Депутати хочуть у друковані ЗМІ такі ж редакційні ради, як на ТРК
Представники преси вважають законопроект недопрацьованим
У Верховній Раді зареєстровано законопроект щодо розширення прав журналістського колективу друкованого засобу масової інформації (№ 9464 про внесення змін до закону “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”).
Автори пропонують законодавчо закріпити процедуру формування редакційної колегії друкованих ЗМІ: половина від засновника, друга половина – від колективу. На думку авторів – народних депутатів Ірини Геращенко і Ольги Герасим’юк, таким чином можна буде захистити журналістів від цензури з боку керівників видання.
Відповідно до законопроекту, редколегія це “колективний, незалежний, дорадчий орган управління діяльністю редакції друкованого засобу масової інформації”. Проектом передбачається закріпити в законі право журналістського колективу обирати половину складу редакційної колегії і відстоювати інтереси своїх членів.
Через участь у редакційній колегії журналістський колектив зможе здійснювати також контроль за дотриманням положень статуту друкованого ЗМІ; контроль за дотриманням його прав, вимог стосовно заборони цензури та втручання у творчу діяльність друкованого ЗМІ. Також через редакційну колегію колектив може вносити на розгляд органів управління питання про відсторонення від керівництва друкованого ЗМІ, заборони цензури і втручання у творчу діяльність тощо.
Законопроект не знайшов підтримки у журналістів друкованих ЗМІ, пише “Коммерсант Украина”. Так, головний редактор журналу “Корреспондент” Віталий Сич вважає ініціативу “не до кінця продуманою”. “У нас редколегія – це неформальне об’єднання, яке займається безпосередньо випуском журналу. Жоден з цих людей не призначений власником, і вони розділяють мої погляди”, – заявив пан Сич. На його думку, ухвалення закону призведе до того, що “видавець зможе призначати частину колективу в обхід головного редактора”. “Це абсолютно незручно, якщо власник буде призначати частину редакторів відділів або кореспондентів”, – вважає Віталій Сич.
Такої ж думки і президент Академії української преси Валерій Іванов. Він вважає, що власнику видання в будь-якому випадку неважко ввести в редакційну раду зручну йому людину: “Редколегія – це робочий орган, який повинен займатися випуском видання, а не сторонніми питаннями. Конституція у нас і без того забороняє цензуру, так що множити зайві закони не варто. Автори щиро хотіли зробити як краще, але ініціатива явно недопрацьована”.
Ірина Геращенко не згодна з цими аргументами: “Добре, якщо у видання розумний і чесний редактор, який не допускає цензури. Але в провінції і, особливо, в комунальних ЗМІ все далеко не так. Там редактор нерідко проводить політику партії та уряду, відверто займаючись цензуруванням матеріалів. Ухваливши цей закон, ми захистимо журналістів від свавілля таких керівників”.
Член комітету з питань свободи слова та інформації Володимир Ландік припускає, що законопроект буде підтриманий парламентом, однак не вірить в його ефективність.
http://www.telekritika.ua/news/2011-11-18/67350
“Телекритика”
Останні новини Чернігівщини
На Чернігівщині поліцейські скерували до суду справу організатора та двох його спільників, які вчиняли підпали ресторанів в Чернігові 19:57
Поліцейські Чернігівщини завершили досудове розслідування та скерували до суду обвинувальний акт щодо організатора та двох його спільників, які скоїли підпали ресторанів в Чернігові.
Енергостійкість бізнесу в дії… 16:55
Кафе «Городок» у прифронтовому Новгороді-Сіверському — приклад того, як родинна справа розвивається навіть у непрості часи. Наприкінці минулого року кафе зробило важливий крок уперед — розширило послуги з приготування їжі завдяки гранту за програмою «Власна справа», яку адмініструє державна служба зайнятості.
Бронза чемпіонату України: Вікторія Прачик — серед призерок юніорських змагань з лижних гонок 13:47
З 05 до 09 лютого у селі Яворів Львівської області проходив Чемпіонат України з лижних гонок серед юніорів, юніорок та молоді (U-23).
Щорічні та одноразові виплати для родин полонених та звільнених з полону 13:44
Українцям, які перебували у полоні, або ж родинам тих, хто досі залишається у російській неволі держава надає соціальну, правову та фінансову підтримку. Нижче розповідаємо про виплати, які можуть отримати звільнені з полону та родини полонених.
Історія матері-одиначки, яка відкрила бізнес у Чернігові завдяки грантовій програмі «Власна справа» 12:54
Відкрити бізнес з нуля в наш час – завдання не з легких. А для матері-одиначки, яка сама відповідає і за дитину, і за завтрашній день, це може здаватися майже неможливим.
© 2005-2026