Ціни на дрова від ДП «Новгород-Сіверське лісо­ве господарство» — найнижчі в Україні. А попит на них досі небачений

31.10.2022   09:55 — Агенцiя

Сергій Заєць очільник ДП «Новгород-Сіверське лісо­ве господарство» розповів журналістам, яка нині ситуація на підприємстві та почому дрова для населення.

- 2022-ий почався для нас з ре­організації. Наше господарство злилось із семенівським, і тепер під «одним дахом» вдвоє більше лісових угідь, - розпочав Сергій Заєць. - З виробничих потуж­ностей додались цех з переробітки деревини, нижній склад та автопарк, що в Семенівці. Ліс­ництв тепер 11, а працівників 370 (до об'єднання було 200). З реорганізацією встигли до повномасштабного вторгнення росії.

- А воно вам не завадило провести головну весняну роботу - садіння лісів?..
- Ні. Ми виконали всі плани з лісовідновлення. Заліснено 270 гектарів на зрубах і створено дев'ять гектарів нових лісів на малопродуктовних сільгоспугід­дях.

- І це в березні-квітні? І в окупацію щось садили?..
- Так. Колись десь і ризикую­чи виходили на садіння лісу. Так само як аграрії на посівну. Вдячний лісничим і лісівникам, вдячний селянам за допомогу. Впевнений, що ліс, посаджений у воєнну весну, ростиме добре, принесе людям багато дарів і достигне повноцінним. До того ж і розсадники ми засіяли - ростуть пагінчики для весни-2023! Як до­бре було б, аби вона була мир­ною...

- Економічно стало важче набагато. На традиційну нашу продукцію попиту нема практич­но зовсім. Навіть ліс-кругляк не в «тренді». То й навіть логістика тут особливої ролі не грає.

А от на дрова - ажіотаж. Всім треба - населенню, школам, дитячим садкам, закладам куль­тури. Ми вже поставили в осві­тянські заклади Новгород-Сіверської і Семенівської громад понад 1420 кубометрів дров, і ще 162 кубометри - закладам куль­тури.

З початку року продали понад 9 тис. кубометрів дров населен­ню. Тільки в минулу п'ятницю, 9 вересня, за день відтранспорту­вали з нижнього складу до дво­рів 100 кубічних метрів дров.

- А як практично селяни й містяни можуть придба­ти у вас таке цінне по ни­нішніх часах паливо?
- Дрова реалізуємо безпосе­редньо з лісництв та з нижнього складу. Кожна особа може при­дбати за рік 15 кубометрів дров.
Ціна на кубометр дров з липи, осики, ялини - 220 гривень; со­сни, вільхи - 300 грн; берези 340 грн; дуба, клена, в'яза, акації - 370 грн. Якщо доставлятиме у двір наш транспорт - доплюсуйте 390 грн за кожен куб.

Якщо ж продукція на нижньому складі, то ще плюс 300 грн на кожній машині. А доставка спо­живачеві в місті - 640 грн.

- Як на мою думку, то до­рогувато. А прикиньте, Сер­гію Михайловичу, будьте ласкаві, у скільки обійдеть­ся стандартна машина дров середньої якості місь­кому замовникові?
- Із задоволенням. Порахуємо на п'ять кубометрів. Вийде десь 3,5 тис. Гривень.

- То й справді недорого!
- Ціни сформовані ще до війни.
І за доставку дров ми підняли їх от тільки 1 вересня. Хоча пальне золоте за ціною вже давно. До речі, заплатити за дрова можна безпосередньо в лісництві, в касі в міському офісі, на нижньому складі, через термінал.

Що ж до цін на продукцію, то ми ж розуміємо, що дрова сьогод­ні, можна сказати, стратегічний товар для людей: це найкраща альтернатива газу (це ж добре, якщо не буде з газопостачанням перебоїв!). Ми розуміємо, що й три з половиною тисячі гривень для переважної більшості пенсі­онерів - зовсім недешево. Але піднімати ціну не вважаємо до­цільним - треба ж підтримати людей у воєнний час.

Тому дрова з наших, новгород-сіверських і семенівських лісництв, зараз найдешевші в Україні. Для прикладу: кубометр їх по сусідству, на Сумщині, для населення обходиться у понад тисячу гривень.

- То спасибі, що тримаєте ціни. Але це не позначилось на заробітках ваших лісів­ників?
- А де у війну зарплати вирос­ли? І в лігоспі нема змоги трима­ти їх на довоєнному рівні. Але го­ловний фактор тут не ціна дров, а відсутність попиту на традицій­ну нашу продукцію.

- Але є ініціатива депута­тів районної ради: дозволи­ти населенню самозаготів­лі дров в лісах - з того, що звалено буревієм чи віком дерев. Як Ви до цього стави­тесь?
- Та адміністрація лісового гос­подарства не має ніяких повно­важень давати дозволи такого штибу. Все врегульоване укра­їнським законодавством. Крім того, що є загальна заборона на відвідування лісів, є ще Лісо­вий кодекс.

Дозвольте зачитати з моєї відповіді голові районної ради Василеві Жуку на запит де­путата Сергія Редкача: «...згідно з Лісовим кодексом збір мертвих стовбурів дерев або їх частин по­требує спеціального документа - лісорубного квитка. Він видаєть­ся постійним лісокористувачем, в основному, це лісогосподарчі підприємства. Несанкціонована рубка сухостою кваліфікується за ст. 65 Кодексу про адмінпорушення «Незаконна порубка, по­шкодження та знищення лісових культур і молодняка» і карається штрафами. По-друге, лісозаготі­вельні роботи належать до робіт з підвищеною небезпекою і несуть пряму загрозу життю людини. По-третє, не всі громадяни є сві­домими, тож під виглядом збору сушняку можуть бути спроби вивозки свіжоспиляної деревини».

Я особливо наголошую на другому пункті: на небезпечнос­ті пропонованих лісозаготівель. Хто відповідатиме, наприклад, за травмування людини? То все ж простіше дрова придбати.

- А як ваші лісоруби йдуть валити ліс на новій ділян­ці чи на рубку догляду, то МНСники її перед цим дослі­джують?
- На щастя, наш лісовий фонд обійшло замінування. Є карта потенційно забруднених вибухо­небезпечними предметами місць - і таких місць на терені нашого лісництва не значиться.

Але нещодавно швейцарський благодійний фонд, що допомагає Україні розміновувати терито­рію, провів навчання щодо того, як виявляти вибухонебезпечні предмети і як поводити себе з ними. Наші фахівці були на цьо­му навчанні, знаннями діляться з колегами.

- Цього року не відкривав­ся і не відкриється мислив­ський сезон. Але ж про ди­чину ваші єгері подбали?
- Аякже! І сіна для диких тварин накосили, й віників нав'язали, й зерна ми закупили. Є й сіль у брикетах. То, думаю, що звірина зиму переживе добре, тим паче, що на неї не полюватимуть. Проте в природи свої закони, і все передбачити заздалегідь не­можливо.

Джерело: газета “Сіверський край” від 15.09.2022, Інтерв'ю взяла Ганна ХАЛІМАН