До Всесвітнього дня дій за гідну працю та Міжнародного дня боротьби з бідністю

10.10.2016   11:32 — Агенцiя

Так склалося, що жовтень є багатим на пам’ятні події. Саме в цьому місяці світова спільнота за ініціативи МОП відзначає Всесвітній день дій за гідну працю та Міжнародний день боротьби з бідністю.

Ці дві події тісно переплітаються між собою, адже без належної оплати та умов праці працівник не зможе забезпечити не тільки власні потреби, а й достойне життя членам сім’ї.

І не даремно одним із основних напрямків нової соціальної політики в рамках Плану пріоритетних кроків уряду на 2016 рік є забезпечення гідної оплати праці, адже сьогодні критично визріла необхідність детінізації відносин у сфері заробітної плати та зайнятості населення. Планується запровадження нового механізму нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення через передачу функцій Держпраці органам місцевого самоврядування.

Окрім цього, на державному рівні прийнято два важливих документи:

- Програма гідної праці для України 2016-2019 рр., важливими завданнями якої є моніторинг показників гідної праці в Україні за методологією МОП та подальша розробка пропозицій щодо удосконалення соціально-трудових відносин.

- Стратегія подолання бідності до 2020 р., головною метою якої є поетапне зниження в Україні масштабу бідності, соціального відчуження та запровадження нових механізмів її запобігання.

Як і передбачалося раніше, відбулося підписання Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні. Ця непересічна для України подія, до якої сторони партнерства йшли понад чотири роки, відбулася 23 серпня п.р.

У новій Угоді суттєво посилено економічний блок, оскільки на сьогодні усі сторони розуміють, що лише розвиток економіки, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробника, створення привабливого інвестиційного клімату, подальша дерегуляція підприємницької діяльності забезпечать створення нових робочих місць, додаткові надходження до бюджетів усіх рівнів і, як результат, – надасть додаткові можливості для підвищення соціального захисту і рівня життя громадян.

В Угоду закладено норми питань оплати праці, питань єдиної тарифної сітки. Передбачено, що фонд оплати праці зросте майже на 2,2% в бюджетній сфері та ряд інших важливих елементів, що є предметом договірного регулювання.

Серед кола нормативно-правових актів необхідно відмітити важливість регіональних. Як відомо, в області діє регіональна угода, вчергове укладена соціальними партнерами в 2011 році на 2011-2015 роки та продовжена на останньому засіданні територіальної ради ще на два роки, в якій сторони партнерства намагалися всебічно сприяти та удосконалювати соціально-трудові відносини.

Питання сучасного регулювання відносин також є предметом обговорення соціальними партнерами державного рівня.

Саме з метою реформування законодавства з питань колективно-договірних відносин вже розроблено законопроект «Про колективні договори та колективні угоди», який двічі опрацьовувався на рівні області.

Даним законопроектом, зокрема, вводиться новий вид колективних угод – підгалузеві, у переговорах з укладення яких можуть брати участь нерепрезентативні всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців, господарські об’єднання та громадські організації (їх об’єднання), що представляють інтереси роботодавців певного виду або кількох видів економічної діяльності; а також нова форма здійснення соціального діалогу – укладення соціальних пактів, які міститимуть домовленості сторін, у тому числі на національному і територіальному рівнях соціального діалогу.

В свою чергу, соціальні пакти з окремих питань дозволять ефективно вирішувати першочергові завдання соціально-економічної сфери.

Для регулювання трудових відносин на рівні підприємств визначальним нормативним актом є колективний договір, завдяки якому сторони можуть вирішувати будь-які питання в безконфліктний спосіб.

За статистичними даними регулюють трудові відносини через колективний договір 2342 колективи області, що охоплює 80,2 % працюючих (в Україні – 77,3%). Органами соціального захисту населення зареєстровано ще 2,5 тис. примірників колективних договорів, укладені в малому та середньому бізнесі.

Гідна праця є віддзеркаленням прагнень людей у сфері праці. Проте, як відзначає Прем’єр-міністр України, праця українців є недооціненою.

За останні два роки індекс споживчих цін в Україні виріс на 204%, середня зарплата – на 57%, мінімальна зарплата – лише на 19%. Тож чи можливо при таких розривах у співвідношенні цих показників говорити про гідну оплату праці?

Тому уряд має намір реформувати систему оплати праці таким чином, щоб кожен український громадянин міг заробити собі на життя власною працею, отримувати гідну зарплату і бути впевненим в тому, що він свою роботу і робоче місце не втратить.

З 1 грудня планується підвищення розміру мінімальної заробітної плати з 1450 грн 1600 грн (підвищення на 10,3 %). Однак вже до проекту Держбюджету на наступний рік закладено підвищення на 14,2 % за рахунок зміни тарифних розрядів та на 18,8 % зростання мінімальної заробітної плати.

У області за січень-серпень 2016 року середня заробітна плата в області становила 3849 грн, що перевищує її розмір за відповідний період попереднього року на 23,2 % та забезпечує рівень прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1450 грн) у 2,7 рази. За цим показником область посідає 19 місце серед інших регіонів країни.

Реальні показники заробітної плати через значне зростання індексу споживчих цін, як і в цілому в країні, значно нижчі за номінальне зростання. Так, індекс реальної заробітної плати за січень-серпень п.р. становив 107,2 % відносно аналогічного періоду минулого року, а в Україні дещо вище – 108,3 %.

При цьому, серед працівників, яким оплачено не менше половини норми робочого часу у червні п.р., 4,1 % мали нарахування в межах мінімальної заробітної плати, що забезпечило області останнє місце серед інших регіонів країни, відповідний середньоукраїнський показник становив 2,6 %.

На Чернігівщині останніми роками активно розвивається сільське господарство, що за видом економічної діяльності має назву сільське, лісове та рибне господарство, де зайнятий кожен сьомий статистично обстежуваний працівник (14,1 %). У серпні п.р. заробітна плата в даному виді діяльності становила 4593 грн, що перевищує середньоукраїнський показник за цим видом на 10,5 %. Це єдина сфера економічної діяльності в області, де вже близько двох років заробітна плата вища відповідного середнього показника по Україні.

За статистичними даними, із 109,2 тис. осіб, яких обстежено, кожен четвертий працює в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, у тому числі 14,4 тис. жінок.

Згідно із законодавством працівникам, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, передбачаються пільги та компенсації у вигляді додаткових відпусток, скороченого робочого тижня, доплат за умови праці, безкоштовного лікувально-профілактичного харчування та видачі молока або інших рівноцінних продуктів харчування, права на пільгову пенсію. Чисельність працівників, яким встановлено хоча б один із видів пільг та компенсацій, у 2015 році становила 28,1 тис. (у 2013 році – 14,6 тис. осіб). Найбільше зазначених працівників було зайнято в галузях охорони здоров’я – 14,9 тис. (55,4 %), промисловості – 7,6 тис. (23,3 %) та транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської доставки – 3,2 тис. (30,2 %).

Найпоширенішими видами пільг за роботу в несприятливих умовах праці є доплати за умови праці, які одержували 10,2 % працівників; додаткові відпустки, згідно зі списками виробництв, цехів, професій і посад – 7,2 %; отримання безкоштовного молока або інших рівноцінних харчових продуктів – 4,5 % та скорочений робочий тиждень – 3,8 %.

Працівники, які зайняті у шкідливих умовах, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах (згідно зі списками № 1, 2) за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

У цьому році Департаментом соціального захисту населення облдержадміністрації здійснено 162 експертизи якості проведення атестації за умовами праці на 1232 робочих місцях за матеріалами, наданими суб’єктами господарювання. Торік за аналогічний період – 185 експертиз на 1122 робочих місцях. Законодавчо такі атестації проводять не рідше 1 разу на 5 років. За результатами експертизи якості проведення атестації в поточному році умови праці на 40 робочих місцях віднесено до допустимих, що виключає можливість отримання працівниками будь-яких пільг та компенсацій, а на 1192 – до шкідливих і важких, на яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення у 118 випадках, додаткову відпустку – у 605, доплату до тарифних ставок – у 734, безкоштовне отримання молока – у 170 та скорочену тривалість тижня – у 364. Органами праці та соціального захисту населення інвентаризовано понад 8,4 тис. робочих місць із шкідливими умовами, з яких в установленому порядку атестовано 97,3 %.

Отже, сторони соціального діалогу суб’єктів господарювання, соціальні партнери інших рівнів мають бути оптимістично налаштовані для того, аби не згортати вже розпочатий комплекс дій, направлений на створення умов для гідної праці.