Героїзація тактики випаленої землі та її виконавців в назві вулиці у Чернігові

16.06.2022   09:39 — Агенцiя

Мешканці вулиці Зої Космодем’янської у Чернігові, як і вся громада, під час оборони обласного центру з 24 лютого до початку квітня цього року проклинали російських загарбників за нищення критичної інфраструктури, цілеспрямовані обстріли житлових районів міста.

Ворог свідомо вбивав, калічив людей, позбавляв їх води, світла, газу, засобів для існування, житла… І це не мало жодного відношення до безпосереднього воєнного протиборства між військами російського агресора та українськими захисниками.

Так із початком російського вторгнення українці практично всієї країни, а не тільки Донецької та Луганської областей, відчули на собі жах злочину під назвою «тактика випаленої землі».

Чим особлива в Чернігові назва вулиці на честь Зої Анатоліївни Космодем'янської (13 вересня 1923 р., село Осино-Гай (нині Гавриловський район) Тамбовської області РРФСР — 29 листопада 1941 р., село Петрищево Наро-Фомінського району Московської області РРФСР)?

Вона була радянською комсомолкою-диверсанткою на початку німецько-радянської війни. У 1941 році стала першою жінкою, що отримала звання Героя Радянського Союзу. У радянській пропаганді увійшла в історію як уособлення патріотизму та самопожертви. Зоя Космодем’янська є символом сталінської/комуністичної політики «тактика випаленої землі».

На початку війни її разом з іншими комсомольцями в складі спецзагонів готували для диверсійних акцій на окупованих нацистськими загарбниками територіях для реалізації сталінської тактики «випаленої землі». Під час битви за Москву диверсійним загонам було поставлено завдання спалити ВСІ будівлі в радіусі 200 км від Москви, щоб німецьким військам не було де зігрітися й переночувати. Цей наказ треба розуміти буквально: комуністичні диверсанти повинні знищувати і житло цивільного населення. Його доля владу НЕ цікавила…

Навіть відомий радянський диверсант Ілля Старінов пізніше назвав ці комуністичні накази злочинними з моральної, безглуздими та навіть шкідливими з військової точок зору.

Зоя Космодем'янська встигла виконати тільки частину бойового наказу, організувавши підпал трьох будинків. Під час другої спроби підпалу житель села С. А. Свірідов підняв тривогу, і вона була заарештована. Її катували і стратили через повішення 29 листопада 1941 року.

Отже, її захопили російські селяни під час спроби підпалити їхні хати, в яких квартирувалися німецькі солдати. Іншими словами, її захопили самі селяни, які були обурені, що радянські диверсанти взимку під час морозів намагалася позбавити їх житла.

Тактика випаленої землі — метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, того що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення — на території, яку може бути зайнято противником або вже зайнята. Під час Другої світової війни Й. Сталін та керівництво СРСР її використовували масовано.

Комуністична пропаганда, а потім і сучасної Російської Федерації, намагалася та продовжують всіляко її та виконавців героїзувати. Результат ми бачимо наочно…

Пам’ятаємо: Конвенція про закони і звичаї сухопутної війни (Гаага, 18 жовтня 1907 року) забороняє і вважає злочином застосування тактики випаленої землі проти цивільного населення. Так, у статті 25 відділу II «Про військові дії» прямо вказано: «Забороняється атакувати або бомбардувати будь-яким способом незахищені міста, селища, житло чи будівлі». Угодою, як і I-им протоколом Женевської конвенції 1977 року також тактика випаленої землі вважається міжнародним злочином.

Таким чином, назва вулиці на честь Зої Космодем’янської у Чернігові, як і в усій країні, героїзує тактику випаленої землі та її виконавців як злочинної політики комуністичного тоталітарного режиму СРСР, так і сучасної російської агресії. Виконання З. Космодем’янською злочинного наказу жодним чином її не виправдовує. Це стало нормою міжнародного права з часу прийняття рішень Нюрнберзьким процесом, тобто міжнародним судовим процесом над колишніми керівниками нацистської Німеччини.

Наше ставлення до цієї дівчини-диверсантки — вона теж жертва політики комуністичного тоталітарного режиму. А назву вулиці на її честь потрібно перейменувати. Цього вимагає наша пам’ять про всі жертви і страждання від застосування тактики випаленої землі минулого і сучасності. 

Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті