Крим очима М.Коцюбинського
11 березня у літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського відбулася третя зустріч у межах проекту «Михайло Коцюбинський – знайомий незнайомець». Цього разу темою для розмови стали подорожі письменника і, зокрема, Крим, який свого часу надзвичайно вразив Михайла Михайловича своїм неповторним колоритом, надзвичайною природою, яскравими традиціями.
Яким ми звикли бачити сучасний Крим, де більшості з нас доводилося побувати? А яким його вперше побачив класик української літератури, тоді ще молодий письменник Михайло Михайлович Коцюбинський? Чому він так вразив його?
Ще з дитинства в душі письменника зародилася любов до мандрів. Об’їздивши разом з родиною усе Поділля, а потому учителюючи по селах, він знайомився з різними людьми, пізнавав життя у всіх його проявах, шукав красу навіть посеред буденності. І можливо, саме любов до мандрів стає однією з вагомих причин в тому, що письменник влаштовується на роботу у філоксерний комітет, організований задля боротьби зі шкідником винограду філоксерою. Така робота дала письменнику змогу познайомитися з життям людей на півдні України, в Молдавії, а потому і в Криму.
Саме Крим надзвичайно вразив М.Коцюбинського своєю неймовірною природою та екзотичними, як для людини з європейським світоглядом, традиціями татар, котрі і були основним населенням півострова. З перебуванням в Криму пов’язано і кілька важливих моментів з особистого життя письменника, адже саме тут, в урочищі Святої Трійці він освідчився своїй коханій дружині Вірі Устимівні. Згодом в Алушті пройшли заледве не півроку з їхнього подружнього життя, які стали справжньою медовою порою для Михайла та Віри Коцюбинських. Мине кілька років, і письменник уже разом зі своєю великою родиною знову навідається до Криму та оселиться у невеличкому на той час містечку Сімеїз. І зараз у татарському будинку, де мешкала родина Коцюбинських, працює музей письменника.
Свідченням того, яке сильне враження справило на письменника перебування в Криму, є його твори «У путах шайтана», «На камені», «Під мінаретами» і величезна кількість листів, які в дійсності можна вважати не лише замальовками до майбутніх творів, а й заледве не справжнім щоденником з кримського життя. Помітив М.Коцюбинський і інший Крим, не татарський, з його старовинними православними монастирями, в одному з яких, а саме Кузьмо-Дем’янівському, він навіть хотів пожити в ролі послушника, щоб краще пізнати життя ченців. Проте цей задум втілити йому не довелося. Натомість у творчому доробку М.Коцюбинського з’являється оповідання «У грішний світ».
Яскравими ілюстраціями до оповіді про кримські мандри М.Коцюбинського стали фрагменти з його творів і листів, прочитані автором і ведучою проекту,заступником директора музею з наукової роботи Наталією Коцюбинською та вченим секретарем музею Дмитром Мельниченком. Не менший інтерес у гостей заходу викликали фрагменти відеофільмів, знятих за мотивами кримських оповідань письменника. Крім того, гості заходу змогли ознайомитися з невеличкою виставкою фондових матеріалів, присвяченою татарській тематиці. Зокрема, до уваги відвідувачів було запропоновано збірку перекладів творів М.Коцюбинського татарською мовою, татарську пляшку, але найбільший інтерес викликав такий колоритний для нас експонат, як кешкюль – миска дервіша, у котру збираються пожертвування.
Говорячи про те, яким був Крим у кінці ХІХ – на початку ХХ століття, автор проекту Наталія Коцюбинська не змогла оминути увагою і сучасні обставини в регіоні та історичні передумови, які призвели до їх формування. Радянський терор 1918-1921 рр., а згодом і депортація кримських татар 1944 року та заселення на їх місце росіян, які не вміли господарювати на камені і цінити природне багатство півострова, мають своїм наслідком занепад і втрату краєм своєї автентичної краси. З Криму наче вийняли душу…
Наостанок Наталія Михайлівна розповіла гостям про традиційний татарський танець з символічною назвою «хайтарма», яка у перекладі означає «повернення», та висловила сподівання, що душа Криму, його народ повернуться на окупований півострів і займуть там достойне місце.
Наступна зустріч в межах проекту «Михайло Коцюбинський – знайомий незнайомець» відбудеться 8 квітня. Цього разу гості заходу разом з письменником вирушать у мандрівку на сонячний острів Капрі.
Адреса музею: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 3.
Останні новини Чернігівщини
За позовом прокуратури зобов’язано укласти охоронний договір на пам’ятку архітектури національного значення – «Андріївську церкву» 17:44
Чернігівським окружним адміністративним судом задоволено позов Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації щодо зобов’язання укласти охоронний договір на пам’ятку архітектури національного значення – «Андріївську церкву», розташованув селі Стольне Корюківського району.
Чернігівські спортсмени — призери чемпіонату України з рукопашного бою в Києві 17:33
З 21 до 22 березня в Києві відбувся 26-й чемпіонат України з рукопашного бою.
Крок до безбар’єрності: у Куликівській лікарні облаштовують ліфт та нове реабілітаційне відділення 17:10
У Куликівській громаді активно впроваджують принципи безбар’єрності в охороні здоров’я та сучасні стандарти лікування, щоб кожен пацієнт отримував якісну та сучасну допомогу у безпечному і комфортному середовищі.
Прокуратура на захисті інтересів чернігівців щодо відведення та використання земель центральної частини міста 16:35
Північним апеляційним господарським судом відхилено апеляційну скаргу Чернігівської міської ради та залишено без змін рішенняГосподарського суду Чернігівської області, яким задоволено позов обласної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Чернігова до Чернігівської міської радипро визнання недійсним пункту рішення, визнання недійсною та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Служба зайнятості зміцнює партнерство з бізнесом Менщини 16:03
Дієвий діалог із бізнесом, реальні результати та нові перспективи співпраці – саме так можна підсумувати робочий візит директорки Чернігівського обласного центру зайнятості Людмили Ключник на Менщину.
© 2005-2026