Що за діагноз і як з ним боротися?

15.10.2013   22:26 — Агенцiя

позиція. Топ-тема стану здоров'я Юлії Тимошенко та способів його покращення вже заполонила не лише всі засоби масової інформації, а й, мабуть, і всі розмови домогосподарок на кухні, водіїв у гаражах, манікюрниць у салонах тощо.

Багато думок з цього приводу блукає головами українців. А що ж відбувається насправді?

Провівши певний моніторинг думок політичних експертів, проглядається дві основні лінії розвитку подальших подій.

Шляхи розвитку справи Тимошенко за сценаріями Вадима Карасьова.

На своїй сторінці фейсбуку український політолог Вадим Карасьов написав: «Вопрос с выездом Тимошенко на лечение в Германию кажется уже принципиально решен. В то же время практическое оформление этого решения в юридической плоскости еще остается открытым». У своєму зверненні він розповідає про два напрями розвитку справи Тимошенко: «Во-первых, необходимо оттолкнуться от ценностно-гуманитарного основания. По сути, такая ценностная основа – это безоговорочный пароль для компромисса с европейцами. Во-вторых, украинское правосудие может опереться на правовой опыт Польши, Болгарии, Норвегии, Эстонии, применив практику перерыва в отбывании наказания, когда необходимое лечение невозможно провести в существующих условиях.»

Своїми думками на сторінках Укрінформу ділиться керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко: «Необхідно шукати компромісні варіанти: наприклад, зміни до законодавства, які дозволили б Тимошенко лікуватися за кордоном з відстрочкою терміну відбуття покарання. Це має бути спільна ініціатива опозиції і правлячої партії. Але це потребує часу і швидких дій, тому що фактично залишився місяць», - сказав Фесенко.

Відомий польський політик та економіст, доктор економічних наук Марчін Свєнчіцькі у газеті «Дзеркало тижня. Україна» ділиться своїми згадками про Конференцію YES у Ялті. «У неформальній обстановці під час вечері, яка відбувалася в садах Лівадійського ансамблю, я згадав про польський інститут перерви у відбуванні покарання, що застосовується, зокрема, в ситуаціях, коли потрібне лікування неможливо забезпечити в умовах ув'язнення. Цією ідеєю я поділився із впливовою представницею Партії регіонів, яка є народним депутатом і дуже зацікавилася темою, попросивши надіслати їй деталі такого інституту (сукупності правових норм), оскільки в Україні схожого юридичного механізму немає», - говорить Мартін Свєнчицькі. Також польський політик зазначає, що перерва у відбуванні покарання може виявитися оптимальним компромісом. Вона не означає зняття вини, а є стандартною дією, яка вчиняється тоді, коли неможливо в умовах в'язниці лікувати ув'язненого без значного погіршення його здоров'я. У Польщі таку перерву надає суд. До суду з клопотанням про надання перерви може звернутися не тільки сама зацікавлена особа чи її захисник, а й начальник пенітенціарного закладу. Прокурор може подати на це скаргу, яка має бути розглянута судом упродовж двох тижнів. Суд може скоротити перерву, якщо засуджена особа не використовує її з тією метою, з якою перерва надавалася. Перерва може тривати до року, а в особливих випадках — і довше. Після річної перерви суд може умовно припинити відбування решти покарання, якщо переконається в тому, що засуджений дотримуватиметься правового порядку і не буде знову скоювати злочини.

Провівши аналіз думок експертів, нав'язується висновок...

Як відомо, для того, щоб Україна змогла підписати Угоду про асоціацію, необхідно отримати згоду 28 урядів.

Українська влада так і не змогла переконати Захід, що у справі Юлії Тимошенко відсутні елементи політики. Тобто країна все ще має зване клеймо «вибіркового правосуддя». А це може вплинути на рішення деяких країн, і, як результат, Україна лишається європейською державою лише у своїх мріях і планах.

Тож, якби це банально не звучало, виходить так, що Юлія Тимошенко і надалі являється одним із важелів, який досить сильно впливає на подальшу долю України.

Виникає питання — яка подальша доля нашої держави?

З одного боку необхідно, так би мовити, догодити всім представникам ЄС і, як мінімум, дати можливість Юлії Тимошенко поправити своє здоров'я, користуючись досвідом інших держав. От тільки одне велике АЛЕ — для цього необхідно змінювати деякі положення в законодавстві, адже на Україні не існує інститутів перерви в відбуванні покарання.

Необхідно знайти правові формати, які дозволять реалізувати сценарій у лікуванні Тимошенко за кордоном.

З іншого ж боку, керівництву країни можна відгукнутися на заклики лідерів опозиції і помилувати Тимошенко, що просто таки «відкриє ворота» до підписання Угоди...

Але без розв'язання проблеми з екс-прем'єркою — не бачити нам Угоду про асоціацію... Замкнене коло...

P.S. В такі моменти відчуваю себе Сократом: «Я знаю лише те, що нічого не знаю».

Час Чернігівський

На правах реклами