Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Неділя, 28 лютого, 03:34:12

Ялівщина – як перлина і скарб чи балканська міль?

12.12.2011   17:08Агенцiя

Чернігівці звикли пишатися своїм містом не тільки як історичним, а і як найзеленішим у країні. На превеликий жаль, вони давно вже в цьому питанні помиляються.

За офіційною інформацією, загалом у Чернігові зелені насадження становлять 27 відсотків від загальної площі міста, займаючи при цьому понад дві тисячі гектарів. Ви скажете це ж добре. Сумніваюсь! Адже, з розрахунку на одного мешканця міста, площа зелених масивів – лише сім квадратних метрів (при нормативному показнику 20 квадратних метрів).

При цьому кількість зелених насаджень невпинно зменшується, а більшість старих (за віком) дерев давно вже треба зрубати, поки вони не завдали комусь непоправної біди. Крім того, меншає й зелененької травички… І взагалі – проблемних питань із цієї теми більше ніж достатньо. Про що вже не один рік “кричать” і журналісти, й екологи, й небайдужа до проблем громадськість міста.

Тому був здивований, коли отримав запрошення взяти участь у “круглому столі” на тему “Стан, умови існування, подальше утримання і відновлення зелених насаджень міста Чернігова”. Адже він повинен був відбутися у міській раді (за її повного сприяння). При цьому участь у заході взяли дуже солідні фахівці зі столиці нашої Батьківщини, які вельми добре розбираються в цьому питанні.

Варто зауважити, що, незважаючи на анонсовану участь у заході міського голови Олександра Соколова, начальника міського управління ЖКГ Володимира Кривенка та начальника комунального підприємства “Дільниця з контролю за благоустроєм міста” Артема Стаха – їх не було. Нібито захворіли. Хоча, можливо, просто не побажали спілкуватися з представниками громадських організацій (прихильниками створення ландшафтного парку в Ялівщині й супротивниками планів мерії щодо цього лісопарку).

Але для тих, хто прийшов (їх було доволі багато), час пролетів дуже швидко. Одразу було видно, що ця проблема (зелені насадження) дуже чутлива для чернігівців.

Треба “рятувати” вже всю Україну

За словами начальника КП “Зеленбуд” Володимира Брайка, близько тисячі гектарів зелених насаджень знаходяться в зоні міської забудови. Переважна більшість вкритих лісом площ входить до складу таких лісопарків, як Ялівщина, Кордівка, лісопарку вздовж Київського шосе та урочища Святе. Санітарний стан дерев дуже турбує фахівців підприємства, адже саме зелені масиви (а не шумопоглинаючі пластикові вікна й тому подібне) захищають нас із вами від шуму, бруду, пилу тощо. При цьому потрібно постійно проводити санітарно-профілактичні заходи, бо наші знайомі (фактично вже рідні) з далекого дитинства дерева потребують захисту. Не тільки від впливу не дуже гарної екології, урбанізації й тому подібне, а й від нас із вами. Зрозуміло, що на все потрібні досить великі кошти, які, на жаль, останнім часом на природу не дуже виділяють із бюджетів усіх рівнів.

Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, необхідно вести облік та складати їх реєстр за видовим складом і віком. Тому з метою збереження вже існуючих та покращення догляду за ними необхідно провести технічну інвентаризацію (раз на п’ять років) усіх зелених зон міста. Варто сказати, що “Зеленбуд” зробив це на підконтрольних йому територіях власними силами. Але всю іншу “зелень” міста ніхто й досі не “порахував” і не визначив її санітарного стану.

Як підкреслив Володимир Брайко, ми маємо в місті таку перлину (Ялівщина), котру за всяку ціну потрібно зберегти для наступних поколінь чернігівців. Якщо нею не займатися, можемо теж втратити, як Кордівку, наприклад.
Де дерева вже давненько досягли своєї вікової межі, майже всюди – хащі, й люди туди заледве ходять на прогулянки. На думку керівника “Зеленбуду”, з метою збереження Ялівщини потрібно суттєво зменшити вплив людського фактора. Тобто варто обмежити доступ туди народу, що засмічує цю територію, залишаючи після себе пляшки та бляшанки, розпалюючи багаття, вигулюючи собак і не прибираючи за тваринами тощо.

До дискусії щодо збереження зелених масивів активно підключилися й київські фахівці. За словами президента української корпорації “Укрзеленбуд” Володимира Червоного, їхні спеціалісти якраз і займаються фаховою допомогою підприємствам та організаціям, що опікуються проблематикою зелених насаджень. У доробку мають два діючі закони: про благоустрій та насіння. Нині ж активно займаються розробкою державної Програми. Для того, аби зробити її справді ефективною, поки що розробили методичні рекомендації (вже направлені у всі регіони країни) й чекають на результати (зокрема, повні статистичні дані). Адже в майбутній Програмі буде прописане окремо (індивідуально) практично кожне місто (регіон) України. Хоча більшість проблемних питань (наприклад, хвороба каштанів майже у всіх великих містах тощо) однакові для всієї країни.

Для того, аби Програма була справді ефективною, потрібно щонайшвидше провести повну інвентаризацію. Бо поки ми знайдемо на все це гроші (очікуючи зазвичай “манни небесної” з Держбюджету) – щось погане може “наснитися” всій країні. Адже останніми роками площа зелених масивів у державі зменшилася майже на 40 (!) відсотків. Згідно з Програмою (котра ще у стадії розробки), зафіксовані інвентаризацією “зелені” площі вже ніхто (в тому числі місцеве самоврядування) зменшити не зможе. Нині еталоном охорони та відновлення зелених зон в Україні вважається місто Севастополь, де проведено ретельну інвентаризацію та паспортизацію всіх зелених насаджень міста.

Як підкреслив професор Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор сільськогосподарських наук Сергій Ковалевський, без проведення цих заходів (інвентаризація та паспортизація) Програма “працювати” не буде. Тобто залишиться звичайнісіньким “папірцем”. Тому потрібно цим зайнятися найшвидше, аби вчені ще не раз “відміряли” по кожному регіону (місту, селищу тощо), а згодом – “відрізали”. Врахувавши все. У тому числі й старі (давно забуте постійне підживлення зелених насаджень), й новітні технології з усього світу. Та наукові розробки.

На думку професора, в центральній частині Чернігова майже все тішить око, а от лісопаркова зона викликає серйозну стурбованість. Тому, можливо, варто залучати до цієї корисної справи студентську молодь та волонтерів. Врешті-решт, відновити зелені патрулі, аби зберегти квітучі міста для своїх нащадків.

Комплексні заходи врятують каштани?

Доктор біологічних наук, професор Національного університету біоресурсів і природокористування України Валентин Дрозда – один із найкращих фахівців з біологічного захисту рослин. Варто сказати, що завдяки старанням держави нині ми маємо найсучаснішу лабораторію, яка й переймається цими питаннями.

Сьогодні каштанова міль (боротися з якою стало актуальним майже у всіх великих містах країни) вже далеко не на першому місці у світі серед шкідників.

Сьогодні на нашій території вільно “працює” більше двохсот небезпечних комах, з яких 15-20 – особливо “старанні”. До лабораторії Національного університету біоресурсів і природокористування можна надіслати будь-який зразок – шкідника негайно “вирахують” і нададуть ефективні рекомендації кожному окремому регіону. На жаль, останніми роками з “ворогами” зелені та сільськогосподарських рослин боролися різноманітною “хімією”. Використовували зо три сотні препаратів (90% – хімія), витрачаючи на це більше мільярда “вічнозелених” доларів. Як результат, уже маємо таких шкідників, що нічого не бояться. Наприклад, каштанова міль. На думку Валентина Дрозди, ніхто достеменно не знає, звідки вона взялася. Вік має поважний – близько чотирьохсот мільйонів років. Відомими препаратами з нею боротися неможливо. За рік каштанова міль дає три покоління. Навіть якщо зібрати все опале листя каштанів та знищити, третина цих комах залишиться “в живих”. “Арктичні” морози за тридцять градусів? Виживе 40 відсотків. Є суто біологічні (негормональні) препарати, але держава їх іще не затвердила.
Тому потрібні (хоча дослідженнями цієї теми зайнялися лише півроку тому) комплексні заходи. Бо навіть за цей короткий час є позитивні напрацювання. Але варто спробувати всі сприятливі (суто природні) моменти. І тоді можна буде розповсюдити цей досвід на всю Україну.

На думку професора, те, що у столиці вклали великі кошти в лікування уколами (а це ж хімія), позитиву не принесе. Швидше, навпаки. Адже матінка-природа – розумна. І якось обходилася без хімії сотні мільйонів років. Тому є варіанти висадки поряд із каштанами дерев інших порід, де полюбляють жити комахи-хижаки. От вони і зможуть швидко “розібратися” з каштановою (балканською) міллю. Можливе й застосування сучасних технологій. Наприклад, за допомогою спеціальних “малесеньких” керованих літаків “принести” в “заражену” зону корисних комах, що зроблять (суто біологічно) свою справу з позитивним результатом.

Ялівщина – парк культури та відпочинку?

Що буде з Ялівщиною в недалекому майбутньому? Це питання доволі сильно непокоїть як міську громадськість, так і екологів. Нагадаємо: лісове урочище “Ялівщина” – це єдиний природний комплекс у центрі Чернігова. Його територія унікальна, бо тут живуть і радіють сонцю рідкісні, екзотичні рослини. Їх понад 150 видів, у тому числі унікальна довголиста липа. Таких у межах міста більше немає. Історично на території лісопарку було знайдено прадавні поселення епохи бронзи, раннього заліза, київського типу, давньоруські тощо. У середині минулого століття Чернігівський ботанічний сад був єдиним науково-дослідницьким закладом такого спрямування на лівобережному Поліссі, тут реалізовувалося до півмільйона декоративних, плодово-ягідних, деревовидно-чагарникових рослин. Площа саду становила 170 гектарів і мала до півтисячі видів, 720 сортів декоративних рослин.

Можливо, саме тому кілька десятків громадських організацій міста об’єднались навколо цього питання і пропонують створити тут регіональний ландшафтний парк. Але чомусь (швидше за все, через чиїсь абсолютно конкретні бізнес-інтереси) міська влада пропонує дещо інші варіанти. Представник коаліції громадських організацій Олександр Хлєбов запитав у київських поважних гостей: “Що буде з цим лісом, якщо там прокласти дорогу завширшки дев’ять метрів?”. А також створити в Ялівщині культурно-розважальний парк (із закладами харчування, стоянками для автомобілів, спортивними майданчиками тощо)?

Київські гості були, м’яко кажучи, здивовані. За словами Володимира Червоного, це не дуже гарна ідея. Навпаки, потрібно якнайшвидше зробити повну інвентаризацію цього унікального лісопарку. І тоді, згідно з новим законом (який, на жаль, ще у стадії розробки) – площі зелених масивів НЕ МОЖНА буде змінити в бік зменшення. Як підкреслив Сергій Ковалевський, Ялівщина – це ж унікальна річ! Перлина! Скарб! І берегти цей скарб потрібно відповідно – по-господарськи. Тому навіть, пропозиція щодо створення парку культури та відпочинку викликає здивування! Цивілізовані країни, навпаки, “тікають” від такого й підтримують природні парки, майже не втручаючись у “діяльність” матінки-природи.

Варто зауважити, що представники громадськості запропонували столичним гостям (справді гарним фахівцям своєї справи) приїхати до Чернігова ще раз, коли на сесії буде розглядатися питання майбутнього нашої перлини.

Два “кольори” одного питання

Нагадаємо, що за збереження лісопаркової зони з наданням їй природоохоронного статусу у формі регіонального ландшафтного парку висловлювались і безліч представників громадськості, і державні інституції, і обласна рада тощо.

Міська ж влада все-таки хоче ось чого. Пропонується на базі існуючого лісопарку (250 гектарів) організувати парк загальноміського значення Ялівщина площею 150 гектарів, на території якого одночасно (планується) може перебувати п’ятнадцять тисяч відвідувачів. При цьому прокласти широку асфальтову дорогу, розробити систему пішохідних доріжок тощо. Побудувати зону відпочинку навколо Стрижня з набережними, готелями, рестораном, дитячим містечком, пляжі, спортивні та ігрові майданчики, пірси для прогулянкових човнів і катамаранів, підприємства громадського харчування й тому подібне. А ще й фізкультурно-оздоровчий центр: спортзали загального користування, критий басейн, тенісні корти, солярії тощо. Крім того, на березі Стрижня планується спорудити елітне житло. Обсяг нового багатоквартирного будівництва становитиме орієнтовно 48,5 тисячі квадратних метрів загальної площі (685 квартир). А на перспективу – ділянки садівничих товариств можуть поступово переводитися в категорію садибної житлової забудови. Фактично це означає, що на їх території (а це 11 гектарів) з’явиться ще одне елітне котеджне містечко на зразок того, що на території табору “Супутник”.

Тобто через деякий час як мінімум ТРЕТИНА землі в парку відпочинку “розійдеться” під так звану господарську діяльність. Зрозуміло, яке потім чернігівцям буде “щастя”. А от якщо все-таки створять регіональний ландшафтний парк – земля природоохоронного об’єкта недоторканна. І може бути лише зоною відпочинку. Основна мета такого парку – збереження природного середовища і створення умов для рекреації. Нагадаємо: рекреація – це система заходів, пов’язана з використанням вільного часу людей для їх оздоровчої, культурно-ознайомчої і спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, які розташовані поза їх постійним помешканням. Рекреація охоплює всі види відпочинку. Відновлення здоров’я і праце­здатності шляхом відпочинку на лоні природи або під час туристичної поїздки з відвідуванням національних парків, архітектурних пам’яток, музеїв.

Питання “заговорили”

На розгляд чергової сесії міської ради було подано кілька питань, що стосувалися землі, як у центрі зеленого масиву (4 гектари по вулиці Жуковського, 6), так і впритул до парку (8,5 гектара в районі кооперативу № 45). Громадські організації (і деякі партії) скликали людей на акцію протесту. Дві фракції міської ради подали спільну заяву щодо включення до порядку денного питання про введення мораторію на виділення земельки в Ялівщині. За словами одного з обранців, “у порядку денному близько півсотні питань, які стосуються Ялівщини. Тому геть брудні руки від нашої перлини! І давайте голосувати щодо кожного такого пункту поіменно”.

Варто сказати, що перед початком сесії практично всі депутати й чиновники мерії (які погоджувалися відповідати на запитання) стверджували, що вони проти дерибану Ялівщини й за те, аби наші з вами нащадки могли й надалі мати змогу насолоджуватися природою. За словами міського голови Олександра Соколова, Чернігів (за законом) не може створювати регіональний ландшафтний парк. Це право або держави, або обласної влади. Якщо вони готові “прийняти” у свою власність Ялівщину – то чому б їм і не передати. І поставив питання мораторію на голосування. Результат (через вікна було чути протестні вигуки) позитивний – 29 депутатів із 41 проголосували за включення його до порядку денного.

Якщо чесно, мало вірилося в те, що питання введення мораторію знайде підтримку депутатського корпусу. Адже дуже багато з них беруть участь (грошима, послугами тощо) в майбутній елітній (котеджній) забудові вже колишніх земель сільськогосподарського призначення (8,5 гектара КСП “Квіти Чернігова”). Спочатку ці паї викупили, а потім через сесію міської ради швиденько змінили цільове призначення – й шість десятків котеджів (як під Києвом) вже доволі швидко виростуть, як гриби. І якщо хтось мені скаже, що це абсолютно не буде заважати пересічним чернігівцям відпочивати в Ялівщині – ой, матусю, не зможу більше стримуватися! Від сорому за так званих “народних” обранців. Місцеву “еліту”. “Батьків міста”. І, як на мене, просто грабіжників з великої дороги. Тому коли депутати – як колегіальний та ні за що не відповідальний орган – проголосували за це питання позитивно, не здивувався. Тим більше, що в міській раді (коли потрібно) підраховують голоси доволі “цікаво”. Наприклад, в сесійній залі перебувають 27 депутатів (разом із мером). При цьому один голос проти виділення земельної ділянки, а п’ять – утрималися. Але один із членів лічильної групи оголошує: 27 – за. І рішення прийнято.

Варто було очікувати, що коли справа дійде до розгляду питання щодо мораторію (це вже звична практика) – не буде кворуму. Так і сталося. Адже всі ті депутати, котрі ще рік тому “рвали” на собі сорочки та слізно обіцяли зробити все для того, аби життя в Чернігові стало кращим (незалежно від політичної орієнтації), “розчинились” у повітрі перед розглядом цього питання. Залишилося тільки 22 особи, які не могли приймати ніяких рішень. І хоча, можливо, це питання виникне на наступній сесії – сумніваюся, що буде хоча б якийсь позитив.

З кожним днем усе менше й менше зелені в місті. Її знищують автомобілі й незаконні забудови, й не проведена досі інвентаризація, й котрий рік поспіль визначення меж наших лісопарків тощо. Всі акції з посадкою дерев політиками – як мертвому припарки. Останніми роками висадили, мабуть, десятки тисяч саджанців дерев, кущів, квітів тощо. Тільки прижилося – кілька десятків.

Тому, можливо, потрібно провести не громадське обговорення (як цього хоче влада) питання зелених масивів, а реальні громадські слухання. Аби з’ясувати всі точки зору. Аби провести їх, згідно з місцевим “законом”, щодо прийняття рішень. Аби кожен чернігівець (делегати від будинків) міг проголосувати (підписавшись, із повними паспортними даними) за майбутнє нашого міста. І відповідав потім за це перед нащадками. Бо коли доля Ялівщини й надалі залишатиметься в руках півсотні безвідповідальних представників міської еліти – не буде нам щастя.
Та хочеться вірити у краще. І відстоювати майбутнє міста разом. Спільними зусиллями. Незважаючи на партійний квиток чи членство у громадській організації. На можливі бізнесові втрати. І тому подібне.
Адже, нам тут ЖИТИ далі. Нашим дітям та онукам. Нехай же їхнє життя буде щасливим, радісним і від єднання з природою.

http://www.hvilya.com/news/jalivshhina_jak_perlina_i_skarb_chi_balkanska_mil/2011-12-12-172

Олександр Шило

Останні новини Чернігівщини

Вшанували пам’ять полковника армії УНР

Вшанували пам’ять полковника армії УНР 18:17

23 лютого в м Ічня меморіальні заходи увічнення пам’яті борця за незалежність України у 20-му столітті Архипа Кмети розпочалися хвилиною мовчання на честь іншого Захисника України, старшого солдата 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, уродженця с. Більмачівка Ічнянського району Чернігівської області Сергія ПЕТРАУСКАСА, який 22 лютого цього року загинув на фронті внаслідок обстрілу військами російських загарбників.

Виявлено 157 нових випадків Сovid-19

Виявлено 157 нових випадків Сovid-19 18:12

За даними Управління охорони здоров'я Чернігівської ОДА в області станом на 27 лютого зафіксовано 157 нових випадків інфікування COVID-19.

АМКУ став на захист конкуренції на ринку постачання природного газу в Чернігівській області

АМКУ став на захист конкуренції на ринку постачання природного газу в Чернігівській області 13:00

25 лютого Антимонопольним комітетом України надано Чернігівській обласній державній адміністрації обов’язкові для розгляду рекомендації щодо суб’єктів господарювання на ринку постачання природного газу.

Чернігівщина – у трійці регіонів-лідерів підсумкового рейтингу щодо дотримання місцевими органами виконавчої влади вимог та принципів державної регуляторної політики

Чернігівщина – у трійці регіонів-лідерів підсумкового рейтингу щодо дотримання місцевими органами виконавчої влади вимог та принципів державної регуляторної політики 12:30

За даними Аналітичного звіту за 2020 рік, які щорічно готує Державна регуляторна служба України, Чернігівщина посіла 3 місце в підсумковому рейтингу дотримання місцевими органами виконавчої влади вимог та принципів державної регуляторної політики.

Деклараційна кампанія - 2021: кому декларацію подавати не потрібно

Деклараційна кампанія - 2021: кому декларацію подавати не потрібно 11:52

Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини