Поповнення бібліотечної збірки Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського

21.06.2014   10:45 — Агенцiя

Впродовж першого півріччя до бібліотеки музею надійшли 93 книги, переважно наукового та науково-популярного спрямування. Це – видання, які були подаровані авторами, видавництвами, колегами тощо. Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського висловлює вдячність всім, хто в цей фінансово непростий час, даруючи нам свої книги, підтримує українську музейну справу.

Про деякі бібліотечні надходження повідомлялося раніше, тож сьогодні ми хочемо поділитися наступними виданнями:
1. Овчарова О.В., Якушева-Омельянчик Р.М., Сургай Л.С. Словник-довідник музейного працівника. – К.: Кий, 2013. – 464 с.: іл. Виданий Бібліотекою Музею історії міста Києва словник-довідник включає загальновживану музейну лексику і поширені терміни, що стосуються архітектури, скульптури, живопису, графіки, декоративно-прикладного мистецтва, нумізматики, фалеристики, книгознавства, письмових джерел, реставраційної справи.
2. Мальченко О. Museum artilleriae Ucrainiciae. Музей української артилерії XV–XVIII століть. Частина І. Українські гармати в зарубіжних музейних колекціях. – К., 2011. – 216 с.: іл. Основною частиною роботи є ілюстрований каталог, який охоплює усі відомі історичні гармати українського походження XV–XVIII століть, що тепер зберігаються в зарубіжних музеях. Розлогі коментарі доповнюють каталог, розгортають історичне тло, на якому гармати виготовлялися, брали участь у війнах та “мандрували” у часі та просторі крізь століття. Важливим елементом видання є глосарій, що допомагає систематизувати тематичну технічну термінологію та зорієнтувати читача серед безлічі нюансів у питаннях історичної артилерії.
3. Мальченко О. Артилерія на українських землях у XIV–XV століттях. – К., 2005. – 184 с. У виданні розглянуто історію поширення артилерії і прослідковано шляхи руху вогнепальних технологій на українських землях у XIV–XV століттях. На основі документальних джерел проаналізовано типологію гармат, що знаходились на озброєнні українських замків.
4. Кіндратюк Б. Дзвонарська культура України: монографічне дослідження. – Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського нац. ун- ту ім. В. Стефаника, 2012. – 898 с. – (Історія української музики: Дослідження, вип. 19 /Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). Ця праця є першою спробою прослідкувати на основі широкого кола джерел і відповідних досліджень формування наукових уявлень про дзвонарську культуру України. Представлена історія дзвонів і розвиток дзвонарського мистецтва, показані світські функції дзвонів, значення місцевих приписів дзвонінь у церковному обряді, зроблений огляд споруд для розміщення цих ударних музичних інструментів, стан їхнього збереження, описано мистецтво дзвонарів. Осмислюється також відображення дзвонів і дзвонінь у народній культурі, красному письменстві, візуальних мистецтвах, музиці. Потрапили до видання й дзвони чернігівських церков, а також дзвони, що зберігаються у зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. До книги додається електронна база даних “Давні дзвони України (ХІ–XVIII ст.)” на CD.
5. Українська витинанка. Альбом-каталог /Автор-упоряд.: Є. Шевченко, В. Корнієнко. – К.: Народні джерела, 2013. – 112 с.: іл. Альбом висвітлює творчий доробок українських майстрів витинанки, репрезентований на всеукраїнській виставці у Національній спілці майстрів народного мистецтва України (травень–червень 2013 р.). До нього увійшли й деякі твори з колекції Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, зокрема універсали гетьмана Кирила Розумовського, прикрашені кустодіями.
6. Тисяча років української печатки. Каталог виставки /Голова редколегії В.А. Смолій; упорядник Ю.К. Савчук. – К.: Інститут історії України, 2013. – 504 с.: іл. Книга – це каталог виставки “Тисяча років української печатки”, створеної у Національному музеї історії України за участі музеїв, архівів, приватних колекцій. На ній окрім інших, представлені пам’ятки із зібрання Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського – кістяний кістень ХІ ст. із зображенням князівського тризуба Ярослава Мудрого, “Книга Забіл” 1679–1745 рр. із зображенням малюнка “Sigilum Ucrainie” та два універсали гетьмана Кирила Розумовського.
7. Frąckowska Anna. Gdansk Silver Tankards of the 17th and 18th Centuries: Typology, Styles, Iconography. – Warszawa, 2013. – 402 p. Книга доктора філософії Ганни Фраковської присвячена колекції срібних кухлів XVII–XVIII століть, виготовлених у Гданську. Серед понад 400 предметів представлені і три раритети, із зібрання Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського: кухоль роботи майстра Роде ІІ Йогана, який належав полковнику лубенському Леонтію Свічці; кухоль роботи майстра Холла ІІ Ієроніма; кухоль роботи майстра Ернстера Зигфрида, який походить із зібрання українських старожитностей Василя Тарновського. Їхній опис уклала головний зберігач фондів – Г.П. Арендар.
8. Андрощук Ф. Мечи викингов. – К.: ВД “Простір”, 2013. – 712 с.: ил. У монографії подається опис, датування типів мечів, а також досліджується соціальна роль меча в мілітаризованому суспільстві вікінгів. Книга має високоякісний ілюстративний матеріал та каталог 832-х скандинавських мечів та їх фрагментів.
9. Прокопович П.І. Вибрані твори (у трьох томах). Том 1. Сімейства бджолині (з автографом упорядника В.Д. Зуя). Том 2. Управління бджільництвом. Том 3. Про школу бджільництва. – Х.: Фактор, 2010–2013. Зібрання творів є першим найбільш повним виданням праць відомого українського бджоляра, науковця і вчителя. Майже половина матеріалів, представлених у цьому виданні – першодруки, бо з ХІХ століття ніколи ніде не друкувалися. Книги були подаровані музею упорядником під час огляду вулика П. Прокоповича, який зберігається в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського.
10. Шевченківська енциклопедія: в 6 т. Том 3, том 4 / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка; редкол.: М.Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. – К., 2013. Надійшли наступні томи шеститомного енциклопедичного видання про життя й творчість Т.Г. Шевченка. Як і в попередніх – активну участь у складанні енциклопедії взяли працівники Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, зокрема, старший науковий співробітник – С.О. Половнікова, яка підготувала статті про Качанівку, Марківці, Мотронівку та Оленівку.
11. Скрипка Т. Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура. – К.: Темпора, 2013. – 656 с.: іл. У книжці йдеться про духовне середовище й культурну атмосферу маєтків родини Драгоманових-Косачів як осередків української традиції та аристократичної культури кінця ХІХ – початку ХХ ст. Введено в обіг нові джерела, використано друковані та рукописні мемуари, епістолярій власників садиб, членів їхньої родини та оточення. Також подано понад півтисячі унікальних фотографій, більша частина яких знаходиться у приватних колекціях у США, Канаді, Швейцарії та Росії.
12. Забіяка І.М. Епістолярна спадщина Василя Горленка. Монографія. Вид. 2 ге, доповн. і переробл. /Бібліотека альманаху “Вітряк”. Вип. 5. – К., 2013. – 400 с. (з автографом). Книжка не лише про епістолярну спадщину В.П. Горленка. Автор намагається через аналіз листування висвітлити особу та особистість відомого українського літературного критика, мистецтвознавця, фольклориста, етнографа, знавця й збирача національних старожитностей, вишуканого есеїста та прекрасного журналіста. У книзі згадуються В.В. Тарновський та його чудова колекція українських старожитностей, а також спроби Горленка її описати та опублікувати. Для підготовки монографії використані матеріали Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського.
13. Сфрагістичний щорічник. – Випуск IV. – К.: НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського; Інститут спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих, 2013. – 576 с.: іл. Четвертий випуск “Сфрагістичного щорічника” підготовлено на основі матеріалів ІІІ Міжнародної сфрагістичної конференції, що відбулася в Києві 16–18 листопада 2012 р. Тематика збірника зосереджена довкола різноманітних аспектів сфрагістики суспільних груп та корпорацій (інституцій) країн Центрально-Східної Європи. До збірника ввійшла стаття кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського І.М. Ситого, присвячена печаткам ніжинських греків.
14. Борис Грінченко – відомий і невідомий: матеріали щорічних Грінченківських читань: 5 грудня 2012 р. / За заг. ред В.О. Огнев’юка, Л.Л. Хоружої, А.І. Мовчун. – К.: [Київ, ун-т ім. Б. Грінченка], 2013. – 176 с. У виданні опубліковані матеріали щорічних Грінченківських читань, які відбулись 5 грудня 2012 р. і були приурочені до 149 ї річниці від дня народження Б.Д. Грінченка. У нових наукових дослідженнях, що є вагомим внеском у сучасне грінченкознавство, висвітлюються різні аспекти багатогранної діяльності Бориса Дмитровича, по-новому розглядається його творчість. Серед дописів до збірника ввійшла стаття старшого наукового співробітника Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського – О.І. Ісаєнко, присвячена “Земскому сборнику Черниговской губернии” як важливому джерелу в дослідженні чернігівського періоду життя та діяльності письменника і громадського діяча.
15. 1944. Партизанский альманах 2009. Фотоальбом. – Минск, 2009. – 199 с. У фотоальбомі, укладеному за матеріалами Білоруського державного музею Великої Вітчизняної війни, де зібрано унікальну колекцію партизанських рукописних журналів, висвітлюються різні аспекти існування та діяльності партизанських загонів і з’єднань на території Білорусі.