Як називаються українські стародавні прикраси: салби, баламути, кризи та інші
Український народний костюм важко уявити без прикрас, адже такі аксесуари не лише збагачують образ, а й мають певний закодований сенс.
Далі розбираємо, які є види українських традиційних прикрас, чим відрізняються коралі від пацьорків, а дукати відмінні від згарди.
Ці всі прикраси можна назвати одним словом – намисто, проте це буде занадто просте згрупування.
Кожна нашийна прикраса унікальна і має свої особливості: кількість ниток, матеріал, спосіб виготовлення тощо.
Як називаються українські традиційні прикраси:
Шелести – це прикраса, яку носили переважно на Гуцульщині. Таке намисто виглядає, як ланцюжки з круглих металевих дзвіночків.
Коралі – ця нашийна прикраса є однією з найпопулярніших та навіть найпоширеніших серед сьогоденної сувенірної продукції. Цю прикрасу створювали з кількох ниток (разків), на які нанизували червоні намистини у формі циліндрів. Разки були неоднакові – дрібні та масивні намистини на різних нитках.
Гердан – це виріб з бісеру, який спочатку носили тільки чоловіки. У гердані поєднуються різні візерунки. Сама прикраса виглядає, як дві плоскі стрічки, які поєднані своїми краями у місці сонячного сплетіння. Це фінальне завершення прикраси нагадує медальон.
Згарди – це, перш за все, намисто-оберіг. У зображеннях використовували образи сонця, кола тощо. Ця прикраса створюється з нанизаних металевих хрестиків та намистин. Може складатися з кількох намист та дисків (чепраг).
Плетенки – це виріб з бісеру, який носять на шиї. Також цю прикрасу інколи називають “цятки” або ж “силенка”, адже метод створення – силення. Важливу роль відіграє орнамент, який має певне значення.
Дукати (личман) – це нагрудна прикраса з металу, яка нагадує монети, а намистинки на нитці з каміння чи скла. Цей виріб завжди вішали посередині. На самій монеті зображали сцени битв чи біблійні сюжети.
Дармовіси (світлячки) – це намисто зі скла. Зазвичай використовують дуте скло, а стали популярними такі буси у 19 столітті.
Салби – прикраса, яка була найбільш популярна на Буковині, нагадує татарські вироби – нагрудник з полотна, який розшивали монетами.
Пацьорки – яскраві та мальовані скляні намистини, які поєднують на одній нитці. Спочатку виготовлення таких прикрас було таємницею, а потім почали використовувати смальну різних кольорів для ручного розпису.
Баламути – це білий перламутр, який нанизували на ризки. Така прикраса символізувала дівочу цноту, а оздоблювати могли з додаванням оберегів, ікон, хрестів тощо.
Кризи – це широкий комір з бісеру. Він круглої форми та покриває шию, плечі та груди. Найпоширенішим такий вид виробу був серед лемків та бойків.
Останні новини Чернігівщини
Уряд запускає кешбек на пальне — українці зможуть отримати від 5% до 15% компенсації 12:17
Зростання цін на пальне має глобальні причини і пов'язане з війною на Близькому Сході та її наслідками для світових енергетичних ринків. Держава реагує на ці виклики, щоб захистити добробут громадян.
Чернігівські стрільці здобувають медалі на чемпіонаті України у Львові 12:16
Вітаємо вихованців Чернігівської обласної школи вищої спортивної майстерності Олену Костевич та Ігоря Солов’я, які здобули золото у вправі ПП-мікст.
Псевдобанкіри заволоділи коштами жінки у сумі понад 55 тисяч гривень: поліція застерігає громадян від шахраїв 12:13
Поліцейські закликають мешканців Чернігівщини не передавати стороннім особам жодних відомостей про свої банківські картки та уникати операцій з переказу грошей на невідомі рахунки.
Надзвичайні події в області за останню добу 11:01
Протягом минулої доби зареєстровано 9 небезпечних подій, а саме: 1 дорожньо-транспортну пригоду та 8 пожеж. Внаслідок цих подій 1 особа постраждала.
єВідновлення: компенсацію за пошкоджене житло отримають ще 12 чернігівців, за знищене — троє 10:57
Виконавчий комітет Чернігівської міської ради 19 березня затвердив чергові рішення комісій із розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
© 2005-2026