Депутати хочуть у друковані ЗМІ такі ж редакційні ради, як на ТРК

18.11.2011   16:06 — Агенцiя

Представники преси вважають законопроект недопрацьованим

У Верховній Раді зареєстровано законопроект щодо розширення прав журналістського колективу друкованого засобу масової інформації (№ 9464 про внесення змін до закону “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”).

Автори пропонують законодавчо закріпити процедуру формування редакційної колегії друкованих ЗМІ: половина від засновника, друга половина – від колективу. На думку авторів – народних депутатів Ірини Геращенко і Ольги Герасим’юк, таким чином можна буде захистити журналістів від цензури з боку керівників видання.

Відповідно до законопроекту, редколегія це “колективний, незалежний, дорадчий орган управління діяльністю редакції друкованого засобу масової інформації”. Проектом передбачається закріпити в законі право журналістського колективу обирати половину складу редакційної колегії і відстоювати інтереси своїх членів.

Через участь у редакційній колегії журналістський колектив зможе здійснювати також контроль за дотриманням положень статуту друкованого ЗМІ; контроль за дотриманням його прав, вимог стосовно заборони цензури та втручання у творчу діяльність друкованого ЗМІ. Також через редакційну колегію колектив може вносити на розгляд органів управління питання про відсторонення від керівництва друкованого ЗМІ, заборони цензури і втручання у творчу діяльність тощо.

Законопроект не знайшов підтримки у журналістів друкованих ЗМІ, пише “Коммерсант Украина”. Так, головний редактор журналу “Корреспондент” Віталий Сич вважає ініціативу “не до кінця продуманою”. “У нас редколегія – це неформальне об’єднання, яке займається безпосередньо випуском журналу. Жоден з цих людей не призначений власником, і вони розділяють мої погляди”, – заявив пан Сич. На його думку, ухвалення закону призведе до того, що “видавець зможе призначати частину колективу в обхід головного редактора”. “Це абсолютно незручно, якщо власник буде призначати частину редакторів відділів або кореспондентів”, – вважає Віталій Сич.

Такої ж думки і президент Академії української преси Валерій Іванов. Він вважає, що власнику видання в будь-якому випадку неважко ввести в редакційну раду зручну йому людину: “Редколегія – це робочий орган, який повинен займатися випуском видання, а не сторонніми питаннями. Конституція у нас і без того забороняє цензуру, так що множити зайві закони не варто. Автори щиро хотіли зробити як краще, але ініціатива явно недопрацьована”.

Ірина Геращенко не згодна з цими аргументами: “Добре, якщо у видання розумний і чесний редактор, який не допускає цензури. Але в провінції і, особливо, в комунальних ЗМІ все далеко не так. Там редактор нерідко проводить політику партії та уряду, відверто займаючись цензуруванням матеріалів. Ухваливши цей закон, ми захистимо журналістів від свавілля таких керівників”.

Член комітету з питань свободи слова та інформації Володимир Ландік припускає, що законопроект буде підтриманий парламентом, однак не вірить в його ефективність.

http://www.telekritika.ua/news/2011-11-18/67350

“Телекритика”