Скільки насправді коштує депутатський мандат?

06.12.2012   08:20 — Агенцiя

Відомий політик, заступник голови Чернігівської обласної організації Української Народної Партії Сергій Соломаха провів цікавий аналіз виборчих бюджетів кандидатів у народні депутати на минулих парламентських виборах.

За даними офіційного веб-сайту ЦВК, 22 партії, що зареєстрували партійні списки на виборах 22 жовтня 2012 року до парламенту, використали виборчі фонди на суму, що перевищує 601 млн 292 тис. грн. При цьому 75,6% цих коштів використали п’ять партій – переможців виборчих перегонів. Тож згідно з цими даними, в один “партійний” мандат, отриманий Партією реґіонів (72 мандати), “інвестовано” 3 млн 27 тис. грн, КПУ (32) – 2 млн 264 тис. грн, ВО “Батьківщина” (62) – 1 млн 728 тис. грн, партією “УДАР” (34) – 990 тис. грн, ВО “Свобода” (25) – 928 тис. грн.

Для порівняння, наприклад, в одномандатному виборчому окрузі №205 (м. Чернігів) загальний обсяг надходжень до виборчих фондів кандидатів склав 4 млн 6 тис. грн. При цьому добровільні внески фізичних осіб склали 55,24% від цієї суми. Решта – власні кошти кандидатів у депутати.

Переможець виборчих перегонів у виборчому окрузі №205, народний депутат VІ скликання від БЮТ В.Дубіль, висунутий ВО “Батьківщина”, мобілізував до свого виборчого фонду 1 млн 892 тис. грн. З них 390 тис. грн склали добровільні внески фізичних осіб. Решта – власні кошти кандидата.

І, навпаки, його головний конкурент, представник Партії реґіонів і чернігівський міський голова О.Соколов геть усі 1 млн 579 тис. грн надходжень до свого виборчого фонду отримав у вигляді добровільних внесків від майже 80 фізичних осіб. Як не дивно, серед них були кандидати в народні депутати у цьому ж виборчому окрузі В.Большаков та О.Маневич, які перерахували до виборчого фонду міського голови по 20 тис. грн кожний.

Майже усі кошти, що надійшли до виборчих фондів кандидатів у виборчому окрузі №205, були витрачені на ведення аґітації, а саме 56,6% коштів на оплату ефірного часу на телебаченні, 18,3% – на виготовлення друкованих матеріалів, 18,1% – на публікування аґітаційних матеріалів у друкованих засобах масової інформації, 4,7% – на оплату ефірного часу на радіо.

На жаль, чинне законодавство наразі не зобов’язує офіційно звітувати ні перед ЦВК, ні перед податківцями, ні перед виборцями за кошти, інвестовані партіями і кандидатами у так звані добрі справи для виборців, виборчі штаби, аґітаторів, преміювання членів виборчих комісій та офіційних спостерігачів. Ба більше, законодавством не передбачено навіть оприлюднення на офіційному веб-сайті ЦВК звітів виборчих фондів кандидатів у депутати в одномандатних виборчих округах.

Немає сумнівів у тому, що офіційні виборчі фонди партій і кандидатів – лише верхівка “інвестиційного” айсберга, спрямованого на мобілізацію електорату з метою отримання депутатських мандатів. Як відомо, верхівка крижаного айсберга складає лише десяту частину його об’єму. Решта – схована від людського ока.

Отже, більшість депутатських мандатів на виборах 28 жовтня 2012 року отримали або представники партії влади і великого бізнесу, або політики, у виборчі перегони яких партія влади не перешкоджала “інвестувати” значні кошти.

P.S. Загальний кошторис витрат з Державного бюджету на виборах 28 жовтня 2012 року становить близько 1,2 млрд грн. Ще 993,6 млн грн на вимогу партії влади Верховна Рада України спрямувала з державного бюджету на встановлення систем відеоспостереження у приміщеннях для голосування.

http://slovo-unp.com/index.php?subaction=showfull&id=1354749232&archive=&start_from=&ucat=1&