Чи настане після 10 червня "апокаліпсис" ЖКГ?

06.06.2018   18:50 — Агенцiя

5 червня у Прес-центрі «Чиста політика» відбулася прес-конференція на тему: «Новий закон «Про житлово-комунальні послуги» - чи настане після 10 червня 2018 року «апокаліпсис» ЖКГ?».

Тема була обрана не випадково, адже 10 червня вступає в силу прийнятий Верховною Радою України 09.11.2017 року Закон «Про житлово-комунальні послуги» (ЖКП) № 2189/VIII, який кардинально змінює підходи до надання послуг по обслуговуванню багатоповерхових будинків та переформатовує філософію взаємовідносин споживача та надавача послуг.

Цей закон несе в собі ряд прихованих загроз, які вже з 10 червня цього року стануть реальністю для українців, зокрема: закон перекладає відповідальність за технічний стан житла з балансоутримувача (ЖЕКу та ін.) на мешканців (співвласників) будинку.

Тобто, весь тягар відповідальності за капітальні ремонти влада перекладає на плечі власників квартир, що буде абсолютно не підйомним тягарем для більшості населення, особливо для 64,5% українських родин (або ж 76% родин у Чернігові), що мешкають у старих та навіть аварійних будинках.

Нове ціноутворення житлових послуг (особливо для старого житлофонду) призведе до підвищення квартплати і появи боргів. Закон про ЖКП «сирий» і значна кількість його положень для врегулювання відносин між споживачами та надавачами послуг потребує підзаконних актів, які й досі не розроблені Кабміном, Мінрегіоном та іншими державними органами.

- Хочу нагадати, що за Конституцією ми маємо право на житло, а згідно нового закону квартплата буде визначатися не виконкомом, а договором між надавачем послуг та споживачем, для чого варто добре розбиратися в термінології та розуміти, з чого складається квартплата (котра нині має 17 складових), - розпочав прес-конференцію Голова Правління «Асоціації економістів України» В’ячеслав Лебідь, – зазначу, що минулого року на збереження і покращення технічного стану житлового фонду використали лише 88 тис. грн., тоді як на ремонт ліфтів було використано аж 10 млн. грн., а взагалі найбільше коштів з бюджету йде на ремонт доріг та благоустрій.

«Якщо брати хоча б, здавалося би, просту послугу «прибирання прибудинкових територій», то вона складається з 29 окремих видів робіт, а чи всі вони виконуються повністю – це під питанням, взагалі ж ми ще й досі не маємо власного житлового кодексу, бо живемо по житловому кодексу СРСР 1983 року, тому у нас є ряд законів, які суперечать один іншому, - зауважив пан В’ячеслав, - за новим же законом колишній балансоутримувач будинку (ЖЕК) мусить передати всю документацію на будинок співвласникам, але фактично дуже часто необхідної документації немає, а мешканці будинку об’єктивно не мають фінансової змоги брати на себе відповідальність за технічний стан будинку (бо населення ще на кінець березня мало заборгованість по квартплаті більше 40 млрд. грн.), адже тоді до квартплати додасться збір коштів на капітальний ремонт будинку і вона зросте в кілька разів (і це буде не пропорційно – в нових будинках квартплата виявиться меншою, ніж в старих) – люди почнуть втрачати своє житло через борги».

Для запобігання негативним наслідкам В’ячеслав Лебідь (на основі вивчення досвіду інших країн) запропонував створити спеціальний фонд відновлення та модернізації застарілого житлового фонду, який би фінансувався на 70..80% з державного бюджету, на 10..20% з місцевого бюджету і лише на 10% населенням, а ще за новим законом є загроза відсутності спеціального контролюючого органу, який би слідкував за станом будинку і за діяльністю обслуговуючих компаній, котрі, забираючи кошти громадян, можуть відмовлятися від своїх обов’язків чи взагалі зникати (вже є практика створення фейкових управляючих компаній чи ОСББ у Києві).

- Наш будинок із 124 кооперативних будинків має статус юридичної особи та офіційно заключені договори з обслуговуючими компаніями (інші ж будинки мають лише юридичну адресу), але нині у зв’язку з непорозуміннями в законодавстві наш ЖЕК зовсім не виконує своїх обов’язків, і такий безлад характерний для багатьох інших відносин між будинками та жеками, - розповіла голова правління обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу №45 (вул. Волковича,13) Любов Руда, - тому має бути хоча б якийсь контроль з боку держави чи місцевої влади, адже старі проекти договорів жеки не бажають підписувати, а нові є лише в проектах, при цьому будинки розвалюються на очах.

- Всі роботи, що проводить ЖЕК, мають заноситися до акту виконаних робіт та підписуватися представником будинку, тоді буде менше зловживань і жеки отримуватимуть кошти лише за виконану роботу, - зауважив голова постійної комісії з питань ЖКГ Чернігівської міської ради Олександр Антонов, - стосовно ж нового закону про ЖКП, то вважаю, що тут вкотре держава самоусунулася від своїх обов’язків щодо захисту громадян, про низький стан життя яких свідчить велика кількість отримувачів субсидій, а кошти на модернізацію житлового фонду нині здебільшого використовують ОСББ, тоді як мешканці інших будинків не поспішають з модернізацією власного житлового фонду, бо для цього необхідна і відповідна кошторисна документація, і юридична обізнаність, і фінансова спроможність, і допомога місцевого депутатського корпусу, за потреби.