Голодомор: кого на Чернігівщині занесли на "чорну дошку"

22.11.2016   08:14 — Агенцiя

Вшановуючи пам’ять жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні, варто, на нашу думку, згадати про такий метод організації комуністичним режимом цього злочину планетарного масштабу як "чорні дошки".

Влада заносила на «чорну дошку» колгоспи, підприємства, села, цілі райони. МЕТА: показове (щоб злякати і зламати інших) покарання за невиконання показників заготівлі хлібу або вступ у колгоспи, а пізніше стали особливими репресіями щодо сіл та окремих регіонів, які чинили активний чи пасивний спротив політиці комуністичної партії.

Офіційно введено їх застосування постановою Ради народних Комісарів УСРР «Про боротьбу з куркульським впливом в колгоспах» від 20 листопада 1932 року та Інструкцією до неї. Проте, такі репресії, як і сам термін, почали вживатися ще навесні 1932 року.

Це означало, що треба було: 1) негайно припинити всю торгівлю (як державну, так і кооперативну), постачання будь-яким крамом, а наявний вивезти; 2) припинити колгоспну торгівлю; 3) припинити кредитування у будь-якій формі і дотерміново стягнути раніш видані кредити та інші фінансові зобов’язання; 4) провести ретельну «чистку» складу колгоспів та низових органів влади від «контрреволюційних елементів».

Аналіз Мартирологу у Чернігівському обласному томі «Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр.» показав, що на «чорну дошку» потрапили 4 райони, повністю або частково 4 міста, 20 селищ і сіл, 4 МТС (машино-тракторна станція).

Ось перелік жертв комуністичного гніву:

БАХМАЦЬКИЙ РАЙОН занесений на «чорну дошку» (не пізніше серпня 1933 р.)

28 січня 1934 р. — Батуринська МТС.

28 січня 1934 р. — Бахмацька МТС.

с. Григорівка Дмитрівського району (нині Бахмацького району): 29 листопада 1932 р. — одноосібний сектор.

с. Терешиха Дмитрівського району (нині Бахмацького району): 29 листопада 1932 р. — одноосібний сектор.

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОН

м. Борзна: 25 листопада 1932 р. — «зривники» хлібозаготівлі.

с. Головеньки: 18 березня 1933 р. — Головеньківська сільська рада.

с. Шаповалівка: 17 листопада та 25 листопада 1932 р. постановою бюро Борзнянського райкому КП(б)У занесено на «чорну дошку».

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОН

с. Макишин Чернігівського району (нині Городянського району): 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОН

28 січня 1934 р. — Ічнянська МТС.

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОН: 8, 11 та 13 березня 1933 р. район був занесений на «чорну дошку».

КОРОПСЬКИЙ РАЙОН

с. Карильське: 15 та 20 жовтня — колгоспи «Червоний маяк» і «13-річчя Жовтня».

м. Короп (нині смт Короп): 15 жовтня 1933 р. — колгосп ім. Сталіна.

с. Краснопілля: 20 жовтня 1933 р. — колгосп «Червоне поле».

КОРЮКІВСЬКИЙ РАЙОН 15 та 20 червня 1933 р. занесений на «чорну дошку».

с. Козилівка 9 травня 1933 р.

с. Олексіївка (нині у складі м. Корюківка) 9 травня 1933 р.

с. Охрамієвичі 9 травня 1933 р.

ПРИЛУЦЬКИЙ РАЙОН

28 січня 1934 р. — Яблунівська МТС.

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОН

смт Добрянка Добрянського району (нині Ріпкинського району): 6 березня 1933 р. — Добрянський ліспромгосп.

с. Любеч (нині смт Любеч): 6 березня 1933 р. — Любецький ліспромгосп.

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОН 14, 15 та 20 червня 1933 р. занесений на «чорну дошку».

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОН

с. Березанка: 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.

с. Довжик: 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.

с. Жукотки: 20 жовтня 1932 р. — одноосібники.

с. Клочків: 23 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.

с. Количівка: 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.

с. Малійки: (нині у довідниках відсутнє) 23 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.

с. Полуботки: 23 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.

с. Свинь (комуністичний режим назвав його с. Улянівка, а нині це село Вознесенське): 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.

с. Седнів (нині смт Седнів): 25 жовтня 1932 р. — одноосібники —«зривники» хлібозаготівлі.

с. Слабин :25 жовтня 1932 р. — одноосібники — «злісні зривники» хлібозаготівлі.

с. Шестовиця: 25 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.

с. Янівка (нині с. Іванівка): 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.

СНОВСЬКИЙ РАЙОН

м. Сновськ Сновського району 30 березня 1933 р. — Сновський ліспромгосп.

м. ЧЕРНІГІВ 30 березня 1933 р. — Чернігівський ліспромгосп.

 
Наслідки такої злочинної політики у Чернігівській області, де занесення на «чорну дошку» відіграло суттєву роль: за підрахунками чернігівських істориків Олександра Коваленка та Володимира Ткаченка, здійсненими в 1993 р. на основі співставлення кількості населення в Чернігівській області в 1932 та в 1939 рр. та визначенні щорічного проценту приросту населення, на Чернігівщині кількість жертв Голодомору становила понад 360 тис. людей (в сучасних межах без 17-ті районів, які у 1939 році передали до складу Сумської області, 230 тис. людей). У Чернігівському обласному томі «Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр.» оприлюднено поіменно 36.818 жертв.

Чому ми згадуємо не тільки про жертви, а також і злочинну політику комуністичного режиму? Щоб знати і унеможливити сьогодні і у майбутньому такі злочини.

З 2014 року це ще важливіше у зв’язку з черговою агресією російського імперіалізму проти України, окупацією частини нашої території. Загарбник змінює свої назви, але сутність таж сама, методи тільки модернізуються. На окупованій частині Донбасу від голоду вмирали пенсіонери і не тільки. Скільки? Взнаємо, коли окупанта виженемо за межи нашої країни…

 
Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті