Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Вівторок, 2 червня, 02:10:45

Куликівське протистояння

16.02.2013   11:09Агенцiя

Цей резонансний конфлікт у Куликівському районі нині хто тільки не обговорює. Ще б пак! 14 фахівців місцевої районної лікарні виступили проти головного лікаря, написавши звернення до облдержадміністрації, головного управління охорони здоров’я області, обкому профспілки медичних працівників, районної влади…

Вирушивши до Куликівки, я поспілкувався з багатьма людьми, вислухав різні точки зору. Звісно, я – не істина в останній інстанції. Це – неупереджені міркування журналіста (сторонньої особи), який спробував об’єктивно розібратися в ситуації.


“Звільніть головного лікаря!”

Такий пафос листа, який, власне, і покликав мене в дорогу. Наводжу цей документ, підписаний чотирнадцятьма медиками, повністю: “Доводимо до вашого відома, що колектив лікарів Куликівської ЦРЛ вкрай обурений поведінкою головного лікаря Л. Д. Дмитришиної, яка, незважаючи на свої неодноразові обіцянки про проведення реформування в районі за умови погодження з колективом медичних працівників та профспілковою організацією, постійно порушує норми трудового права. Все це призводить до вкрай напруженої обстановки в колективі. Неодноразові прохання про вирішення ситуації головним лікарем ігноруються. Вимагаємо звільнення головного лікаря з посади. У випадку невирішення цього питання залишаємо за собою право звернення до вищих інстанцій та організацію акцій непокори. Зволікання буде розцінене як неповага до колективу”.

Зверніть увагу: жодного конкретного факту в листі не названо, лише загальні звинувачення. Втім, це – документ, який, зокрема, підписали голова профспілкової організації Куликівської центральної районної лікарні, завідувач хірургічного відділення Валерій Годяєв та заступник головного лікаря Оксана Хорошок. Зауважу, що на час оприлюднення листа очільник лікарні – Лідія Дмитришина – зі зламаною рукою перебувала на лікарняному.
Невдовзі з’ясувалося: хоч документ написаний від імені колективу лікарів, не всі фахівці поділяють таку думку. До того ж, тут працюють не лише лікарі – трудовий колектив Куликівської ЦРЛ нараховує кілька сотень осіб. І більшість із них підтримують головного лікаря. Тож не дивно, що буквально одразу з’явився інший документ, підписаний співробітниками центральної районної лікарні – на захист свого керівника.

Я спілкувався з цими людьми. Вони запевняють: Лідія Дмитришина – висококваліфікований спеціаліст і жодних суттєвих порушень у її діяльності немає. За що ж тоді звільняти головного лікаря?! Насправді, йдеться про особисті стосунки, амбіції окремих фахівців. Адже не секрет, що нині тут працюють троє колишніх головних лікарів і п’ятеро колишніх заступників головного лікаря. Самі розумієте… Власне, до того, як Лідію Дмитрівну призначили на нинішню посаду, очільником Куликівської райлікарні був один з її теперішніх опонентів – Валерій Годяєв.

“В непростий час реформування галузі, – аргументують у своєму листі прихильники Лідії Дмитришиної, – вони (опоненти. – Авт.) залякують працівників скороченнями, не маючи на це підстав. Оптимізація ліжкового фонду в районі проводиться з 1999 року. Нею займалися всі діючі на той час головні лікарі. Реорганізація у 1997-2005 роках: закрито Ковчинську, Салтиково-Дівицьку, Кладьківську, Дрімайлівську, Вересоцьку та Дроздівську дільничні лікарні (близько ста осіб скорочено). Всі працівники ЦРЛ перебували по одному місяцю у відпустці без збереження заробітної плати…”.

Лідія Дмитрівна на посаді головного лікаря – з травня 2005-го. “Це – досвідчений фахівець, що має вищу категорію з терапії, першу категорію з організації охорони здоров’я. За час її керівництва відбулося дуже багато позитивних змін у медичній галузі району”.

Перелік справді вражає! Зокрема, за сприяння італійської громадської організації “Касаго кличе Чорнобиль”, яка надала матеріальну допомогу на суму 250 тисяч гривень, капітально відремонтовано дитяче відділення. Тепер тут – дуже зручно, тепло і затишно (переконався на власні очі). Батьки постійно дякують медикам за увагу й турботу. Також італійці подарували автомобіль швидкої медичної допомоги “Фіат Дукато”. У 2009 році Куликівська ЦРЛ зареєстрована в Кабінеті Міністрів України як лікарня, що може отримувати гуманітарну допомогу.

Здійснено капітальні ремонти приймального, неврологічного відділень, дитячої консультації, перекрито дах у триповерховому терапевтичному корпусі… У кожному відділенні є душові, обігрівачі. З’явилося багато нової сучасної медичної апаратури. Завдяки співробітництву з Пилваською лікарнею Естонії, фахівці Куликівської ЦРЛ працювали разом з естонськими колегами, обмінювалися досвідом. Естонські медики подарували українцям апарат УЗД.

Коли в 2012-му виникла потреба реорганізувати Виблівську дільничну лікарню в лікарську амбулаторію, тут на базі стаціонару, щоб зберегти приміщення, створили відділення паліативної допомоги (фактично – хоспіс) як структурний підрозділ Куликівської ЦРЛ. Справді, виважене рішення дбайливого господаря! А реорганізовуючи Орлівську дільничну лікарню в амбулаторію, вирішили, що тут буде стаціонарне відділення територіального центру, тобто будинок для самотніх людей похилого віку.

Власне, Куликівська ЦРЛ вважається однією з кращих серед районних лікарень області. Звісно, в цьому – заслуга не лише головного лікаря, а всього трудового колективу, зокрема й опонентів Лідії Дмитрівни – безперечно, відомих і шанованих у районі фахівців.


“Кожен спеціаліст – на вагу золота…”

Взагалі, конфлікт розгорівся після того, як, у зв’язку з реформуванням медичної галузі, стало відомо про створення в Куликівці Центру первинної медико-санітарної допомоги. “Пояснюючи це колективу, головний лікар наголосила, що даний медичний заклад має запрацювати з 1 січня 2014 року, – зазначають прихильники Лідії Дмитришиної. – Нині таке реформування проводиться в пілотних областях. Решта регіонів уважно придивляються й аналізують результати цих реформ. Вони – не в усьому позитивні. Керівники намагаються передбачити найоптимальніші варіанти, які, можливо, будуть прийняті на місцях. Власне, нікому не забороняється вносити на обговорення органів місцевого самоврядування пропозиції щодо створення на їх території медичних закладів, які б максимально задовольняли потреби населення, зберігаючи і раціонально використовуючи наявні кадри. З цією метою Лідія Дмитрівна й подала для ознайомлення депутатів райради варіант створення Центру первинної медико-санітарної допомоги як структурного підрозділу Куликівської ЦРЛ”.

“Подала, але не порадилася з трудовим колективом! Можна ж було зібрати фахівців і разом обговорити таке важливе питання. Адже одна голова – добре, а дві – краще… Справа – не в якихось особистих амбіціях, – наголошують опоненти. – Ми не за свої посади вболіваємо, а хвилюємося за долю лікарні, за своїх колег, за якісне надання медичних послуг у Куликівському районі”. Ці люди попросили не називати прізвища й не фотографувати їх для газети. Втім, мені запропонували чаю і приділили час.

До речі, Оксана Хорошок (вона того дня хворіла) – вже не заступник головного лікаря Куликівської ЦРЛ, а просто лікар. Та й Валерій Годяєв лише виконує обов’язки завідувача хірургічного відділення. Ні, в цьому питанні якогось тиску з боку Лідії Дмитришиної не було. Це – справа принципу: оскільки Лідія Дмитрівна залишилася на своїй посаді, Оксана Степанівна та Валерій Павлович із власної ініціативи написали заяви, що не бажають бути керівниками. Ці заяви вже головним лікарем підписані.

Розповіли нам і про “НП” в колишній Орлівській дільничній лікарні, де взимку, коли вдарили морози, порозривало батареї. “Що тепер буде з кімнатами, які не опалюються? Їздили туди з народним депутатом Олегом Ляшком, а там у приміщенні на стінах – іній! Батареї вгроблені, кошти пропали. Хто за це відповість?” – обурювався один із моїх співбесідників.

Власне, якщо відкинути емоції, під час нашої зустрічі представники “опозиції”, по суті, сформулювали дві претензії: по-перше, “головний лікар проігнорувала думку колективу, одноосібно надавши районній владі пропозиції зі створення Центру первинної медико-санітарної допомоги”; по-друге, “внаслідок безгосподарності виведено з ладу систему опалювання в Орлівській лікарській амбулаторії”.

Лідія Дмитришина, попри ще не загоєну руку, працює. Клопотів у головного лікаря вистачає – хворіти ніколи… Показала нам лікарню – із задоволенням, з гордістю, адже є чим пишатися.

“Коли мене призначали на цю посаду, я спочатку відмовлялася, не хотіла, – запевняє вона. – Адже розуміла, який тягар доведеться взяти на свої плечі. Втім, якщо вже взялася, відступати нікуди – треба трудитися на совість! Прикро, що так сталося з рукою, інакше, думаю, і листа б того у вищі інстанції не було. Бо ж він з’явився, коли я перебувала на лікарняному… Так, я висловила свою думку щодо Центру первинної медико-санітарної допомоги. Що у цьому крамольного? Хіба я як керівник не маю на це права? Власне, то лише пропозиції – в інтересах колективу. Центр діятиме тільки з наступного року, отож попереду ще дуже багато роботи! Запевняю: жодних скорочень не буде. Що ви, у нас кожен фахівець – на вагу золота! І так лікарів не вистачає, є вакансії… На жаль, чимало наших співробітників – пенсійного віку. Я – теж, тому не чіпляюся за цю посаду. Відставка не стала б для мене трагедією. Працюватиму, доки відчуватиму свою потрібність. Хоч мене вразив вчинок колег, які, скориставшись моєю відсутністю, здійняли бурю. Все-таки, коли хтось хворіє, йому співчувають, а не прагнуть завдати дошкульного болю… Проте приємно, що мене підтримало стільки людей! Це дуже важливо – усвідомлювати, що тобі довіряють. Я ніколи не зловживала своєю посадою. Скажімо, на роботу завжди їздила на велосипеді або ходила пішки, хоч у лікарні, зрозуміло, є автівки. Зараз, доки рука не зажила, мене чоловік підвозить… Щодо “НП” в Орлівській лікарській амбулаторії, то це, знову ж таки, трапилося за моєї відсутності. Я хворіла, мене заміняла Оксана Степанівна… Однак розумію, що за все, в будь-якому разі, відповідає головний лікар. Узагалі, в самій амбулаторії батареї цілі. Постраждало опалення в стаціонарному відділенні територіального центру – вийшли з ладу 13 батарей. Дуже прикро! Але, запевняю вас, цього року все буде полагоджено, причому не за бюджетні кошти. Взагалі, я ні на кого не тримаю зла. До всіх наших працівників ставлюсь однаково. Я – людина православна, християнка. Працюватимемо, як і раніше. Все буде гаразд”.


“Суттєвих порушень не виявлено!”

Заступник голови Куликівської райдержадміністрації з гуманітарних та політико-правових питань Володимир Повозник зауважив, що нині в Україні відбуваються реформи, зокрема і в галузі охорони здоров’я. Це – потреба часу! Адже, скажімо, в Куликівському районі, порівняно з 1967 роком (тоді тут мешкало 36,5 тисячі жителів), кількість населення скоротилася вдвічі. “Сьогодні у нас – 18 тисяч мешканців. А медицина, освіта, культура в нашій державі, як відомо, фінансуються залежно від кількості жителів у тому чи іншому регіоні. Звідси й проблеми. Наприклад, нині у школі села Хибалівки навчаються лише 19 учнів, а з 1 вересня їх буде 14. Можете собі уявити, у класах – по двоє дітей… Приміщення школи – величезне, розраховане на 200 учнів! Самі знаєте, як будували за радянських часів. Однак його ж треба опалювати – 400 тисяч гривень на рік. То один шкільний автобус у 2012-му коштував дешевше! А ще ж потрібно платити зарплату вчителям і технічним працівникам, яких тепер – більше, ніж учнів. До речі, майже всі педагоги – не місцеві, приїжджають із району. Тому, і це – не секрет, планується закрити школу в Хибалівці, а місцевих дітей возити у Вересоч, де створені належні умови для навчання. Звісно, не всім батькам це подобається. Але ж іншого виходу просто не існує! – переконаний Володимир Леонідович. – Наприклад, після закриття шкіл у Баклановій Муравійці та Вершиновій Муравійці тамтешніх учнів возять до Горбівської школи. Тоді теж спочатку були побоювання, невдоволення. А зараз, переконавшись, що все гаразд, деякі батьки вже хочуть, щоб і дошкільнята з Муравійок мали змогу відвідувати Горбівський дитсадок”.

Схожа ситуація – і в медицині. “Саме тому з 1 січня 2014 року в нашому районі планується створення Центру первинної медико-санітарної допомоги. Це – не таємниця за сімома замками. Ми зустрічаємося з людьми, пояснюємо, що в даному разі жоден фахівець не залишиться без роботи. Однак жодних рішень ще ніхто не приймав. Головний лікар Лідія Дмитришина висловила свої міркування. Це – її право. Врешті-решт, якщо у когось виникли запитання, можна було спокійно обговорити все в колективі – за участю керівника та голови профспілкової організації. Натомість з’явилася гучна скарга з вимогою відставки Лідії Дмитрівни. Це при тому, що головний лікар була на лікарняному! Чому так вчинили її колеги? На мою думку, це – все-таки амбіції деяких колишніх керівників, котрі зараз працюють у лікарні, – впевнений Володимир Повозник. – Недавня перевірка головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації ніяких суттєвих порушень у діяльності очільника Куликівської ЦРЛ не виявила. Також треба відверто сказати про політичний підтекст: не секрет, що серед невдоволених роботою головного лікаря – соратники народного депутата Олега Ляшка. Адже Лідія Дмитришина – член Партії регіонів…”

Поспілкувався я і з головою Куликівської райдержадміністрації Олегом Шпаком.

– Олеже Анатолійовичу, отже, головний лікар залишається на своїй посаді?

– Так. Лідія Дмитрівна – досвідчений керівник. Жодних причин для відставки немає. Її пропозиції щодо створення Центру первинної медико-санітарної допомоги в Куликівці – виважені й професійні. Взагалі, ми, районна влада, взяли вину на себе – мало спілкувалися з колективом. Звідси – брак інформації. Треба роз’яснювати людям потребу нинішніх реформ, зокрема в галузях охорони здоров’я, освіти, культури. Втім, якщо вже виникла така ситуація, напруга в колективі, потрібно було одразу запросити мене. Я б неодмінно прийшов, зустрівся з людьми і відповів би на всі запитання.

– Кажуть, от, мовляв, Лідія Дмитришина – пенсійного віку…

– Ну то й що? Вона багато працює, користується великою повагою у жителів району! Звісно, потрібно заздалегідь готувати висококваліфікованого фахівця, який у перспективі зможе очолити лікарню і трудитися так само ефективно й самовіддано, як нинішній головний лікар. Усьому – свій час.

– Головний редактор газети “Сіверщина” Василь Чепурний звинуватив вас у порушенні свободи слова, звернувшись із відповідною заявою до прокуратури. За його словами, ви не пустили журналістів на свою зустріч із колективом райлікарні…

– Я вже пояснив прокурору, що частина працівників лікарні, побачивши незнайомих людей, поцікавилися: “Хто це? Що вони тут роблять? Ми нікого не запрошували”. А почувши, що завітали газетярі, висловили вимогу: “Нехай журналісти залишать залу, інакше підемо ми…” Особисто я пресу не виганяв. Більше того, коли зустріч закінчилася, я поспілкувався зі співробітниками газети “Сіверщина”, вибачився за цей інцидент, відповів на їхні запитання. Журналісти отримали змогу поговорити з медиками – ніхто їм не забороняв.

– Головний лікар Куликівської ЦРЛ запевнила, що нині у районі кожен спеціаліст-медик – на вагу золота, тож ніяких скорочень внаслідок очікуваного реформування не буде.

– Правильно вона вам сказала. Ми позаторік придбали житло для молодого, перспективного лікаря-анестезіолога, щоб такий фахівець мешкав у Куликівці. Розумієте? Робимо все можливе! Належно ремонтуються центральна районна лікарня, ФАПи. Звичайно, є проблеми, але ж вони вирішуються. Тому я переконаний, що зараз конфліктувати немає підстав. Треба заспокоїтися й нормально працювати.

Сергій ДЗЮБА

http://www.hvilya.com/news/kulikivske_protistojannja/2013-02-16-1899

Останні новини Чернігівщини

Андрій Прокопенко офіційно представив очільника Менського району Євгена Соловйова

Андрій Прокопенко офіційно представив очільника Менського району Євгена Соловйова 19:27

Голова Чернігівської обласної державної адміністрації Андрій Прокопенко представив колективу Менської районної державної адміністрації нового керівника – Євгена Соловйова.

АНОНСИ ПОДІЙ