Голодомор: кого на Чернігівщині занесли на "чорну дошку"
Вшановуючи пам’ять жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні, варто, на нашу думку, згадати про такий метод організації комуністичним режимом цього злочину планетарного масштабу як "чорні дошки".
Влада заносила на «чорну дошку» колгоспи, підприємства, села, цілі райони. МЕТА: показове (щоб злякати і зламати інших) покарання за невиконання показників заготівлі хлібу або вступ у колгоспи, а пізніше стали особливими репресіями щодо сіл та окремих регіонів, які чинили активний чи пасивний спротив політиці комуністичної партії.
Офіційно введено їх застосування постановою Ради народних Комісарів УСРР «Про боротьбу з куркульським впливом в колгоспах» від 20 листопада 1932 року та Інструкцією до неї. Проте, такі репресії, як і сам термін, почали вживатися ще навесні 1932 року.
Це означало, що треба було: 1) негайно припинити всю торгівлю (як державну, так і кооперативну), постачання будь-яким крамом, а наявний вивезти; 2) припинити колгоспну торгівлю; 3) припинити кредитування у будь-якій формі і дотерміново стягнути раніш видані кредити та інші фінансові зобов’язання; 4) провести ретельну «чистку» складу колгоспів та низових органів влади від «контрреволюційних елементів».
Аналіз Мартирологу у Чернігівському обласному томі «Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр.» показав, що на «чорну дошку» потрапили 4 райони, повністю або частково 4 міста, 20 селищ і сіл, 4 МТС (машино-тракторна станція).
Ось перелік жертв комуністичного гніву:
БАХМАЦЬКИЙ РАЙОН занесений на «чорну дошку» (не пізніше серпня 1933 р.)
28 січня 1934 р. — Батуринська МТС.
28 січня 1934 р. — Бахмацька МТС.
с. Григорівка Дмитрівського району (нині Бахмацького району): 29 листопада 1932 р. — одноосібний сектор.
с. Терешиха Дмитрівського району (нині Бахмацького району): 29 листопада 1932 р. — одноосібний сектор.
БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОН
м. Борзна: 25 листопада 1932 р. — «зривники» хлібозаготівлі.
с. Головеньки: 18 березня 1933 р. — Головеньківська сільська рада.
с. Шаповалівка: 17 листопада та 25 листопада 1932 р. постановою бюро Борзнянського райкому КП(б)У занесено на «чорну дошку».
ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОН
с. Макишин Чернігівського району (нині Городянського району): 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОН
28 січня 1934 р. — Ічнянська МТС.
КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОН: 8, 11 та 13 березня 1933 р. район був занесений на «чорну дошку».
КОРОПСЬКИЙ РАЙОН
с. Карильське: 15 та 20 жовтня — колгоспи «Червоний маяк» і «13-річчя Жовтня».
м. Короп (нині смт Короп): 15 жовтня 1933 р. — колгосп ім. Сталіна.
с. Краснопілля: 20 жовтня 1933 р. — колгосп «Червоне поле».
КОРЮКІВСЬКИЙ РАЙОН 15 та 20 червня 1933 р. занесений на «чорну дошку».
с. Козилівка 9 травня 1933 р.
с. Олексіївка (нині у складі м. Корюківка) 9 травня 1933 р.
с. Охрамієвичі 9 травня 1933 р.
ПРИЛУЦЬКИЙ РАЙОН
28 січня 1934 р. — Яблунівська МТС.
РІПКИНСЬКИЙ РАЙОН
смт Добрянка Добрянського району (нині Ріпкинського району): 6 березня 1933 р. — Добрянський ліспромгосп.
с. Любеч (нині смт Любеч): 6 березня 1933 р. — Любецький ліспромгосп.
СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОН 14, 15 та 20 червня 1933 р. занесений на «чорну дошку».
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОН
с. Березанка: 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
с. Довжик: 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
с. Жукотки: 20 жовтня 1932 р. — одноосібники.
с. Клочків: 23 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
с. Количівка: 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
с. Малійки: (нині у довідниках відсутнє) 23 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
с. Полуботки: 23 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
с. Свинь (комуністичний режим назвав його с. Улянівка, а нині це село Вознесенське): 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
с. Седнів (нині смт Седнів): 25 жовтня 1932 р. — одноосібники —«зривники» хлібозаготівлі.
с. Слабин :25 жовтня 1932 р. — одноосібники — «злісні зривники» хлібозаготівлі.
с. Шестовиця: 25 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
с. Янівка (нині с. Іванівка): 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
СНОВСЬКИЙ РАЙОН
м. Сновськ Сновського району 30 березня 1933 р. — Сновський ліспромгосп.
м. ЧЕРНІГІВ 30 березня 1933 р. — Чернігівський ліспромгосп.
Наслідки такої злочинної політики у Чернігівській області, де занесення на «чорну дошку» відіграло суттєву роль: за підрахунками чернігівських істориків Олександра Коваленка та Володимира Ткаченка, здійсненими в 1993 р. на основі співставлення кількості населення в Чернігівській області в 1932 та в 1939 рр. та визначенні щорічного проценту приросту населення, на Чернігівщині кількість жертв Голодомору становила понад 360 тис. людей (в сучасних межах без 17-ті районів, які у 1939 році передали до складу Сумської області, 230 тис. людей). У Чернігівському обласному томі «Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр.» оприлюднено поіменно 36.818 жертв.
Чому ми згадуємо не тільки про жертви, а також і злочинну політику комуністичного режиму? Щоб знати і унеможливити сьогодні і у майбутньому такі злочини.
З 2014 року це ще важливіше у зв’язку з черговою агресією російського імперіалізму проти України, окупацією частини нашої території. Загарбник змінює свої назви, але сутність таж сама, методи тільки модернізуються. На окупованій частині Донбасу від голоду вмирали пенсіонери і не тільки. Скільки? Взнаємо, коли окупанта виженемо за межи нашої країни…
Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті
Останні новини Чернігівщини
Небайдужість громадян допомогла виявити нетверезого водія 17:07
Учора, близько 18-ї години, на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що автодорогою М-01 (Київ — Чернігів — Нові Яриловичі), поблизу села Новики, рухається автомобіль Skoda Octavia, водій якого, ймовірно, перебуває у стані сп’яніння.
Понад мільйон гривень компенсувала служба зайнятості роботодавцям області за облаштування інклюзивних робочих місць 16:44
Цьогоріч в межах компенсаційної програми роботодавці Чернігівщини облаштували 18 робочих місць для людей з інвалідністю. Їм виплачено 1,2 млн грн компенсацій.
Комплексна реабілітація: пацієнти ЧМЛ №4 поєднали фізичне відновлення з патріотичним флешмобом 16:13
Українське слово має потужну терапевтичну силу, здатну об’єднувати серця та повертати жагу до життя. Цього року до наймасштабнішого мовного флешмобу – Радіодиктанту національної єдності – долучилася медична спільнота області та пацієнти медичних закладів. Так, у КНП «Чернігівська міська лікарня №4» ЧМР пацієнти, які проходять складне лікування та реабілітацію після важких хвороб і травм, на годину відклали медичні процедури, щоб взяти до рук ручки та папір.
Чернігівська обласна лікарня отримала гуманітарну допомогу від МБФ «АІСМ Україна» 15:41
Матеріально-технічна база КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР поповнилася черговою партією життєво необхідної гуманітарної допомоги від Міжнародного благодійного фонду «АІСМ Україна».
Яку допомогу можуть отримати чернігівці, чиє житло постраждало внаслідок атак рф 15:29
Російська федерація продовжує атакувати Чернігів, зокрема завдаючи ударів по житловій інфраструктурі міста. Внаслідок обстрілів пошкоджуються та руйнуються житлові будинки й квартири містян.
© 2005-2026