На браконьєрстві впіймався житель Славутича
Неподалік с. Губичі Ріпкинського району, прикордонний наряд відділу прикордонної служби «Дніпровське» на затоці річки Дніпро затримав 28-річного жителя м. Славутич, який під час нересту здійснював незаконний вилов риби забороненими знаряддями лову, а саме зяберними сітками.
В ході затримання у правопорушника вилучено 2 сітки, загальною довжиною 50-метрів та незаконно здобуту рибу різних видів.
Встановлено, що браконьєр завдав державі шкоди на суму 4471 гривну.
В діях правопорушника вбачається кримінальне правопорушення за ст. 249 «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом» Кримінального Кодексу України.
Оперативно-слідча група Ріпкинського відділення ГУНП України в Чернігівській області, що була викликана до місця події, склала відповідні правові документи.
Останні новини Чернігівщини
Спробувати професію на практиці: як у Чернігові змінюють підхід до профорієнтації 09:07
У закладах освіти міста Чернігова триває національне пілотування системи профорієнтації, яке реалізовує швейцарсько-український проєкт DECIDE разом із Міністерством освіти і науки України за підтримки управління освіти Чернігівської міської ради.
14 квітня: цей день в Україні і світі 09:00
День 1511 Російська агресія - Day 1511 Russian aggression
Поліція документує наслідки атак росіян на Чернігівщині 11:34
Вчора та сьогодні ворог вкотре атакував Чернігівську область безпілотниками. Інформація про постраждалих не надходила.
У Чернігові діти навчалися мінної безпеки через інтерактивну гру разом із Псом Патроном 11:27
У Чернігові 4 квітня 2026 року за підтримки ЮНІСЕФ відбувся інтерактивний захід для дітей та їхніх батьків «Патруль пригод». Подію приурочили до Міжнародного дня просвіти з питань мінної безпеки.
Тил, що пахне паскою: 350 пасок для захисників від родинної пекарні «Паляниця» на Чернігівщині 11:05
Поки він боронить Україну на передовій, вона щодня тримає свій маленький, але важливий фронт у рідному селі. Ця історія про родину Могильних, які започаткували власну справу після деокупації рідного села і продовжують її розвивати попри війну.