською радою. Залежить від кількості гектарів землі. Для тих, хто займається тваринництвом, менша відсоткова ставка. В нас, здається, 70 тисяч гривень на «Авангард». Але даємо більше: то 300 тисяч платили, 450 тисяч було, як школу робили.
— Напевне, все село тримається на вашому підприємстві…
— Допомагає той, у кого керівники на місцях. А ті, у кого керівники в Києві, Харкові, Америці, то поки додзвоняться туди, то і допомога не треба вже. В нас загалом 20 підприємств в районі, а тих хто підтримує, 4-5 залишилось.
— Як ви ставитесь до нового керівництва Мінагрополітики і яких змін від них чекаєте? Які реформи зараз потрібні?
— Майдан для чого був? Всі хотіли в Європу. І що думали? Що Європа зараз прийде і все принесе. А я кажу, що Європу потрібно робити на місцях, в себе. Сільський голова — в селі, районне керівництво — в районі. Мер повинен слідкувати за містом, щоб не ми садочками займались міськими, а мер.
— Як ви вважаєте, ви наблизились до стандартів Європи на своєму підприємстві?
— Знаєте, був у Германії, то там навіть простіше, ніж у нас. Були на фермі, і я там нічого дивного не побачив. Єдине, що я побачив, це те, що тюки обмотують целофаном, але зараз і в нас так роблять.
— Чи можуть виробники молока якось вплинути на ситуацію?
— Фінансове становище держави зараз не дозволить їй підтримувати тваринництво, тому хай краще не заважає. І дотацій нам не треба. Бо сьогодні дали дотації, а завтра приїхали із перевіркою. Ми обійдемось без дотацій, але ціна молока має бути 8 грн за літр. Така ціна може бути лише тоді, коли сировини не буде вистачати.
Довідка: ПСП «Авангард» має стадо у 862 корови, із яких 704 дійних. У 2015 році планують збільшувати до 1000 голів дійного стада. Середній надій на корову становить 8300 л в рік. Молоко здають на «Яготинське» і «Бель Шостка Україна». За добу підприємство здає близько 12 тонн молока жирністю 4%, білок становить 3,21-3,24%. Доять тричі на день. Доїльне обладнання — GEA Farm Technologies/Westfalia Surge.
Останні новини Чернігівщини
Поліція розслідує обставини смертельної ДТП в Ніжинському районі 13:33
Поліція розпочала кримінальне провадження за фактом ДТП у Ніжинському районі внаслідок якої загинув пасажир легковика.
Базова соціальна допомога: стартує новий проєкт для сімей з низькими доходами 13:12
З 1 липня цього року в Україні стартує експериментальний проєкт для сімей з низькими доходами.
Поліція розслідує обставини ДТП, у якій травмувався військовослужбовець Національної гвардії України 12:51
Днями до Чернігівського райуправління поліції надійшло повідомлення про те, що водій автомобіля Volkswagen Passat скоїв наїзд на військовослужбовця Національної гвардії України, який ніс службу на блокпосту.
Державна програма «єКнига» триває 11:49
Її мета – підтримати українських видавців та мотивувати молодь читати.
Німецько-українська конференція муніципальних партнерств: Чернігів долучився до міжнародної платформи співпраці 10:47
16–18 червня 2025 року в місті Мюнстер (Федеративна Республіка Німеччина) відбулася Сьома Німецько-українська конференція муніципальних партнерств, що об’єднала понад 700 учасників із Німеччини, України та інших європейських країн — представників муніципалітетів, урядів, міжнародних організацій та громадянського суспільства. Захід був організований Програмою «Муніципальне партнерство з Україною», що впроваджується Engagement Global за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).