Як називаються українські стародавні прикраси: салби, баламути, кризи та інші
Український народний костюм важко уявити без прикрас, адже такі аксесуари не лише збагачують образ, а й мають певний закодований сенс.
Далі розбираємо, які є види українських традиційних прикрас, чим відрізняються коралі від пацьорків, а дукати відмінні від згарди.
Ці всі прикраси можна назвати одним словом – намисто, проте це буде занадто просте згрупування.
Кожна нашийна прикраса унікальна і має свої особливості: кількість ниток, матеріал, спосіб виготовлення тощо.
Як називаються українські традиційні прикраси:
Шелести – це прикраса, яку носили переважно на Гуцульщині. Таке намисто виглядає, як ланцюжки з круглих металевих дзвіночків.
Коралі – ця нашийна прикраса є однією з найпопулярніших та навіть найпоширеніших серед сьогоденної сувенірної продукції. Цю прикрасу створювали з кількох ниток (разків), на які нанизували червоні намистини у формі циліндрів. Разки були неоднакові – дрібні та масивні намистини на різних нитках.
Гердан – це виріб з бісеру, який спочатку носили тільки чоловіки. У гердані поєднуються різні візерунки. Сама прикраса виглядає, як дві плоскі стрічки, які поєднані своїми краями у місці сонячного сплетіння. Це фінальне завершення прикраси нагадує медальон.
Згарди – це, перш за все, намисто-оберіг. У зображеннях використовували образи сонця, кола тощо. Ця прикраса створюється з нанизаних металевих хрестиків та намистин. Може складатися з кількох намист та дисків (чепраг).
Плетенки – це виріб з бісеру, який носять на шиї. Також цю прикрасу інколи називають “цятки” або ж “силенка”, адже метод створення – силення. Важливу роль відіграє орнамент, який має певне значення.
Дукати (личман) – це нагрудна прикраса з металу, яка нагадує монети, а намистинки на нитці з каміння чи скла. Цей виріб завжди вішали посередині. На самій монеті зображали сцени битв чи біблійні сюжети.
Дармовіси (світлячки) – це намисто зі скла. Зазвичай використовують дуте скло, а стали популярними такі буси у 19 столітті.
Салби – прикраса, яка була найбільш популярна на Буковині, нагадує татарські вироби – нагрудник з полотна, який розшивали монетами.
Пацьорки – яскраві та мальовані скляні намистини, які поєднують на одній нитці. Спочатку виготовлення таких прикрас було таємницею, а потім почали використовувати смальну різних кольорів для ручного розпису.
Баламути – це білий перламутр, який нанизували на ризки. Така прикраса символізувала дівочу цноту, а оздоблювати могли з додаванням оберегів, ікон, хрестів тощо.
Кризи – це широкий комір з бісеру. Він круглої форми та покриває шию, плечі та груди. Найпоширенішим такий вид виробу був серед лемків та бойків.
Останні новини Чернігівщини
Патрульні перевірили повідомлення щодо ймовірно озброєного чоловіка 17:43
Сьогодні, близько 12-ї години, на лінію 102 надійшло повідомлення від громадянки про те, що вулицею Олега Міхнюка рухається чоловік, який тримає у руках предмет, схожий на зброю.
Менеджмент та партнерство: новий вектор розвитку професійної освіти 17:11
Сучасні виклики ринку праці спонукають освіту трансформуватися та ефективно взаємодіяти з міжнародними партнерами та провідними роботодавцями.
Неправдивий виклик — не розвага 16:35
Учора, близько 20-ї години, до нас надійшло повідомлення про вбивство на вулиці Слобідській — чоловік заявив, що вбив водія таксі.
9 років ув’язнення за незаконний збут психотропних речовин: апеляційний суд залишив вирок без змін 16:13
За публічного обвинувачення прокурорів Чернігівської обласної прокуратури апеляційний суд залишив без змін вирок суду першої інстанції, яким визнано винним раніше судимого 25-річного мешканця міста Бахмач у придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах (ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України).
Регіональний план управління відходами: про розвиток в області інфраструктури сортування та переробки сміття – на брифінгу в ОВА 15:18
Реалізація Регіонального плану управління відходами дозволить громадам Чернігівщини розвивати інфраструктуру сортування та оброблення відходів. Це значно зменшить навантаження на довкілля.
© 2005-2026