У Чернігові запрацював клуб редакторів: “Ми всі – журналісти”

03.08.2013   17:02 — Агенцiя

З ініціативи автора цих рядків і Сергія Народенка, редактора газети “Вісник Ч”, 2 серпня пройшло перше засідання Клубу редакторів Чернігівських мас-медіа. Воно називалося “Ми всі – журналісти”. І цією назвою підкреслювалося, що є щось спільне, що нас об’єднує, – відданість своїй професії. Це на противагу тому, що нас, журналістів, часто роз’єднує.

Дуже різними були засоби інформації, представлені і на цій зустрічі, а це були практично всі основні міські і обласні мас-медіа. Ось хто взяв участь у зустрічі, і це були керівники цих медіа: Анатолій Тютюнник – Обласна державна телерадіокомпанія “Сівер-центр”, голова обласної організації Національної Спілки журналістів України, Ольга Капустян – Телерадіокомпанія “Новий Чернігів”, Олег Шолох, Олена Кияшко – обласне радіо, Олександр Ломако – Телекомпанія “Дитинець”, редактори газет : Дмитро Іванов – “Гарт”, Сергій Народенко – “Вісник Ч”, Леонід Ісаченко – “Деснянська правда”, Ярослав Сухомлин –“Семь дней”, Ірина Мокроусова – “Чернігівські відомості”, Петро Антоненко – “Світ-інфо”, Сергій Павленко – редактор журналу “Сіверянський літопис”, Олександр Ясенчук – інтернет-сайт “Північний вектор”.

Редактори деяких медіа з поважних причин не змогли взяти участь у зустрічі, але приєднаються до Клубу редакторів. Це, зокрема, Ольга Макуха (“Весть”), Лариса Мілова (“Деснянка вільна”), Олександр Супронюк (“Чернігівщина”), а також засновник найпопулярнішого Інтернет-сайту області “Високий Вал” Олег Головатенко. Засідання цього неформального Клубу редакторів вирішили проводити щокварталу.

Засоби інформації, керівники яких буди представлені на зустрічі, дійсно різні. Тут і державні ЗМІ, як друковані, так і електронні, і напівдержавні, де засновниками, поряд з органами влади, є журналісти цих видань, і незалежні ЗМІ, засновниками і видавцями яких є самі журналісти. Тим більш цікаво було обговорити те, що хвилює всіх журналістів.

Першою темою була журналістська етика і солідарність. Нам, журналістам, добре відомо, що саме на цю тему говорять злі язики. Мовляв, журналістська етика і солідарність закінчується там, де журналіст отримує від господаря ЗМІ вказівку– такого-то політика, громадського діяча, взагалі когось возславити, а когось облити брудом. Що ж, трапляється й таке, але це вже питання більше до власників ЗМІ. Самі ж учасники зустрічі були одностайні: в середовищі журналістів, і конкретно мова йшла про Чернігів і область, не місце чварам, неприязні, зведенням рахунків серед журналістів на сторінках преси та в ефірі. Так само зійшлися на думці, що коли якесь медіа чи журналіст зазнали утисків щодо свободи слова, колеги мають виявити солідарність, принаймні, донести до громадськості цю ситуацію, проблему.

Другою важливою темою, яку обговорили учасники зустрічі, була тема об’єктивності медіа, недопущення їх заангажованості. Простіше кажучи, довелося обговорити ще один випад проти журналістів, коли ті ж злі язики називають їх “продажними”, такими, що лише когось обслуговують, а не служать суспільству. Проблема дуже непроста і вона зумовлена, насамперед, структурою українських медіа. Важко говорити про об’єктивність і неупередженість медіа, коли, зокрема, і у нас в області, більшість газет, що реально виходять, належать місцевим органам влади, а відтак обслуговують чиновництво, а не громадян, на кошти яких ці газети й існують. Скільки років вже ведуться розмови про роздержавлення цієї преси, але все на місці. І все ж, навіть в таких умовах багато що залежить від позиції журналістів, їх принциповості. Чимало з них, як можуть, протистоять сваволі власників ЗМІ і прагнуть відстоювати інтереси своїх земляків.

Всі учасники зустрічі зійшлися на тому, що таке пряме, відверте спілкування журналістів області дуже потрібне і корисне. Адже надто багато охочих використовувати медіа не для порозуміння в суспільстві, а для конфронтації. І саме журналісти мають самі протистояти цьому.

Наші медіа ще далекі від світових і європейських стандартів, особливо щодо свободи слова. Дехто твердить: ось буде нормальне суспільство, будуть і нормальні ЗМІ. Але є і протилежна залежність: чим швидше постануть нормальні, вільні медіа, тим швидше буде нормальне демократичне суспільство. І творити такі медіа мають самі журналісти, вміло, кваліфіковано. Прикладів цього немало й на Чернігівщині.

Ще одним результатом зустрічі Клубу редакторів стала підтримка ідеї відновити роботу Чернігівського медіа-клубу. Років з 15 тому, в другій половині 90-х, це була дуже цікава громадська організація, яка об’єднувала представників найрізноманітніших засобів інформації. Потім всі якось розбіглися по своїх редакціях, стали все більш залежні, заангажовані, в тому числі й політично, і це цікаве спілкування якось затихло. Але зараз журналісти знову відчувають потребу в такому об’єднанні, спілкуванні. То ж учасники зустрічі зійшлися на тому, що, паралельно з Клубом редакторів, має діяти і Чернігівський медіа-клуб, у якому зможуть брати участь всі бажаючі журналісти преси, радіо, телебачення, Інтернету.

Місце зібрання відновленого медіа-клубу люб’язно запропонував Чернігівський культурно-мистецький центр “Інтермеццо” (вул. Шевченка, 9): кожної останньої п’ятниці місяця. Перше таке засідання відновленого медіа-клубу заплановане на 30 серпня. Колеги, приходьте, спілкуйтеся.

Петро Антоненко

http://pivnich.info/u-chernihovi-zapratsyuvav-klub-redaktoriv-my-vsi-zhurnalisty/