Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Неділя, 6 жовтня, 23:35:41

Стан туристичної галузі в Чернігівській області тенденції 2015-2020 р.р. та напрямки розвитку

04.03.2021   12:19Агенцiя

Чернігівщина втратила транзитних туристів з Білорусі. Практично зникли туристи з Росії. Натомість розпочався підйом внутрішнього туризму.

Люди почали більше подорожувати Україною та шукати нові для них локації. Відповідно, зріс потік внутрішніх туристів і на Чернігівщину. Ось тут і виявилось, що наша область не готова до цих змін.

Раніше головними транспортними артеріями були міжнародні автошляхи М-01 (Київ — Чернігів — Нові Яриловичі, на якому знаходиться Чернігів) та М-02 (Кіпті — Глухів — Бачівськ, на якому знаходиться Батурин). Стан дорожнього покриття на цих шляхах був завжди задовільним, а Чернігів та Батурин були вже розкрученими туристичними центрами. Саме вони й взяли на себе більшу частину внутрішнього турпотоку області, хоча загальні показники були нижчі за попередні роки через значне зменшення кількості транзитних туристів з Росії та Білорусі. Водночас показовим був факт, що ті туристичні обʼєкти, які і до 2014 року були орієнтовані на внутрішнього туриста, не зазнали після 2014 році зменшення кількості туристів, а деякі навіть покращили статистику (Качанівка, Тростянець, Седнів, Мезинський природний парк, Новгород-Сіверський).

Через відсутність прямого залізничного сполучення Чернігова з іншими регіонами України більшість туристів в область приїжджало або власним авто, або в складі автобусних груп, що формували турфірми з інших регіонів. Відповідно, зросла тривалість перебування туристів в регіоні. Адже автобусний тур або поїздка на власному автомобілі до Чернігова, наприклад, з Харкова, на відміну від поїздки з Києва, вимагають мінімум однієї ночівлі, а відтак і розширення туристичної програми додатковими обʼєктами відвідування. Тоді значно зросла зацікавленість регіоном з боку турфірм Дніпра, Харкова, Запоріжжя та ін., які давно вже організовували тури до Львова, Закарпаття, Івано-Франківської області, чудово знали ті регіони, але зовсім не орієнтувалися в нашому регіоні.

Зазвичай у програму туру включали лише найвідоміші туристичні атракції (Чернігів, Батурин, Качанівка). Постало нагальне питання поінформованості турфірм і туристів про цікаві туристичні місця та стан доріг до цих обʼєктів. Виникали ситуації, коли турфірми самостійно складали маршрути подорожі, користуючись гугл картами, і вже на маршруті стикались з тим, що деякі ділянки доріг були непроїздні для автобусів. З цього випливали затримки та зміни в програмі подорожі.

Як же змінювалась ситуація за останні пʼять років і минулий рік, особливо враховуючи вплив COVID-19?
В 2016-2017 роках потік в Чернігівську область туристів з інших регіонів України збільшувався. Треба наголосити: не одноденних екскурсантів, а саме туристів, тобто тих, хто залишався у нас більше, ніж на один день. Наша статистика показує, що навіть кияни, які традиційно вранці приїжджали, а ввечері поверталися, все частіше залишались ночувати в Чернігові.
Пояснити це можна тенденцією до збільшення кількості більш заможних туристів. В той же час кількість бюджетних екскурсантів, які раніше приїжджали в Чернігів маршруткою на один день та замовляли індивідуальну екскурсію, скорочується. Тепер такі екскурсанти починають подорожувати в складі автобусних груп, які організовують турфірми Києва. Кількість фірм, які починають організовувати екскурсії Чернігівщиною, зростає. Більш заможні індивідуальні туристи надають перевагу переїздам на власному авто, вони мають фінансові можливості і бажають відпочити у вихідні дні з ночівлею. Ці туристи замовляють індивідуальне екскурсійне обслуговування, бронюють готелі та вечеряють у дорогих ресторанах.

Відчувається загальнодержавний попит на подорожі саме Україною та відвідання нових регіонів, а не тільки традиційних Карпатського та приморського. Загальна тенденція по області після 2015 року така, що поступово збільшувалась кількість екскурсантів та туристів за рахунок збільшення кількості групових автобусних турів з інших регіонів так і індивідуальних туристів на власному транспорті. Поступово збільшується кількість дестинацій, якими цікавляться турфірми та туристи. Крім традиційних і відомих Чернігова, Батурина та Качанівки, збільшується турпотік до Тростянця, Седнєва, Новгорода-Сіверського, Ніжина, Козельця, Міжрічинського парку, Любеча, Мени, Олешні та навіть Добрянки тощо.

В Інтернеті стає більше інформаціїї про туристичні принади Чернігівщини. Зважаючи на зростаючу конкуренцію, турфірми з інших регіонів починають вишукувати маловідомі обʼєкти та розробляти нові, нестандартні цікаві маршрути. Щоправда, деякий спад турпотоку до Чернігівщини ми відчули в 2018 році. Пояснити це можна початком безвізового режиму і переорієнтацією туристів на закордонні подорожі.

2020 рік вніс свої неочікувані корективи. Закриття кордонів сприяло відновленню інтересу до подорожей Україною. Деякі турфірми, які раніше займались виїзним туризмом, вимушені були переорієнтовуватись на організацію автобусних турів у різні регіони країни. Але карантинні обмеження та, власне, ситуація з епідемією не давала можливості набирати великі автобусні групи. Тим паче туристичні обʼєкти періодично зачинялись або ж обмежували відвідування. Практично повністю були відсутні шкільні групи. Як результат в 2020році в області було достатньо значне (до 30%) зменшення загальної кількості туристів.

З іншого боку, зʼявився попит на розміщення в окремих котеджах та відвідування парків, віддалених природних обʼєктів, де можна було відпочити на свіжому повітрі. Головна ж тенденція — це сімейні подорожі на власному автотранспорті. Для прикладу, в Національному історико-Культурному заповіднику “Качанівка” статистика відвідувачів в 2020 році показує незначне зменшення проти 2019 року. І це враховуючи той факт, що заповідник в 2020 році декілька місяців взагалі не приймав відвідувачі. В тому числі на травневі свята, під час яких область традиційно відвідують багато екскурсантів та туристів. А в таких місцях як Голубі озера, Мезинський парк, Міжрічинський парк, сафарі-парк “Беремицьке” була висхідна тенденція щодо відвідуваності.

Наразі вимальовується концепція туристичної філософії області як центру пізнавального та рекреаційного туризму. Все частіше хочеться провести паралелі між Чернігівською областю та такою Європейською країною як Норвегія.
Що ж такого подібного в туристичному плані між регіонами?
 - обидва регіони мають величезну кількість історико-культурних місць і обʼєктів та об’єктів природно-заповідного фонду;
- історичні міста та обʼєкти пізнавального туризму розкидані по всій території регіонів і між ними достатньо значні відстані (Чернігів-Батурин 150 км, Чернігів – Новгород-Сіверський 180 км, Чернігів – Качанівка 180 км; Осло-Берген  - 460км, Берген-Ставангер - 210км, Берген — Олесунн - 425 км тощо);
- в столиці Норвегії Осло (населення 680тис) зазвичай туристи залишаються на одну ніч, а той взагалі не ночують, а після екскурсії містом їдуть далі, щоб переночувати десь в готелі біля фьорду або ж в горах по дорозі в Берген, де, зазвичай, зупиняються на ніч або дві і знову ж таки їдуть далі.

Тобто для того, щоб побачити Норвегію, потрібно постійно переїжджати. Сенсу перебувати довго на одному місці і кожного дня радіально виїжджати на екскурсії немає. Логічніше оглядати цікаві місця подорожуючи з одного місця в інше. На кілька ночей або більше в Норвегії зазвичай бронюють готелі або котеджі біля фьордів з метою відпочити від міста і помилуватися природою, порибалити, або ж на гірськолижних курортах. Тому більшість іноземців відкривають для себе Норвегію у складі автобусних турів.

Для порівняння, сусідня Швеція для більшості іноземців — це відпочинок на гірськолижних курортах або риболовля, а в плані пізнавального туризму — якраз тривале проживання в столиці та радіальні одноденні екскурсії із Стокгольма в Уппсалу, Сігтуну, на архіпелаг, відвідання палаців та замків навколо озера Меларен.

Туристична концепція, подібна до норвезької, вимальовується і в Чернігівській області, яка за розмірами трішки не дотягує до площі такої країни як Молдова і є більшою за Бельгію. Щоб грунтовно подивитись основні туристичні цікавинки, треба постійно переміщуватись по області. Зупинитись в Чернігові і виїжджати з нього на одноденні екскурсії логістично та, відповідно економічно для туриста недоцільно. Для цього більш перспективним виглядає Ніжин, який знаходиться в центрі області.

В рамках одноденної екскурсії в області можна відвідати всього декілька обʼєктів і лише за умови, що екскурсант приїжджає з сусіднього регіону. В області в одному місці на декілька або більше ночей туристи зазвичай зупиняються в котеджах або готелях на території природних обʼєктів біля озер, річок, в лісових та паркових масивах (готель “ШишкINN”, бази відпочинку на Голубих озерах, коттеджі в парку “Беремицьке” та Міжрічинському парку та ін.). Саме така вже сформована концепція туризму в області має стати основою його подальшого розвитку.

Що стоїть на заваді?
На відміну від тієї ж Норвегії, де розгалуджена система доріг в гарному стані та є можливість подорожувати будь де громадським транспортом, у нас ситуація зовсім протилежна. Наприклад, з Чернігова дістатись рейсовим автобусом до Батурин і назад за один день неможливо. З Качанівкою та Тростянцем те ж саме. Дістатись у Чернігів поїздом зазвичай можна лише через Київ. Прямого залізничного сполучення Чернігова з іншими регіонами нема.

Краща ситуація з цим у Ніжина. По суті, єдиним засобом подорожування областю є автотранспорт. Відповідно, на перший план виходить стан доріг за напрямками туристичних маршрутів. Адже незадовільне дорожнє покриття подовжує час переїздів, зменшує кількість часу на відвідання обʼєктів, безпосередньо впливає на вибір традиційного маршруту або ж формування подорожі своїм власним маршрутом.

Дуже проблемним питанням є стан більшості туристичних та історико-культурних обʼєктів. Є велика кількість цікавих, навіть, унікальних місць, які знаходяться в жалюгідному стані: палац Румʼянцева-Задунайського в с.Вишеньки, садиба Дараган («Покорщина») в Козельці, парк Кочубеїв у с.Тиниця та ін. Ця ситуація теж впливає на створення варіантів маршрутів Чернігівщиною.

Нерівномірність розташування закладів розміщення та відсутність вибору між бюджетними та люксовими варіантами розміщення теж зменшує варіанти подорожування. Якщо турист звик ночувати в готелях високої категорії, то навряд чи він зважиться ночувати в тих умовах, які пропонують на території Мезинського природного парку.

Враховуючи вищесказане, при створенні туристичних маршрутів, що турфірмам, що власне туристам потрібно враховувати всі вищезгадані моменти: чи дозволяє стан дороги дістатись того чи іншого обʼєкту, чи не стане розчаруванням той стан, в якому перебувають більшість історико-культурних обʼєктів області, чи є заклади розміщення на бажаному маршруті.

Є купа інших моментів, які додають певних незручностей туристам. Це і неможливість в більшості музеїв розрахуватися платіжною карткою, замовити екскурсійне обслуговування іноземними мовами, відсутність теплих туалетів, не усюди є кафе з належним рівнем сервісу. Це незначні обсяги інвестицій у розвиток рекреаційно-туристичної галузі Чернігівщини. Відсутність ефективної системи органів державного управління галуззю та взаємодії між державою та місцевими приватними/ громадськими ініціативами.

Що потрібно робити?
Спробуємо розподілити вищезгадані проблеми за наступними критеріями:
- питання та проблеми місцевого, локального рівня
- загальнообласні проблеми
- проблемні питання державного рівня
- проблеми, вирішення яких вимагає тривалого часу
- проблеми, які вирішуються в коротко та середньостроковій перспективі
- проблеми, яки вимагають великих фінансових витрат
- маловитратні проблеми
- проблеми, які вимагають першочергового вирішення
- проблеми, вирішення яких можна відтермінувати, адже скоріш за все ці питання зникнуть внаслідок вирішення проблем з інших категорій.

1) локальні проблеми та питання, які не надто витратні і можуть бути вирішені на місцевому рівні силами місцевих громад та керівництва туристичних обʼєктів та закладів за рахунок залучення грантів, спонсорських, бюджетних коштів та спецрахунку в достатньо стислі строки.
Ці проблеми не є вирішальним фактором, який істотно вплине на рішення туриста відвідати той чи інший обʼєкт/місце. А в протилежному випадку додасть туристу лише позитивних вражень, відповідно, гарних відгуків, які формуватимуть позитивний імідж місця для наступних відвідувачів. До них можна віднести наявність безкоштовного Wi-Fi, платіжного терміналу, теплого туалету; можливість взяти аудіогіда іноземною мовою при відсутності штатного фахівця, належний стан під’їзних шляхів. Це ті речі, які відповідають звичайним потребам сучасних туристів.

2) проблеми, які потребують значних коштів. Це реставрація збережених та, за можливості, реконструкція зниклих об’єктів історико-культурної спадщини. Ці питання мають вирішуватись на обласному та загальнодержавному рівнях. Реалізація таких проектів займає багато часу та потребує залучення великих бюджетних та спонсорських коштів. При їх вирішенні необхідно буде визначитися з пріоритетами та першочерговістю.
На нашу думку, в першу чергу треба звернути увагу на ті місця, які вже відомі серед туристів і є знаними туристичними обʼєктами, як, наприклад, Національний історико-культурний заповідник “Качанівка” та потенційно перспективні обʼєкти, що знаходяться на межі зникнення, як садиба Дараганів в Козельці та палац у Вишеньках.
Вдала реставрація таких обʼєктів стане гарним інформаційним приводом для висвітлення в ЗМІ, що піде на користь створенню позитивного туристичного іміджу цих місць і всієї області в державі та сприятиме збільшенню кількості відвідувачів. Створення нових туристичних обʼєктів теж сприятиме розвитку місцевих громад. Наприклад, відбудова деревʼяного замку в Любечі буде чудовим магнітом для збільшеня в селищі кількості туристів. А це спонукатиме місцеву громаду та інвесторів до розширення послуг гостям, створення закладів розміщення та відпочинку і, відповідно, нових робочих місць. Адже поруч є озера та р.Дніпро, можливості для рекреації та риболовлі. Прикладом вдалої реалізації подібного проекту можна вважати фортецю у Батурині.

3) загальнообласною проблемою, яка, на нашу думку, вимагає першочергового вирішення, є стан доріг за напрямками туристичних маршрутів. Психологія туриста така, що він зазвичай вибирає більш комфортний напрямок для подорожі. Наприклад, киянин, який ніколи не був ні в Умані, ні в Качанівці (припустимо, вже після капітальної реставрації) буде порівнювати стан доріг до цих обʼєктів, за наявності ділянки поганої дороги з боку Прилук, поїде по одеській трасі в Умань.
Ще раз зазначимо, що наразі єдиною можливістю подорожувати Чернігівщиною є автомобільний транспорт. Кошти на ремонт доріг в області виділяються постійно, але не завжди ремонт проводять на тих дорогах, по яких їздить туристичний транспорт, або ж ремонт роблять вже після закінчення сезону. Тому бажано за відсутності коштів на проведення капітального ремонту робити поточний ремонт у строки, які передують початку сезонного турпотоку по тому чи іншому напрямку. Для визначення цих строків та напрямків запровадити можливість двостороннього спілкування між представниками дорожніх служб та місцевої туріндустрії. За таких умов цю проблему можна вирішити в коротко- та середньостроковій перспективі.

Інвестиції в такі інфраструктурні обʼєкти як кафе, ресторани, готелі, бази відпочинку та інші заклади розміщення — це прерогатива приватного бізнесу, де успіх залежить від вміння прорахувати доцільність інвестицій та вибору вдалої бізнес моделі. Влада може і повинна сприяти цьому процесу. Що стосується стану історико-культурних обʼєктів та доріг, то вирішення цієї проблеми повністю лягає на плечі влади.
Перш ніж відвідати туристичний обʼєкт, турист має про нього дізнатися, потім захотіти його відвідати, далі спланувати маршрут, яким чином краще дістатися, і тільки на місці може стикнутись з незручностями у вигляді старих туалетів, відсутністю платіжних терміналів.

Алгоритм дій має бути наступний
В першу чергу, на обласному рівні має розпочатися процес ремонту доріг за напрямками туристичних маршрутів та встановлення дороговказів до вже відомих туристичних локацій. Паралельно варто готувати проектну документацію для реконструкції історико-культурних обʼєктів та за можливості розпочинати ремонтні роботи. На місцевих рівня проводити роботу з приведенню музеїв та інших туристичних обʼєктів державної та комунальної власності до сучасних норм та потреб туристів. За вдалої реалізації зʼявиться більше інформаційних приводів для створення позитивного туристичного іміджу та просування маловідомих туристичних місць, збільшиться кількість туристів та зʼявиться попит на послуги харчування, розміщення та ін., що призведе до збільшення інвестицій у цю галузь.

МАРКЕРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В ОБЛАСТІ:

- збільшення кількості та термінів перебування туристів в області
- розширення географії гостей
- покращення впізнаваності регіону в інших областях
- покращення стандартів обслуговування
- покращення інфраструктури
- розширення географії відвідуваних тур об’єктів в області
- збільшення інвестицій
- збільшення надходження до бюджету

Представники туристичної сфери Чернігівщини:
Олег Герасименко (м.Чернігів),
Олена Самотяжко (м.Чернігів),
Юрій Король (м. Чернігів),
Вікторія Сидорова (м. Чернігів),
Віта Шут (м. Короп),
Віталій Крутий (м. Мена).
 

Останні новини Чернігівщини

Про нові підходи до утвердження національної ідентичності — на коордраді в ОДА 12:35

Декомунізація та дерусифікація на Чернігівщині, облаштування музейних експозицій у закладах освіти, заходи національно-патріотичного виховання.

Обстановка на прикордонні за добу станом на 06.00 05 жовтня 2024 року 12:09

Армія РФ протягом доби 4 жовтня атакувала дві прикордонні громади Чернігівщини.

«Перейди за посиланням та проголосуй за дитину на конкурсі»: поліцейські застерігають громадян від шахраїв 10:37

Поліцейські закликають громадян не переходити за сумнівними посиланнями в Інтернеті.

Новий проєкт Expertise France на Чернігівщині – EU4Innovation East 10:03

Ще один проєкт з підтримки відновлення та відбудови Чернігівської області презентували 2 жовтня команді ОВА представники французького агентства міжнародного технічного співробітництва Expertise France.

Аварія на каналізаційному колекторі в районі Шерстянки – надзвичайна ситуація місцевого рівня 09:21

Таке рішення ухвалили на оперативному засіданні міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 4 жовтня.

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини