Медичні керівники Чернігівщини та народний депутат Сергій Березенко про медичну реформу. ВІДЕО

04.11.2017   10:53 — Агенцiя

Інформаційна кампанія з роз’яснення медичної реформи триває. 3 листопада потужну підтримку реформа отримала на Чернігівщині – на прес-конференції перед журналістами виступили народний депутат Сергій Березенко, член комітету Верховної ради в питань охорони здоров’я та активний ідеолог і рушій реформи, а також провідні фахівці медичної галузі Чернігівщини.

Як зауважив Сергій Березенко, нарешті Україна позбавляється старовинної системи Семашка, що не змінювалася з радянських часів, коли кошти неефективно використовувалися з огляду на кількість ліжкомісць та на опалення приміщень незалежно від наявності пацієнтів. Відтепер вступає в дію принцип: кошти йдуть за пацієнтом. Ринковий принцип стосується й роботи лікарів, які отримають мотивацію до вдосконалення свого фахового рівня, до якнайкращого надання медичних послуг пацієнтам. Такі перспективи відкриваються з ухваленням Верховною Радою базового законопроекту №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», ухваленого Верховною Радою 19 жовтня цього року. Сергій Березенко повідомив, що Опозиційний блок, намагаючись загальмувати реформу, скористався процедурою подання постанови про скасування голосування. Але на його переконання, 7 листопада парламент відхилить цю постанову, законопроект буде підписаний Президентом України і отримає силу закону.

Сергій Березенко особливо наголосив, що міфи і чутки про співфінансування пацієнтами чи додаткову оплату ними медичних послуг безпідставні. Держава стовідсотково покриватиме видатки у рамках програми державних фінансових гарантій надання медичних послуг і лікарських засобів. До цієї програми входять первинна медична допомога (послуги лікарів первинної ланки – педіатрів, терапевтів, сімейних лікарів); екстрена допомога (невідкладна допомога, термінові операції); паліативна допомога; медична допомога дітям до 16 років; медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами.

Як зауважив народний депутат, тільки на цю програму до 2020 року поетапно державою буде виділено 5% від ВВП. «Тобто суму, рівну тій, яка виділяється сьогодні на обороноздатність нашої країни, яка перебуває у стані війни. Для порівняння, сьогодні на всю систему охорони здоров’я виділяється 3,4% від ВВП», - наголосив він. І також зауважив, що при цьому всі медичні програми, які діяли раніше, продовжаться. Це, зокрема, і програма «Доступні ліки», на яку планується збільшити фінансування до 1 млрд. грн., і програма з онкології, і програма щодо лікування за кордоном, і програма по ВІЛ/СНІДУ. Можливі й інші програми, які запропонує Кабмін і за які проголосує парламент.

Сергій Березенко пояснив, за яким планом діятиме медична галузь найближчим часом. Отже з 1 січня 2018 року поступово запроваджуватимуться зміни на первинному рівні надання медичної допомоги. Буде стимулюватися створення і функціонування інституту сімейних лікарів. Сімейний лікар зацікавлений у тому, щоб підписати індивідуальний контракт з конкретним пацієнтом. Кожний пацієнт матиме свій унікальний код, і за допомогою електронної системи ведення реєстру пацієнтів буде зареєстрований унікальний електронний контракт. На кожного пацієнта за таким контрактом з 1 січня 2018 року держава виділятиме 370 гривень. Таким чином кожний сімейний лікар, що уклав контракти з необхідною кількістю пацієнтів (до 2 тисяч осіб) отримає на рік 740 тисяч гривень, тобто понад 60 тисяч гривень на місяць. Як зауважив Сергій Березенко, це безпрецедентна сума, що виділяється державою тільки на первинну ланку. І на цю програму у бюджеті на 2018 рік уряд заклав 13 мільярдів 280 мільйонів гривень.

Як працюватиме система далі? Сергій Березенко пояснив, що до 2020 року має бути розрахована вартість всіх медичних послуг, які надаються на вторинному і третинному рівнях. І ці послуги, якщо вони надаватимуться пацієнтам за направленням сімейного лікаря, також оплачуватимуться державою – на рахунки лікарні через уповноважений орган. При цьому лікарні набуватимуть самостійності, оскільки лікарня зможе планувати свої витрати і перетворюватиметься на самостійного учасника на ринку надання медичних послуг і зможе успішно конкурувати з приватними лікарнями. «Ми дуже сподіваємось, що ця нова система запрацює. Вона відображає певний симбіоз всього найкращого, що ми взяли з іспанської та англійської моделей охорони здоров’я, а також країн Скандинавії. Така модель поширена у Європі. Тривалість життя у цих країнах більше, ніж в Україні, на 11 років. Ми маємо вийти на показники, які мають європейські країни», - наголосив Сергій Березенко. При цьому він зауважив, що лікарні, які якнайшвидше розпочнуть роботу з організації роботи сімейних лікарів і укладення контрактів, зможуть отримати відповідні кошти вже цього року. І висловив сподівання, що Чернігівщина у цьому напрямку буде в авангарді, а сам Сергій Березенко підтримуватиме нашу область на рівні Верховної Ради і Кабінету міністрів як народний депутат, якого обрали виборці Чернігова.

Про цікавий досвід Польщі розповів Андрій Жиденко. Нещодавно він знову побував у Польщі, у Познані, і побачив, що колеги з Центру пульмонології та тора кальної хірургії відбудували новий корпус – за рік. І не за кошти державного бюджету, чи воєводства, чи меценатів, а за власні кошти центру. Сума склала 40 мільйонів злотих, які Центр практично заробив за надання медичних послуг – так працює сучасна модель охорони здоров’я, до якої рухається і Україна.

Андрій Жиденко також повідомив, що Чернігівська обласна лікарня разом з Другою міською лікарнею, Бобровицькою районною лікарнею та Прилуцькою міською лікарнею беруть участь в експерименті щодо визначення вартості медичної послуги, (так звані діагностично споріднені групи). Вже понад 8 місяців ці лікарні Чернігівщини надають інформацію у МОЗ, де вираховується вартість послуги. Таким чином до 2020 року планується визначити уніфіковану вартість медичних послуг, однакову в усіх регіонах. «Хочеться мати можливість надавати якісну допомогу, а також тим пацієнтам, які не мають коштів. І щоб за якісно надані послуги медичні працівники отримували гідну заробітні плату», - наголосив Андрій Жиденко. Він пояснив, що законопроектом №6327 якраз і передбачається підвищення заробітної плати медичним працівникам. Адже у ньому закладена норма, що зарплата у тарифі медичної послуги повинна бути не менше 250% від середньої заробітної плати на липень місяць попереднього року по Україні. Тобто якщо у липні цього року вона становила 7,5 тисяч гривень, то зараз вже має бути 18 тисяч гривень. Але для того, щоб такі зарплати стали реальністю, треба, як зауважив головний лікар, за два роки, що залишилися до 2020-го, закатавши рукави привести свої медичні заклади до того рівня, який би відповідав сучасним вимогам.

Владислав Кухар зі свого боку також зауважив, що реформа назріла вже давно, і на сьогодні процес, зокрема, визначення свого сімейного лікаря відбувається стихійно. Адже більшість людей давно обрали свого фахівця і переважно йдуть на прийом саме до нього, навіть переїхавши в інший район. Отже залишилося цей процес узаконити шляхом укладення договорів. Водночас Владислав Кухар відзначив, що є певне побоювання змін серед медичних працівників, але це пов’язано з природнім страхом змін і зі складністю знайти себе у новій системі. Але керівник управління наголошує, що доведеться попрацювати над своїм фаховим рівнем, над створенням свого іміджу, професійного і людського, що вимагає певного напруження фізичних і моральних сил. «Щодо чуток про скорочення, на сьогодні в місті про це немає розмов. Йдеться тільки про необхідність підвищувати свій професійний рівень, бути готовим вступати в певну конкуренцію щодо пацієнтів, щодо надання медичних послуг. Місце є для всіх, але треба працювати над собою. Це дає нам надію на краще завтра і щодо пацієнтів, і щодо лікарів, і зрештою щодо покращення загального стану здоров’я населення», - наголосив Владислав Кухар.

Головний лікар Чернігівської міської лікарні №3 Віктор Янголь повідомив, що колектив лікарні розуміє свої завдання щодо необхідності працювати над над своїм професійним рівнем і матеріально-технічною базою. Він подякував Сергія Берзенка за фахові роз’яснення і розмову з колективом лікарні, яка відбулася перед прес-конференцією.

Микола Дейкун у свою чергу також високо оцінив законопроект №6327, в обговоренні якого брав активну участь разом з колегами. Щодо недоліків, то на його переконання, вони усуватимуться у процесі застосування закону на практиці, а також коригуватимуться за допомогою підзаконних актів, постанов Кабміну, до розробки яких долучатимуться чернігівські лікарі задля використання їхнього практичного досвіду, про що вже домовлено з Сергієм Березенком. Він відзначив як надзвичайний позитив законопроекту – започаткування ринку медичних послуг на теренах нашої держави, введення елементів медичного страхування – спочатку за рахунок коштів держави, можливість для розвитку комунальних медичних закладів, а також приватних. «В умовах медичного страхування з’являється необхідний трикутник: замовник медичних послуг, надавач і отримувач. При цьому значно зростає якість і оплата праці медичних працівників, ліквідовується зрівнялівка в оплаті праці. Тобто медичні працівники вмотивовані підвищувати свій фаховий рівень і заробляти відповідні кошти», - зауважив Микола Дейкун.

Відповідаючи на запитання журналістів, Сергій Березенко вкотре наголосив, що одне із найголовніших питань – ефективний розподіл державних ресурсів. За його словами, на сьогодні практично неможливо від слідкувати, куди пішли кошти, неможливо знайти, де процес починається, і де закінчується. І пояснив це на прикладі медичної субвенції, яка на 2017 рік становила близько 80 мільярдів гривень. Спускаючись на рівень областей, кошти підлягають розподілу по районах, і тут включається політична складова, адже обласні ради побудовані за партійним принципом. Те саме відбувається на наступному рівні – районному, там також є партійні фракції. Таким чином, вважає Сергій Березенко, втрати становлять до 40%, і зрештою кошти отримують не ті, хто їх найбільше потребує. Такий механізм є дуже неефективним, і він буде змінений.

Сергій Березенко також торкнувся надзвичайно важливого питання розбудови сільської медицини. За його словами, вже є президентський законопроект №7117 щодо підтримки сільської медицини, який має ухвалити парламент. Відповідно до нього передбачається будівництво нових лікарських амбулаторій на селі, і 4 мільярди гривень виділено вже цього року.
Про медичні протоколи. Чи не може бути змови сімейного лікаря з лікарями другого рівня щодо надання зайвих медичних послуг? Теоретично це можливо, але завдяки медичним протоколам завжди можна пересвідчитися в адекватності запропонованого лікування. «І це велике домашнє завдання зараз для МОЗ щодо затвердження клінічних протоколів. Я не згоден з Уляною Супрун, яка вважає, що достатньо перекласти на українську мову протоколи європейських країн. Адже необхідно враховувати специфіку власної країни. Мають бути уніфіковані клінічні протоколи, адаптовані до умов України з урахуванням сучасних європейських і світових тенденцій», - пояснив свою позицію Сергій Березенко.

Щодо чуток про корупційну складову в організації такого органу як Служба здоров’я. Сергій Березенко пояснив, що Служба здоров’я чи уповноважений орган не є розпорядником коштів, і на його рахунках не концентруються кошти. Кошти знаходяться на рахунках державного казначейства, а уповноважений орган чи служба здоров’я мають контрольні функції щодо перевірки і підписання договору з лікарнею та надання нею медичних послуг.
«У цієї служби немає грошей. Система контролю передбачена таким чином, що у разі не надання послуг, які прописані у протоколах, якщо це доведено перевіркою, така лікарня підпадає під увагу правоохоронних органів і ризикує втратити контракт зі Службою здоров’я і має нести відповідальність. Така система діє в усьому світі», – зауважив Сергій Березенко. «Противники реформи кажуть, що всі гроші зберуть і вкрадуть.
Знаєте як відповідайте?», - звернувся Сергій Березенко до журналістів. «Це подібно до Пенсійного фонду, який за такою аналогією ніби є загрозою для держави, адже всі гроші сконцентровані в одному місті, та ще й з правом управляти цими грошима».
Підсумовуючи, Сергій Березенко зауважив, що упорядкування системи витрачання коштів забезпечить зарплату лікарів у 15-20 тисяч гривень. А на сьогодні лікарні мають стати комунальними підприємствами або державними казенними, якщо це державна форма власності; розібратися зі штатним розкладом, з кількістю ліжкомісць і своїми потребами, розпланувати діяльність, стати компактними, мобільними, розрахувати, де можна зекономити кошти. І таким чином підготуватися до змін. «Я б дуже хотів, щоб Чернігівська область стала пілотною у цьому процесі. Ми повинні зараз продемонструвати, як це має відбуватися - перехід первинної ланки на нову модель. У нас все для цього зараз є: і підтримка у парламенті, і єдність всіх органів влади на місці. Законом передбачена можливість перехідного періоду, і можна залишатися в старій системі ще два роки. Я вважаю це правильним, тут має бути механізм не кнута, а пряника. А пряник у тому, що якщо залишишся у старій системі, то отримаєш кошти на рівні 2017 року. Минулого року на первинний рівень виділялося 180 гривень на пацієнта, а зараз при переході на нову модель отримаєш 370, тобто вдвічі більше. І нікого не треба примушувати», - наголосив Сергій Березенко.


Віра Лобановська