ЩО ЗМІНИТЬ ЗАКОН "ПРО МЕДІА"

09.02.2023   16:49 — Агенцiя

Президент підписав закон “Про медіа”. Аналітики Центру спільних дій пояснили, що він змінює.

Закон ”Про медіа” - одна з семи вимог, яку Україна зобов'язалася виконати, отримавши статус кандидата на вступ до ЄС. Питання було на часі, оскільки чинне законодавство, яке регулює діяльність ЗМІ вже давно потребувало оновлення. Незалежні експерти оцінили новий закон на 9 з 10.

У Законі "Про медіа” прописаний захист економічної конкуренції у галузі: жодній людині, об’єднанню чи підприємству не буде дозволено контролювати понад 35% ринку аудіо-візуальних послуг (ТБ, радіо та стримінгові сервіси) або більш як 5% зареєстрованих друкованих медіа. Це також своєрідний запобіжник від концентрації медіаактивів олігархами. Закон забороняє незаконно втручатися в діяльність медіа, а також дозволяє не погоджувати інформацію, яку медіа планує поширити із державними органами, місцевим самоврядуванням та політичними партіями.

Ще один важливий пункт – вимоги прозорості до суб'єктів медіа. Відомості про структуру власності мають дати змогу встановити усіх осіб, які можуть напряму чи опосередковано впливати на медіа та характер звʼязків між такими особами.

В оновленому законі багато уваги до регулятора – Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Саме Нацрада буде моніторити прозорість медіа та дотримання ними закону, затверджуватиме стандарти (радіотехнології), вестиме реєстрацію медіа, видаватиме чи анулюватиме їм ліцензії. Новий закон забороняє будь-яке незаконне втручання у вирішення питань, що належать до повноважень Нацради. 

Верховна Рада та Президент призначатимуть по чотири експерти до її складу. Головна відмінність від чинної процедури – подавати кандидатів не зможуть депутатські фракції, партії, чи політики, а лише професійна спільнота у медіасфері . Кожне фахове об’єднання зможе висувати по одному кандидату, який достатньо авторитетний та гідний, щоб бути членом Нацради. Таким чином зменшиться вплив політиків на формування Нацради, адже тепер її склад залежатиме від компетентної професійної спільноти.

Президент та парламент все ще мають вплив на процедуру призначення членів Національної ради і без змін до Конституції це змінити неможливо. А, як відомо, під час воєнного стану вносити зміни до Основного закону заборонено.

Новий закон набуде чинності 31 березня 2023 року.