Єдиний на Чернігівщині сільський голова-священик цивілізує Липів Ріг
Село Липів Ріг Ніжинського району Чернігівщини відоме тим, що в ньому народилася наречена Тараса Шевченка Ликера Полусмак і досі зберігся майже 500-річний дуб, під яким сиділа ця знаменита пара.
Прилуки Ніжин
Новітню ж історію села творять нинішні його мешканці. Серед них – сільський голова Олексій Пелипканич, який 18 років був настоятелем липіврізького Свято-Гергіївського храму та очолював місцеву єпархію.
– Олексію Миколайовичу, для першого знайомства розкажіть, будь ласка, трішки про себе. Мені відомо лише, що свого часу Ви закінчили Київську духовну семінарію. Служити Богу Ви почали ще в юності?
– Ні, до семінарії я вступив у 30-річному віці, а до того де тільки не бував, ким тільки не працював. Одне слово, вів світське життя. Родом я зі Львівщини, а в Липів Ріг приїхав у 1992 році служити священиком. Відтоді неодноразово обирався депутатом – сільським і районним, для села багато чого старався робити. Маю сім’ю – дружину, двох синочків і донечку. Вищу освіту діти отримують (а дехто вже й отримав) у Києві, проте церковній службі ніхто із них себе не присвятив.
– Як сталося, що Ви полишили її, замінивши роботою в сільській раді?
– Ще коли я був батюшкою, люди обирали мене головою кооперативу з проведення газу в село. Не всі тоді вірили в успіх цієї справи, бо ми вже раз мали труби, які дехто здав у металобрухт. Та не минуло й року, як понад 19 км газопроводу було прокладено (підвідного й розвідного), і в Липовому Розі запалав блакитний вогник. У момент урочистого запалення факела у мене аж сльози на очах виступили від радості, що мені це вдалося. Після того односельці нерідко радили мені балотуватися на сільського голову. Проте зробив я це, скоріше, з досади – після неприємності, завданої мені моїм попередником. Якби не той конфлікт, я б, можливо, залишився служити в церкві – там таки спокійніше. Хоча, якщо глянути з іншого боку, – енергії у мене трішки забагато, і її треба кудись дівати. Цей факт і змусив мене балотуватися.
– Після обрання Ви склали із себе сан?
– Ні, сан у мене залишився, і у великі храмові свята я часом допомагаю нашому новому настоятелю отцю Прокопію. Крім того, здійснюю церковні обряди для друзів і знайомих, які до мене звертаються.
– Отець Прокопій не ревнує, що ви у нього, так би мовити, хліб відбираєте?
– Ні, він мене чудово розуміє, і я стараюся нічим його не ображати. Він – настоятель, а я – слуга Божий. Коли мені щось треба, я питаю в нього дозволу, і він ніколи не відмовляє. Стосунки між нами рівні й доброзичливі.
– Чи називають Вас люди за звичкою батюшкою?
– Звісно, і звертаються так нерідко, навіть коли в конторі сиджу, адже 18 років служби – значний термін.
– Що ви намагаєтеся робити для села як сільський голова?
– Липовий Ріг – село чималеньке, налічує 430 дворів і 828 жителів, з яких майже сотня – це діти. Село має перспективу, і тому мені хочеться навести в ньому лад, щоб воно було одним із кращих у Ніжинському районі. А ще тому, що я сам дуже люблю порядок. За рік головування мені вдалося зробити небагато, але за весь період своєї каденції я виконаю все, що обіцяв перед виборами. Зараз від односельців та й від заїжджих я чую, що в Липовому Розі стало чисто. У центрі села тепер стоять металеві урни, і все більше людей звикає ними користуватися. Сміття тепер у нас вивозиться регулярно наприкінці кожного місяця. Ще за рік вдалося повністю освітити село, хто заїжджає – усі дивуються. Адже вечорами Липів Ріг схожий на маленький мегаполіс – усі вулиці освітлені. У Ніжинському районі ніде такого нема, зазвичай у селах 2-3 лампочки висить – і все.
– А де Ви на це кошти берете?
– Мені Господь Бог допомагає і хороший спонсор – ніжинський бізнесмен Олексій Сутула. Він мій давній приятель, орендує землі наших селян, має тут фермерське господарство.
– Які плани вибудовуєте на найближче майбутнє?
– Моя задача на цей рік – насипати дорогу, яка б скоротила шлях для жителів однієї частини села до ніжинської траси. Їздити через центр їм далекувато, а так буде всього 5 км. Ця дорога дуже потрібна людям, оскільки в теплу пору багато моїх односельців їздить на роботу чи на базар у Ніжин велосипедом – до міста від центру нашого села 10 км.
Друга справа – спортивний зал, якого в Липовому Розі не було 20 років. Зараз ми його робимо в клубі – він у нас великий, має вільні приміщення.
Ставок збираємося розчистити й окультурити, Інтернет у село провести – цього року нам обіцяли його підключити. А ще в мене є велика мрія насадити липок обабіч дороги, що веде від траси у село. Хочеться, щоб воно відповідало своїй назві – Липів Ріг. Торік ми таку спробу вже робили, але саджанці не прийнялися – старі дерева їх заглушили. Мені не вдалося отримати “добро” на вирубку старих тополь, але, може, в цьому році пощастить більше.
– Наближається Великдень, як готується до нього Липів Ріг, як відзначатиме?
– Зазвичай сміття з села ми вивозимо 28-го числа кожного місяця. У зв’язку з Великоднем ми відійшли від цього правила і збиратимемо сміття в чистий четвер і п’ятницю. Люди прибиратимуть свої домівки, подвір’я, прилеглі до них території… Наведемо лад у дворах і на вулицях, очистимося і підемо на це урочисте свято. У селі, мабуть, не знайдеться такої хати, з якої б люди не ходили на Всенощну чи святити паску. Я пропрацював у Липовому Розі священиком багато років і не знаю таких господарів, які б у ці світлі дні не відвідали церкву. А тому зі святом вас. Щастя, здоров’я вашій родині і вашим колегам, довгих років життя і сподівань на його покращання. Христос Воскрес!
– Дякую. Воістину Воскрес!
Потапчук Наталія, УКРІНФОРМ
Останні новини Чернігівщини
365 пожеж в природній екосистемі Чернігівщини з початку року: чому виникають та як запобігти 18:11
«До речі, це майже в два рази більше, ніж за аналогічний період минулого року (186 надзвичайних ситуацій), – повідомив на брифінгу в офіційному медіацентрі ОВА Олександр Бобро, заступник начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України в області. – 356 із них – суха трава та сміття на відкритих територіях, а 9 пожеж – це лісові масиви та насадження».
Бізнес, який постраждав під час ракетних ударів 17 квітня, може отримати грант на відновлення від МОМ 18:08
Міжнародна організація з міграції (МОМ) в рамках проєкту «Життєздатність+ Економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від війни», що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через Банк розвитку KfW, допоможе чернігівським підприємцям.
На Чернігівщині до 11 років позбавлення волі засуджено двох російських військових, які катували та жорстоко поводились з цивільним 18:03
Поліція завершила досудове розслідування та скерували до суду провадження, щодо двох російських військовослужбовців, які 6 березня 2022 року затримали цивільного місцевого мешканця у селі Слобода Чернігівського району. Чоловіка тяжко побили та погрожували спалити живцем.
Майстер–клас для спортивної спільноти Чернігівщини від володаря першої олімпійської медалі на Чернігівщині Олександра Батюка 18:01
Цьогоріч виповнюється сорок років з часу проведення XIV Зимових Олімпійських ігор у місті Сараєво (на той час Соціалістична Федеративна Республіка Югославія). Тоді у далекому 1984 році на цих престижних міжнародних змаганнях наш земляк, відомий український лижник Олександр Батюк виборов срібло у складі команди з лижної естафети 4х10 км.
На Чернігівщині запрацювали одразу дев’ять поліцейських станцій 11:39
Сьогодні в Остерській ТГ та ще у восьми громадах області розпочали роботу нові поліцейські станції. Допомагати, дбати про безпеку і захищати місцевих мешканців відтепер будуть дев’ять поліцейських офіцерів громад.
© 2005-2024