До 25 річниці відкриття Батурина археологами
Батуринська археологічна експедиція – це викладачі та студенти Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства ім. О. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Шевченка.

У різні роки до них доєднувалися студенти Брянського державного університету імені І. Петровського (1995–1997 рр.), Сумського державного педагогічного університету імені А. Макаренка (2005–2011 рр.), Ніжинського державного педагогічного університету імені М. Гоголя (2007–2013 рр.), Глухівського національного педагогічного університету імені О. Довженка (з 2012 р.), співробітники Інституту археології НАН України.
Окремо варто відмітити, що від 2001 р., коли до дослідження Батурина долучилися канадські спеціалісти з археології, історії і архітектури середньовічної та модерної України на чолі з Зеноном Когутом та Володимиром Мезенцевим – експедиція стала міжнародною.
У перший рік досліджень в експедиції взяло участь 30 дослідників, а от у найбільший пік (2007–2009 рр.) їх число коливалося від 120 до 200 осіб.
Право на проведення досліджень дає «Відкритий лист», який видається Інститутом археології НАН України на рік. Всі 25 років досліджень Батурина НЕЗМІННО отримував цей дозвіл Юрій Ситий. За безпосередньої участі Ю.Ситого було обстежено майже ввесь регіон Батуринського Посейм’я, що тривалий час було суцільною «білою плямою» на археологічній карті України.
Учасниками Батуринської експедиції були відомі на сьогодні українські вчені: Олександр Коваленко, Володимир Коваленко, Олександр Моця, Юрій Ситий, Vyacheslav Skorokhod
Володимир Мезенцев,
Зенон Когут
Людмила Ясновская
Юрий Коваленко
Игорь Кондратьев
Oleksandr Tereshchenko
Роман Луценко.
Після завершення польових археологічних досліджень, які тривають в Батурині впродовж серпня, щорічно проводяться необхідні роботи з консервації відкритих об’єктів або відтворення ландшафту, що існував до початку розкопок. І починається кабінетна, наукова робота тривалістю в декілька місяців – опрацьовується весь отриманий в ході польових досліджень матеріал, здійснюється написання наукового звіту про проведені робити, заміри, описи та складання точних списків археологічних знахідок.
І лише після цього Відкритий лист (до 31 грудня поточного року) разом зі звітом про проведені археологічні дослідження передається до установи, яка його видала, а саме – до Інститут археології НАН України.
За роки археологічних розкопок в Батурині до Національного заповідника «Гетьманська столиця» було передано двадцять три «Наукових звітів про археологічні дослідження» та тисячі безцінних індивідуальних археологічних знахідок та фрагментів кераміки, які розкривають історію міста.
Національний заповідник «Гетьманська столиця»
Останні новини Чернігівщини

4 липня цей день в Україні і світі 07:48
ДЕНЬ 1227 РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ - DAY 1227 RUSSIAN AGRESSION

Судитимуть браконьєра, який незаконно вполював лося на Прилуччині 16:39
Прокурорами Прилуцької окружної прокуратури скеровано до суду обвинувальний акт стосовно жителя міста Прилуки за фактом вчинення незаконного полювання на звірів, які занесені до Червоної книги України (ч. 1 ст. 248 КК України).

ТОП-10 найзатребуваніших вакансій від місцевих роботодавців 16:36
Робота є. Зокрема, й на Чернігівщині. Наразі у базі даних обласної служби зайнятості налічується 1924 вакансії.

Правоохоронці підвели підсумки роботи 1 півріччя 2025 року протидії злочинності у бюджетній сфері Чернігівщини 16:33
Сьогодні в Чернігівській обласній прокуратурі відбулась робоча нарада з керівниками правоохоронних органів регіону. На нараді були присутні керівник Чернігівської обласної прокуратури Станіслав Гущесов, начальник Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Іван Іщенко та начальник Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області Олександр Кондрашов.

Олена Шуляк: Антикорупція, цифровізація, ринок землі – головні реформи протягом останніх років 16:31
У нещодавньому інтерв’ю "Вокс Україна" очільниця "Слуги Народу" та народна депутатка Олена Шуляк зазначила, що, на її переконання, найбільш відчутні результати команда влади, зокрема й партія "Слуга Народу", демонструє в трьох напрямах реформування держави: розвитку антикорупційної інфраструктури, цифровій трансформації та впровадженні земельної реформи.