День Перемоги: Як Україна переглядає свою роль у Другій світовій війні

09.05.2016   10:44 — Агенцiя

На шістдесят онуків червоноармійців в Україні припадає один нащадок учасників УПА.

За такого співвідношення свято Перемоги нівелюється на державному рівні, ведеться перегляд ролі країни у Другій світовій війні.

Перемога без прапора

Український інститут національної пам'яті попередив про заборону Прапора Перемоги під час свята. "Використання в будь-якій формі зображення Прапора Перемоги під час меморіальних та урочистих заходів законом не передбачено" - підкреслюється в повідомленні. Інститут посилається на закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їхньої символіки", згідно з яким заборонено прапори, символи, зображення або інша атрибутика, в яких відтворюється поєднання серпа, молота і п'ятикутної зірки.

Чому ж у минулому році такої заборони не було? Тому, що президент Порошенко тоді ще не підписав закон про декомунізацію. Він зробив це тільки після свят - 16 травня 2015 р. До того діяв закон "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років". Згідно з ним, вигляд Прапора Перемоги повинен був відповідати вигляду штурмового прапора 150 ордена Кутузова другого ступеня Ідрицької стрілецької дивізії. Саме цей прапор було піднято над Рейхстагом у Берліні в 1945 році.

Починаючи з 2016 р., згідно з новим законом, замість Дня Перемоги 9 травня святкується День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Термін "Велика Вітчизняна війна" офіційно не використовується. Український інститут національної пам'яті дає щодо цього рекомендації - цей інститут є центральним органом виконавчої влади.


На участь в антигітлерівській коаліції більше не претендуємо

Роль України у світовій війні вже піддавалася переоцінці. У 2008 році Український інститут національної пам'яті ініціював процес міжнародного визнання України суб'єктом антигітлерівської коаліції. "Україна по праву разом з Росією, Англією і Францією найбільшою мірою може бути визнана суб'єктом антигітлерівської коаліції", - заявляв академік НАН україни, герой України Ігор Юхновський, який керував тоді цим інститутом. Він вказував, що в період визволення України у 1943-1944 роках підрозділи чотирьох українських фронтів на 60-70% складалися з українців: 200 генералів радянської армії, 7 командувачів фронтів, 32 двічі Героїв Радянського Союзу були українцями за національністю.

"Перемога у Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах має по праву належати Україні — природно, серед інших країн, які тоді самовіддано протистояли "коричневій чумі"", - підкреслював Юхновський.

Тепер Інститут Національної пам'яті уточнює, що для України Друга світова війна - національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, "змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців". За даними інституту, в лавах армій союзників воювало до 250 тис. українців і до 50 тис. були мобілізовані до армії союзників Третього Рейху.


Коли розпочалася війна

У методичних рекомендаціях Інституту національної пам'яті вказується, що СРСР вступив у Другу світову війну 17 вересня 1939 р. на боці нацистської Німеччини. "В цей день радянські війська вступили в Польщу на допомогу німецьким і окупували Західну Україну і Західну Білорусь", - йдеться в документі. Вживається саме слово "окупували".

Зазначимо, що раніше вже лунали вимоги маловідомої громадської організації "Реституція Кресів" повернути полякам майно, що виявилося на території України після 1939 року або виплатити еквівалент його вартості. Загальна сума позовів може скласти близько 5 млрд дол.

Що ж відбулося 17 вересня 1939 року? У цей день стартував "Польський похід" Червоної Армії, який тривав 12 днів (до 29 вересня 1939 р.). До того моменту польський уряд вже покинув країну, а в результаті походу до України були приєднані нинішні Волинська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська області, які раніше входили в Другу річ Посполиту (існувала в період 1918-1939 рр.). 14 листопада 1939 р. Позачергова сесія Верховної Ради УРСР постановила: "Прийняти Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки і возз'єднати тим самим український народ в єдиній українській державі".

Сучасники не розцінювали ці події як частину Світової війни. Для них вона почалася 3 вересня 1939 року, коли Англія, Франція, Канада, Австралія та інші країни оголосили війну Німеччині за вторгнення в Польщу. Радянському Союзу війну не оголошували. Як не оголошували її і за возз'єднання з Україною Бессарабії та Буковини у 1940 р. Тоді до складу УРСР увійшли Чернівецька область і частинуа Одеської області (Ізмаїл).

Незаперечним є лише той факт, що 22 червня 1941 року почалося вторгнення Німеччини в Радянський Союз, складовою частиною якого була Україна. У той же день війну СРСР оголосили Італія та Румунія.


Більше не "народ-переможець"

Інститут національної пам'яті окремим епізодом Другої світової війни вважає "Радянсько-українську війну 1939-1954 рр.". Там вказують, що у визвольному русі в Україні брали участь 100 тисяч бійців УПА. Однак за даними того ж інституту, на боці СРСР у світовій війні брали участь 6 мільйонів українців. Виходить, що співвідношення учасників (і, відповідно, їхніх нащадків) один до шістдесяти. Тобто на одного спадкоємця бійця УПА доводиться шістдесят онуків ветеранів Червоної Армії, і ще в минулому році українці вважалися "народом-переможцем".

Чинне тоді законодавство підкреслювало: "День Перемоги є днем торжества безсмертного подвигу народу-переможця над фашизмом, всенародної пам'яті про його боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини".

Тепер засобам масової інформації рекомендується: "Зосередити увагу не на макрорівні (радянський народ чи держава - переможці), а на мікрорівні (конкретний солдат-переможець), не на масовому героїзмі і "радянському патріотизмі", а на індивідуальних героїчних вчинках" (Методичні матеріали Українського інституту національної пам'яті до святкування Дня Перемоги). Зображувати війну як трагедію і гуманітарну катастрофу.

На державному рівні запроваджено новий символ – червоний мак. Цей скорботний символ запозичили у ветеранів Великої Британії. Щорічно червоні маки роздають на благодійній акції Королівського Британського Легіону. Кульмінація днів пам'яті ветеранів відбувається щороку 11-го числа 11-го місяця об 11 годині ранку. Це - офіційний час закінчення Першої світової війни в 1918 році.

Сама квітка символізує пам'ять полеглих у Першу світову війну на макових полях Фландрії. Тому, що під час Першої світової війни Британія втратила майже мільйон людей - в два рази більше, ніж під час Другої світової.

При цьому якось забувається, що втрати Червоної армії і флоту під час Великої Вітчизняної війни склали 8,6 мільйонів бійців. А загальні втрати Радянського Союзу склали 26,6 мільйонів осіб.


Андрій Кислов

http://ua.112.ua/statji/den-peremohy-yak-ukraina-perehliadaie-svoiu-rol-u-druhii-svitovii-viini-310064.html