ЩО ЗМІНИТЬ ЗАКОН "ПРО МЕДІА"
Президент підписав закон “Про медіа”. Аналітики Центру спільних дій пояснили, що він змінює.
Закон ”Про медіа” - одна з семи вимог, яку Україна зобов'язалася виконати, отримавши статус кандидата на вступ до ЄС. Питання було на часі, оскільки чинне законодавство, яке регулює діяльність ЗМІ вже давно потребувало оновлення. Незалежні експерти оцінили новий закон на 9 з 10.
У Законі "Про медіа” прописаний захист економічної конкуренції у галузі: жодній людині, об’єднанню чи підприємству не буде дозволено контролювати понад 35% ринку аудіо-візуальних послуг (ТБ, радіо та стримінгові сервіси) або більш як 5% зареєстрованих друкованих медіа. Це також своєрідний запобіжник від концентрації медіаактивів олігархами. Закон забороняє незаконно втручатися в діяльність медіа, а також дозволяє не погоджувати інформацію, яку медіа планує поширити із державними органами, місцевим самоврядуванням та політичними партіями.
Ще один важливий пункт – вимоги прозорості до суб'єктів медіа. Відомості про структуру власності мають дати змогу встановити усіх осіб, які можуть напряму чи опосередковано впливати на медіа та характер звʼязків між такими особами.
В оновленому законі багато уваги до регулятора – Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Саме Нацрада буде моніторити прозорість медіа та дотримання ними закону, затверджуватиме стандарти (радіотехнології), вестиме реєстрацію медіа, видаватиме чи анулюватиме їм ліцензії. Новий закон забороняє будь-яке незаконне втручання у вирішення питань, що належать до повноважень Нацради.
Верховна Рада та Президент призначатимуть по чотири експерти до її складу. Головна відмінність від чинної процедури – подавати кандидатів не зможуть депутатські фракції, партії, чи політики, а лише професійна спільнота у медіасфері . Кожне фахове об’єднання зможе висувати по одному кандидату, який достатньо авторитетний та гідний, щоб бути членом Нацради. Таким чином зменшиться вплив політиків на формування Нацради, адже тепер її склад залежатиме від компетентної професійної спільноти.
Президент та парламент все ще мають вплив на процедуру призначення членів Національної ради і без змін до Конституції це змінити неможливо. А, як відомо, під час воєнного стану вносити зміни до Основного закону заборонено.
Новий закон набуде чинності 31 березня 2023 року.
Останні новини Чернігівщини
Латвійська делегація на Чернігівщині оглянула проєкти відновлення 14:40
Начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус провів робочу зустріч із латвійськими партнерами. У складі делегації – представники МЗС і посольства Латвії, бізнесу.
У Чернігові обговорили нові можливості розвитку соціальних послуг за підтримки ПРООН 14:22
11 серпня у Чернігівській міській раді відбулася робоча зустріч заступника міського голови Сергія Фесенка з представниками Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні — аналітикинею з розвитку соціальних послуг Наталією Осипенко та аналітиком з розвитку соціальних послуг Олександром Ковальчуком.
Психосоціальна підтримка для кожного: на Чернігівщині запрацюють дві мультидисциплінарні мобільні бригади 13:51
У Чернігові та Городнянській громаді планують сформувати дві мультидисциплінарні мобільні бригади, у складі яких будуть соціальні працівники, психологи, кейс-менеджери, асистенти.
Поліція Чернігівщини викрила посадовця комунального господарства, зловживання службовим становищем якого спричинило збитки державі на майже 700 тисяч гривень 13:29
Слідчі Чернігівського райуправління поліції під процесуальним керівництвом Чернігівської окружної прокуратури за оперативного супроводу обласного управління стратегічних розслідувань завершили досудове розслідування та склали обвинувальний акт відносно заступника начальника відділу комунального господарства управління житлового-комунального господарства, зловживання службовим становищем якого під час будівництва централізованої каналізації на вулицях Чернігова призвело до завдання збитків державі на понад 700 тисяч гривень.
Туризм Чернігівщини: підсумки І півріччя 2026 року 12:51
Чернігівщина – прифронтова область, яка щодня потерпає від ворожих обстрілів. Російські атаки завдають шкоди не лише житловій та критичній інфраструктурі, а й туристичним об'єктам і пам'яткам культурної спадщини.