Майстер від Бога
16 квітня в Чернігівському історичному музеї імені В.В.Тарновського відбувся захід “Моє гончарство”, присвячений 90-річчю від дня народження Г.П.Денисенка.
Григорій Павлович Денисенко (1925–2002), художник-кераміст, заслужений майстер народної творчості , член Національної спілки майстрів народного мистецтва України і Національної спілки художників України, лауреат премії імені Д. Щербаківського, кавалер ордена “За заслуги” 3-го ступеня.
Народився майстер 9 березня 1925 року у селі Олешня Ріпкинського району – найвідомішому гончарському осередку Чернігівщини у сім’ї потомствених гончарів. З дитинства Григорій Павлович був залучений до гончарної справи і, як інші діти гончарів, спочатку ліпив різноманітні свищики. Потяг до творчості спонукав хлопця взятися за олівець та пензлі, самостійно навчитися робити замальовки з натури людей і тварин, ескізи. Це дозволило Григорію Павловичу успішно скласти іспити до Харківського художнього училища. Але всі плани перервала хвороба та війна і тільки у 1947 році він продовжив навчання. У 1949 році Григорій Павлович почав працювати на Васильківському майоліковому заводі, якому віддав понад 30 років життя. Тут він обіймав посади начальника модельного цеху, художника, скульптора, завідуючого художньо-експериментальною майстернею. Розроблені ним зразки продукції йшли у масове виробництво.
У 1983 році, прийнявши пропозицію Чернігівського обласного управління місцевої промисловості, Г.П. Денисенко повернувся у рідне село для налагодження виробництва високохудожньої продукції на базі місцевого гончарного цеху. Через два з половиною роки в Олешні була створена потужна база керамічного виробництва із сучасними технологіями. Почався випуск нової продукції, більшість з якої була виготовлена за розробками Григорія Павловича, як-от: миски, горщики, куманці, набори для вареників та молока, декоративні та сувенірні тарелі, кухлі тощо. Та на початку 1990-х років внаслідок важкої економічної ситуації цех був закритий і художник повернувся до Василькова, де працював у власній майстерні.
У творчій спадщині Григорія Павловича Денисенка – ужитковий та декоративний посуд, декоративні тарелі та пласти, скульптурні композиції оздоблені традиційним ріжкованим розписом, фляндрівкою, гравіруванням, ліпленням. Вироби вирізняються високим професіоналізмом, органічним поєднанням форм та декору, виразним і водночас стриманим оздобленням, що свідчить про тонкий художній смак автора.
В фондах Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського зберігається понад 70 оригінальних творів майстра та виробів Олешнянського гончарного цеху, виготовлених за ескізами Г.П. Денисенка. Частина з них була представлена на виставці.
Світлана Лихачева, завідувач відділом Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського
Останні новини Чернігівщини
Інтелектуальна власність як ефективний інструмент розвитку бізнесу – у фокусі діалогу з підприємцями 13:06
Про можливості інтелектуальної власності йшлося під час чергової онлайн-зустрічі «Діалог влади та бізнесу».
Визначено формат освітнього процесу на 2026/2027 навчальний рік 12:43
28 серпня виконавчий комітет Чернігівської міської ради ухвалив рішення щодо організації освітнього процесу в закладах освіти міста Чернігова у 2026/2027 навчальному році.
Знімати відео та вести блог: оголошено набір на новий сезон безкоштовної школи блогерства для підлітків з інвалідністю 12:40
В Україні втретє запускають ХІТ — Хаб Інклюзивного ТікТоку, безкоштовну школу блогерства для підлітків з усієї України віком 14–18 років, які мають інвалідність. Тут вчать знімати відео, монтувати й вести власний блог. Подати заявку можна до 31 серпня; навчання почнеться восени, а участь – безкоштовна.
СБУ викрила «ухиляньську схему» на Чернігівщині і затримала учасників оборудки 11:30
Служба безпеки викрила у Чернігові ще одну схему ухилення від мобілізації і затримала організатора оборудки та його спільницю.
Від війни - до справи, що допомагає відновлюватися: ветеран відкрив у Ніжині фітнес-клуб за грантові кошти 11:29
Житель Ніжина Іван Вовкогон знає ціну здоров’ю та силу відновлення не з чужих слів. Після повномасштабного вторгнення, незважаючи на вік, він взяв до рук зброю та разом із багатьма добровольцями в складі ТРО став на захист рідного міста.