Як називаються українські стародавні прикраси: салби, баламути, кризи та інші
Український народний костюм важко уявити без прикрас, адже такі аксесуари не лише збагачують образ, а й мають певний закодований сенс.
Далі розбираємо, які є види українських традиційних прикрас, чим відрізняються коралі від пацьорків, а дукати відмінні від згарди.
Ці всі прикраси можна назвати одним словом – намисто, проте це буде занадто просте згрупування.
Кожна нашийна прикраса унікальна і має свої особливості: кількість ниток, матеріал, спосіб виготовлення тощо.
Як називаються українські традиційні прикраси:
Шелести – це прикраса, яку носили переважно на Гуцульщині. Таке намисто виглядає, як ланцюжки з круглих металевих дзвіночків.
Коралі – ця нашийна прикраса є однією з найпопулярніших та навіть найпоширеніших серед сьогоденної сувенірної продукції. Цю прикрасу створювали з кількох ниток (разків), на які нанизували червоні намистини у формі циліндрів. Разки були неоднакові – дрібні та масивні намистини на різних нитках.
Гердан – це виріб з бісеру, який спочатку носили тільки чоловіки. У гердані поєднуються різні візерунки. Сама прикраса виглядає, як дві плоскі стрічки, які поєднані своїми краями у місці сонячного сплетіння. Це фінальне завершення прикраси нагадує медальон.
Згарди – це, перш за все, намисто-оберіг. У зображеннях використовували образи сонця, кола тощо. Ця прикраса створюється з нанизаних металевих хрестиків та намистин. Може складатися з кількох намист та дисків (чепраг).
Плетенки – це виріб з бісеру, який носять на шиї. Також цю прикрасу інколи називають “цятки” або ж “силенка”, адже метод створення – силення. Важливу роль відіграє орнамент, який має певне значення.
Дукати (личман) – це нагрудна прикраса з металу, яка нагадує монети, а намистинки на нитці з каміння чи скла. Цей виріб завжди вішали посередині. На самій монеті зображали сцени битв чи біблійні сюжети.
Дармовіси (світлячки) – це намисто зі скла. Зазвичай використовують дуте скло, а стали популярними такі буси у 19 столітті.
Салби – прикраса, яка була найбільш популярна на Буковині, нагадує татарські вироби – нагрудник з полотна, який розшивали монетами.
Пацьорки – яскраві та мальовані скляні намистини, які поєднують на одній нитці. Спочатку виготовлення таких прикрас було таємницею, а потім почали використовувати смальну різних кольорів для ручного розпису.
Баламути – це білий перламутр, який нанизували на ризки. Така прикраса символізувала дівочу цноту, а оздоблювати могли з додаванням оберегів, ікон, хрестів тощо.
Кризи – це широкий комір з бісеру. Він круглої форми та покриває шию, плечі та груди. Найпоширенішим такий вид виробу був серед лемків та бойків.
Останні новини Чернігівщини
365 пожеж в природній екосистемі Чернігівщини з початку року: чому виникають та як запобігти 18:11
«До речі, це майже в два рази більше, ніж за аналогічний період минулого року (186 надзвичайних ситуацій), – повідомив на брифінгу в офіційному медіацентрі ОВА Олександр Бобро, заступник начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України в області. – 356 із них – суха трава та сміття на відкритих територіях, а 9 пожеж – це лісові масиви та насадження».
Бізнес, який постраждав під час ракетних ударів 17 квітня, може отримати грант на відновлення від МОМ 18:08
Міжнародна організація з міграції (МОМ) в рамках проєкту «Життєздатність+ Економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від війни», що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через Банк розвитку KfW, допоможе чернігівським підприємцям.
На Чернігівщині до 11 років позбавлення волі засуджено двох російських військових, які катували та жорстоко поводились з цивільним 18:03
Поліція завершила досудове розслідування та скерували до суду провадження, щодо двох російських військовослужбовців, які 6 березня 2022 року затримали цивільного місцевого мешканця у селі Слобода Чернігівського району. Чоловіка тяжко побили та погрожували спалити живцем.
Майстер–клас для спортивної спільноти Чернігівщини від володаря першої олімпійської медалі на Чернігівщині Олександра Батюка 18:01
Цьогоріч виповнюється сорок років з часу проведення XIV Зимових Олімпійських ігор у місті Сараєво (на той час Соціалістична Федеративна Республіка Югославія). Тоді у далекому 1984 році на цих престижних міжнародних змаганнях наш земляк, відомий український лижник Олександр Батюк виборов срібло у складі команди з лижної естафети 4х10 км.
На Чернігівщині запрацювали одразу дев’ять поліцейських станцій 11:39
Сьогодні в Остерській ТГ та ще у восьми громадах області розпочали роботу нові поліцейські станції. Допомагати, дбати про безпеку і захищати місцевих мешканців відтепер будуть дев’ять поліцейських офіцерів громад.
© 2005-2024