Як називаються українські стародавні прикраси: салби, баламути, кризи та інші
Український народний костюм важко уявити без прикрас, адже такі аксесуари не лише збагачують образ, а й мають певний закодований сенс.
Далі розбираємо, які є види українських традиційних прикрас, чим відрізняються коралі від пацьорків, а дукати відмінні від згарди.
Ці всі прикраси можна назвати одним словом – намисто, проте це буде занадто просте згрупування.
Кожна нашийна прикраса унікальна і має свої особливості: кількість ниток, матеріал, спосіб виготовлення тощо.
Як називаються українські традиційні прикраси:
Шелести – це прикраса, яку носили переважно на Гуцульщині. Таке намисто виглядає, як ланцюжки з круглих металевих дзвіночків.
Коралі – ця нашийна прикраса є однією з найпопулярніших та навіть найпоширеніших серед сьогоденної сувенірної продукції. Цю прикрасу створювали з кількох ниток (разків), на які нанизували червоні намистини у формі циліндрів. Разки були неоднакові – дрібні та масивні намистини на різних нитках.
Гердан – це виріб з бісеру, який спочатку носили тільки чоловіки. У гердані поєднуються різні візерунки. Сама прикраса виглядає, як дві плоскі стрічки, які поєднані своїми краями у місці сонячного сплетіння. Це фінальне завершення прикраси нагадує медальон.
Згарди – це, перш за все, намисто-оберіг. У зображеннях використовували образи сонця, кола тощо. Ця прикраса створюється з нанизаних металевих хрестиків та намистин. Може складатися з кількох намист та дисків (чепраг).
Плетенки – це виріб з бісеру, який носять на шиї. Також цю прикрасу інколи називають “цятки” або ж “силенка”, адже метод створення – силення. Важливу роль відіграє орнамент, який має певне значення.
Дукати (личман) – це нагрудна прикраса з металу, яка нагадує монети, а намистинки на нитці з каміння чи скла. Цей виріб завжди вішали посередині. На самій монеті зображали сцени битв чи біблійні сюжети.
Дармовіси (світлячки) – це намисто зі скла. Зазвичай використовують дуте скло, а стали популярними такі буси у 19 столітті.
Салби – прикраса, яка була найбільш популярна на Буковині, нагадує татарські вироби – нагрудник з полотна, який розшивали монетами.
Пацьорки – яскраві та мальовані скляні намистини, які поєднують на одній нитці. Спочатку виготовлення таких прикрас було таємницею, а потім почали використовувати смальну різних кольорів для ручного розпису.
Баламути – це білий перламутр, який нанизували на ризки. Така прикраса символізувала дівочу цноту, а оздоблювати могли з додаванням оберегів, ікон, хрестів тощо.
Кризи – це широкий комір з бісеру. Він круглої форми та покриває шию, плечі та груди. Найпоширенішим такий вид виробу був серед лемків та бойків.
Останні новини Чернігівщини
Чернігівські поліцейські затримали наркоторговця 15:58
Оперативники Чернігівського районного управління поліції викрили 49-річного чоловіка, який займався незаконними операціями з наркотичними засобами та психотропними речовинами, в тому числі їх незаконним збутом. Зловмисника затримано, йому загрожує до 10 років позбавлення волі.
На Чернігівщині визначили 12 закладів освіти, які отримають кошти на системи резервного електроживлення 15:28
В ОВА затвердили перелік із 12 закладів освіти, які зможуть встановити системи електроживлення за кошти державної субвенції.
Міську стипендію за високі досягнення у навчанні призначили ще двом учням 14:36
Виконавчий комітет Чернігівської міської ради на засіданні 23 липня ухвалив рішення про встановлення міської стипендії за високі досягнення у навчанні у розмірі 2 100 грн ще двом учням закладів загальної середньої освіти.
Конкурсний комітет визначив перевізника на автобусний маршрут №29С 14:24
24 липня у Чернігівській міській раді під головуванням заступника міського голови Віктора Геращенка відбулося засідання тимчасового міського конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування.
В’ячеслав Чаус зустрівся з прикордонниками, які працюють на Семенівському напрямку 13:33
Очільник Чернігівської обласної військової адміністрації В'ячеслав Чаус працював на північних рубежах області, де разом із начальником 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Олександром Павликом перевірив готовність підрозділів, які виконують завдання на Семенівському напрямку.
© 2005-2026