Унікальні знахідки та несподівані відкриття: підсумки археологічного сезону — 2015

15.12.2015   08:01 — Агенцiя

Про виконання «Програми археологічних досліджень в Чернігівській області на 2013 – 2020 роки» звітували на понеділковому прес-брифінгу в ОДА археологи.

Загальний детальний звіт і перебіг всіх 8-и цьогорічних експедицій охарактеризував Олександр Ковaленко, директор Інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського, кандидат історичних наук, професор. За його словами, цьогоріч у центрі уваги дослідників перебували археологічні пам’ятки часів Давньої Русі та доби козацтва, що розташовані на території Чернігівщини.

Чернігівська археологічна експедиція проводила роботи, спрямовані на вивчення пам’яток стародавньої міської забудови, на території дитинця Крім того, здійснювалось археологічно-архітектурне дослідження Іллінської церкви. Серед цікавих знахідок — ювелірна форма ХІІ століття, яка використовувалась для виготовлення браслетів.

Новгород-Сіверська археологічна експедиція вивчала стародавньої міської фортеці в урочищі Замкова гора (Замок). Крім того, на території посаду в урочищі Заручав’я було відкрито залишки давньоруського міського некрополю, багаторічні пошуки якого науковцями раніше були безрезультатними.

Мезинська археологічна експедиція продовжила дослідження на території Мезинського національного парку. Головним об’єктом стало городище Свердловка–1. Крім того, було здійснено розкопки на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря.

Седнівська археологічна експедиція проводила роботи в урочищі Трифоновщина, що на південно-західній околиці селища Седнів, де на городищі було зроблено розріз оборонних споруд. Крім того, було проведено шурфування на південній околиці селища в районі городища Орешня.

Батуринська археологічна експедиція здійснювала дослідження в охоронних зонах Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» на території Фортеці, поблизу будинку Кочубея і на території заміської резиденції гетьмана Івана Мазепи в урочищі Гончарівка.

Виповзівська археологічна експедиція проводила роботи на городищі та посаді Виповзівського археологічного комплексу. Було досліджено житлові та господарські споруди давньоруського часу, а також поховання кінця XVII – початку XVIII ст.

Любецька археологічна експедиція продовжила розкопки в урочищі Монастирище. Було завершено дослідження залишків церкви Св. Іоакима та Анни, а також локалізовано залишки Покровської церкви. Серед унікальних знахідок — іконка.

Лиственська археологічна експедиція продовжила дослідження Городища–2 у селі Малий Листвен Ріпкинського району. Виявлено залишки споруди XVII – XVIII століття з мурованим фундаментом.

Ще одну археологічну експедицію організувало дочірне підприємство Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України «Старожитності Полісся», яка здійснювала суцільне обстеження пам’яток на території болота «Великий Замглай». У роботі експедицій брали участь представники вітчизняних та закордонних наукових і освітніх установ.

Отримані археологічні матеріали дозволяють істотно збагатити історико-культурний потенціал Чернігівської області. Колекції знахідок поповнять зібрання музейних установ Чернігівщини.

Після завершення роботи над науковими звітами вони будуть використані для підготовки наукових та науково-популярних публікацій, пам’яткоохоронної документації, а також у краєзнавчій, музейній та екскурсійній роботі.

А побачити унікальні знахідки вже через кілька місяців можна буде у чернігівських музеях.

«Саме так — усі знахідки поповнять експозиції чернігівських музеїв. Це наша принципова позиція», — каже Олександр Ковaленко.

Заважають роботі дослідників і так звані «чорні археологи».

Втім, тут потрібні не лише зміни у законодавстві. Наприклад, дієвою була б повна заборона продавати металошукачі. Або принаймні реєстрації їх власників. Однак, навіть за таких умов попит на знайдені «чорними археологами» артефакти все одно привертатиме шукачів скарбів на територію Чернігівщини.