Про ефективне використання земель сільськогосподарського призначення
Про ефективне використання земель сільськогосподарського призначення йшлося 2 червня на брифінгу в обласній державній адміністрації.
На запитання журналістів відповідали директор Департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації Олександр Савченко; начальник управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області В’ячеслав Смаль та в. о. директора Чернігівської філії Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Микола Мукосій.
Як зазначив Олександр Савченко, на Чернігівщині працює досить багато агрохолдингів, які використовують землі для вирощування різного роду сільгоспкультур. За його словами, щороку агропромисловий сектор демонструє позитивні тенденції у виробництві валової продукції. З одного боку, успішна робота аграріїв наповнює казну та підвищує зайнятість населення. Але, як зазначив Олександр Савченко, останнім часом Департамент турбує саме стан земель сільськогосподарського призначення.
За його словами, існує закріплений Постановою КМУ порядок сівозміни культур, якого мають дотримуватися аграрії. Так, для прикладу, згідно з цією постановою, така культура як соняшник на території поліських областей має займати не більше піввідсотка площ та повертатися на ті ж самі землі не раніше ніж через сім років. Що ж стосується нашої області, то ця культура займає 10% посівних площ. Сонях, як і кукурудза та рапс, відносяться до тих культур, які дуже сильно виснажують землю.
Як стверджує Олександр Савченко, держава слідкує за дотриманням сільгоспвиробниками цих правил. Але, на його думку, в законодавстві досі існують прогалини та розбіжності в частині контролю та накладення санкцій на недобросовісних виробників. Департамент агропромислового розвитку розробляє та доводить до відома рекомендації та інші документи по використанню сільгоспземель, але в той же час не наділений інспекційними функціями, що не дозволяє слідкувати за їх дотриманням.
За словами Олександра Савченка, на превеликий жаль статистичні дані говорять про те, що 79% прибутків аграріїв отримані за рахунок природної родючості земель, і тільки 21 % - результат використання сільгосптехнологій. Це, в свою чергу, призводить до виснаження земель та втрати їх родючості.
Такої ж думки дотримується В’ячеслав Смаль. Очолюване ним управління має наглядові функції за дотриманням законодавства, рекомендацій та правил у цій сфері. За його словами, у минулому році в результаті перевірок було виявлено 133 порушення та притягнуто до відповідальності 67 керівників сільгосппідприємств. Але, на думку учасників брифінгу, штрафні санкції у розмірі 5-8 тисяч гривень для недобросовісних аграріїв, дії яких призводять до спустошення земель, занадто малі, щоб унеможливити подальші порушення.
Як висловився Микола Мукосій, наше головне багатство – ґрунтовий покрив, звідси й наше головне завдання – збереження його родючості шляхом раціонального та правильного користування, адже жодна європейська країна не дозволяє собі недбалого ставлення до землі.
Микола Мукосій розповів, що кожні п’ять років очолюваний ним Інститут проводить обстеження ґрунтів на предмет їхньої родючості, токсичності та радіаційного забруднення, за результатами чого потім складаються картограми, які й доводяться до сільгоспвиробників. Але, за його інформацією, не всі сільгоспвиробники дотримуються розроблених рекомендацій, не вносячи необхідної кількості мінеральних добрив, що в свою чергу призводить до окислення ґрунтів та, як наслідок, до зниження їхньої родючості.
Як слушно зазначив Олександр Савченко, усі суб’єкти сільськогосподарської діяльності мають працювати згуртовано, використовуючи найкращі світові практики та європейські стандарти. „Ми не маємо права забувати, що сьогодні користуємося ресурсом наших майбутніх поколінь, тому й не маємо права залишити по собі спустошену землю”, - сказав він.
Останні новини Чернігівщини
«Солодкий бізнес»: відкрити у Ніжині «Жу-жу shop» допоміг грант від служби зайнятості 14:23
Шоколад із мухомором, гінкго білоба, кондицепсом – і все це у м. Ніжині, що на Чернігівщині. Такі нестандартні рішення пропонує своїм клієнтам місцева підприємиця, засновниця крафтового бренду «Жу-жу shop» Оксана Труш.
СБУ та Нацполіція затримали у Чернігові агента фсб, який вчиняв замовні підпали у північних областях України 14:19
Контррозвідка Служби безпеки спільно з Національною поліцією затримали у Чернігові російського агента, який за завданням фсб здійснював підпали об’єктів критичної інфраструктури регіону.
48 фермерів Чернігівщини отримали допомогу на відновлення – як подати заявку 14:16
Програма підтримки сільського господарства від Mercy Corps продовжує працювати на Чернігівщині. У 2025 році 48 фермерів та агропідприємств області отримали фінансову допомогу.
Понад 300 тисяч гривень збитків на будівництві: на Ніжинщині перед судом постануть керівник медустанови та інженер технагляду 14:06
У Ніжинському районі Чернігівщини поліцейські викрили керівника медустанови у причетності до розтрати бюджетних коштів, а також інженера технагляду у службовій недбалості під час проведення будівництва лікарні.
У Чернігові заклали капсулу часу на будівництві житлових комплексів за підтримки Данії 14:04
У Чернігові розпочинається великий будівельний проєкт зі зведення багатоквартирного житла соціального призначення, що фінансує Фонд GAU Данії.