Станіслав Новак: “Моя місія, як двійника Шевченка, пропагувати його”

19.11.2011   10:19 — Агенцiя

Станіслава Новака понад двадцять років в обличчя й позаочі називають “чернігівським Тарасом Шевченком”. А відтепер його візуальну схожість з Кобзарем ще й задокументовано. Він переміг у Всеукраїнському конкурсі двійників Кобзаря. Акцію під гаслом “Знайди Шевченка в собі!” організували Книжковий портал “Друг читача” та Київська міжнародна книжкова виставка-ярмарок “Книжковий світ-2011”.

Станіслав Новак

Офіційний двійник Шевченка родом із Закарпаття, з Мукачевого, де народився і виріс. Але після навчання він переїхав у Чернігів, де живе й досі. За освітою Станіслав Новак – інженер-механік. І хоча він перетнув пенсійну межу, роботи у свої 62 не покидає. Взяти участь у конкурсі двійників Шевченка його змусили сусіди та друзі, що одразу після оголошення акції почали тероризувати пана Станіслава дзвінками з проханням представити Чернігів на конкурсі. На київський фінал майбутнього переможця супроводжували донька, зять і внучка Варвара. Дітей двійника Шевченка приємно потішив приз, який він виграв, – поїздка в одну з країн Європи на вибір, а онучку вразила атмосфера конкурсу і така велика кількість чоловіків, схожих один на одного.

– Я справді схожий на Тараса Григоровича і статурою, і обличчям, – наголошує у розмові Станіслав Новак. – Мене мама, коли народила, хотіла назвати Тарасиком. Може, передчувала мою схожість з Шевченком… Але рідні наполягли, щоб був Станіславом. Після армії хоч вуса відпустив, але лисину маскував, то наче й не був схожий на поета. А от коли років у 35-40 зголив свого “оселедця”, лисина відкрилась – тоді всі й зрозуміли, що я – справжній Шевченко. Вуса, брови, лисина – все моє, і все таке ж, як у Тараса Григоровича. Мені про нашу схожість за останні 20 років говорять чи не щодня. Звик до такої уваги. Схожість з Шевченком у мене не лише візуальна. Я, як і він, – щирий українець, вболіваю за Україну. Хоч я – старий комуніст. Вірив у комуністичні заповіді, але розчарувався у партії. Комуністи виявились брехунами, хоча ідеали мали правильні.

Станіслав Новак виборов офіційний титул двійника Шевченка, змагаючись із 30-ма “Шевченками”, які надіслали свої заявки на конкурс (18 з них приїхали на фінал акції у Київ). Обирали сучасного Шевченка організатори конкурсу – письменники, видавці (“Зелений пес”) брати Капранови та члени спеціального журі – телеведучий, журналіст Андрій Куликов, організатор книжкової виставки-ярмарку, в рамках якої проходив конкурс, Едвін Задорожний, фотограф Ігор Гайдай, художник Сергій Поярков. “Ставши офіційним двійником Шевченка, відчуваю гордість, – зізнається Станіслав Новак. – Розумію, що головне завдання конкурсу, а тепер і моє як його переможця, – пропаганда Шевченка. Вже після того, як мене визнали офіційним двійником Тараса Григоровича, спілкувався з молодим, 25-27 років, хлопцем-бізнесменом. Зняв перед ним шапку й питаю: “На кого схожий?”. А він не знає, каже “Та мужик як мужик”. Ще раз питаю: “А Тараса Григоровича вчив?” – “У першому класі читав…” – “А портрет бачив?”. Тут він і знітився: “Справді, наче на вас схожий…”. Кіркорова всі знають, Пугачову всі знають, а Тараса Григоровича – не всі. Прикро. Це ж наша культура, спадщина…”.

Двійник Шевченка зізнається, що хоч твори класика знає й читає, але своїми улюбленими не вважає. “Тарасу Григоровичу треба було оптимістичніші твори писати, про наші перемоги, успіхи.., – скаржиться Станіслав Новак. – А у нього один плач та сльози…”. Сидіти склавши руки пан Станіслав не любить, хоч і каже, що його дружина закидає йому, що його улюблене заняття “поїсти, сто грамів випити і нічого не робити”. “Люблю робити щось своїми руками, – каже він. – Випилювати, оригінальний світильник ліпити. Мені подобається помізкувати добряче, придумати щось оригінальне й ужиткове для господарки. Та найбільше люблю читати фантастику”.

Зьобро Оксана, "ВЗ"