Як називаються українські стародавні прикраси: салби, баламути, кризи та інші
Український народний костюм важко уявити без прикрас, адже такі аксесуари не лише збагачують образ, а й мають певний закодований сенс.
Далі розбираємо, які є види українських традиційних прикрас, чим відрізняються коралі від пацьорків, а дукати відмінні від згарди.
Ці всі прикраси можна назвати одним словом – намисто, проте це буде занадто просте згрупування.
Кожна нашийна прикраса унікальна і має свої особливості: кількість ниток, матеріал, спосіб виготовлення тощо.
Як називаються українські традиційні прикраси:
Шелести – це прикраса, яку носили переважно на Гуцульщині. Таке намисто виглядає, як ланцюжки з круглих металевих дзвіночків.
Коралі – ця нашийна прикраса є однією з найпопулярніших та навіть найпоширеніших серед сьогоденної сувенірної продукції. Цю прикрасу створювали з кількох ниток (разків), на які нанизували червоні намистини у формі циліндрів. Разки були неоднакові – дрібні та масивні намистини на різних нитках.
Гердан – це виріб з бісеру, який спочатку носили тільки чоловіки. У гердані поєднуються різні візерунки. Сама прикраса виглядає, як дві плоскі стрічки, які поєднані своїми краями у місці сонячного сплетіння. Це фінальне завершення прикраси нагадує медальон.
Згарди – це, перш за все, намисто-оберіг. У зображеннях використовували образи сонця, кола тощо. Ця прикраса створюється з нанизаних металевих хрестиків та намистин. Може складатися з кількох намист та дисків (чепраг).
Плетенки – це виріб з бісеру, який носять на шиї. Також цю прикрасу інколи називають “цятки” або ж “силенка”, адже метод створення – силення. Важливу роль відіграє орнамент, який має певне значення.
Дукати (личман) – це нагрудна прикраса з металу, яка нагадує монети, а намистинки на нитці з каміння чи скла. Цей виріб завжди вішали посередині. На самій монеті зображали сцени битв чи біблійні сюжети.
Дармовіси (світлячки) – це намисто зі скла. Зазвичай використовують дуте скло, а стали популярними такі буси у 19 столітті.
Салби – прикраса, яка була найбільш популярна на Буковині, нагадує татарські вироби – нагрудник з полотна, який розшивали монетами.
Пацьорки – яскраві та мальовані скляні намистини, які поєднують на одній нитці. Спочатку виготовлення таких прикрас було таємницею, а потім почали використовувати смальну різних кольорів для ручного розпису.
Баламути – це білий перламутр, який нанизували на ризки. Така прикраса символізувала дівочу цноту, а оздоблювати могли з додаванням оберегів, ікон, хрестів тощо.
Кризи – це широкий комір з бісеру. Він круглої форми та покриває шию, плечі та груди. Найпоширенішим такий вид виробу був серед лемків та бойків.
Останні новини Чернігівщини
1–2 липня у Чернігові перевірятимуть систему оповіщення населення — просимо зберігати спокій 17:46
Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради повідомляє
День спільнодії: на Чернігівщині знайомились з психологічними практиками МВС в межах програми «Ти як?» 17:25
У межах Дня спільнодії психологи Національної поліції, ДСНС, Нацгвардії, прикордонного загону поділились можливостями у сфері ментального здоров’я, зокрема представили проєкт «Пункт психологічних практик», спрямований на формування звички піклуватися про психічне здоров’я, зменшення тривожних станів, панічних атак та зняття надмірної психічної напруги в умовах військових дій.
Поліцейські Ніжинщини затримали чоловіка, який скоїв замах на вбивство родички 16:32
Поліцейські встановили, що на ґрунті давнього конфлікту місцевий мешканець вистрілив з рушниці у дружину свого брата. Поранену жінку госпіталізовано.
За матеріалами СБУ 11 років тюрми заочно отримав митрополит УПЦ (МП), який благословив війну рф проти України 16:11
За матеріалами Служби безпеки до 11 років позбавлення волі заочно засуджено підсанкційного митрополита Луганської єпархії УПЦ (МП) Василя Поворознюка, який співпрацює з рашистами на тимчасово захоплених територіях.
“Чернігівські гуляння” — мистецьке спілкування у дворику філармонійного центру 15:41
Традиційні танці, народні пісні посідають чільне місце в українській культурі.
© 2005-2025