Хто має об’єднати і очолити опозицію?

21.02.2012   15:55 — Агенцiя

Неодноразово доводилося чути від прихильників соціал-комунізму, що великий і могутні “Савєтскій” Союз створив вождь пролератіату Владімір Ульянов-Ленін, а розвалив – зрадник Міхаіл Горбачов. Звісно, здійснити такі масштабні геополітичні перетворення не могла одна людина, а тільки команда однодумців.

Звернемо увагу на те, що серед найближчих “ленінських соратників” і навіть першого тимчасового більшовицького уряду – “Совєте Народних Коміссаров”, який був створений 27 жовтня 1917 року, не було жодної людини старшої за віком “председателя” Владіміра Леніна.

Цієї ж більшовицької традиції в кадровому питанні твердо дотримувався в подальшому продовжувач справи Леніна – Йосиф Джугашвілі-Сталін.

Аналогічною була ситуація і в націонал-соціалістичній Німеччині, яку на початку 1933 року очолив 44-літній Адольф Гітлер. Вже 1 липня 1934 року фюрер знищив старшого за нього на два роки найближчого партійного соратника, керівника штурмових загонів Ернста Рема разом з його командою.

Порівняйте це з ситуацію, яка склалася з останнім генсеком КПРС Міхаілом Горбачовим. Очоливши у 54 роки, 11 березня 1985 року, Політбюро ЦК КПРС він був наймолодшим за віком серед його членів.

Чим це закінчилося відомо кожному.

Подібна ситуація була і у першого Президента України Леоніда Кравчука, якому довелося працювати з прем’єр-міністрами старшими його за віком (В. Фокін, в.о. Ю. Звягільській, В. Масол). Спроба працювати з молодшим за себе на чотири роки прем’єр-міністром Леонідом Кучмою закінчилася для Л. Кравчука втратою посади на позачергових виборах.

Навпаки, наступний Президент України Леонід Кучма намагався повернутися до більшовицьких традицій у підборі кадрів. При ньому усі шість прем’єр-міністрів, після Віталія Масола (16.06.1994 – 06.03.1995), були за віком молодші за нього від 7 до 16 років.

До речі, цих же традицій здається дотримується і Віктор Янукович, коли двічі перебував на посаді прем’єр-міністра.

Так, у першому уряді В. Януковича (21.11.2002 – 5.01.2005) з більшість членів уряду (11 з 20) були молодші за нього. У другому уряді В. Януковича (04.08.2006 – 18.12.2007) тільки троє з 27 з членів уряду були старші за прем’єр-міністра.

Сьогодні в уряді його найближчого соратника і одночасно підлеглого Миколи Азарова немає жодної людини старшої за віком прем’єр-міністра.

І навпаки, в уряді, очолюваному Віктором Ющенко (22.12.1999 – 29.05.2001), прем’єр-міністр був старшим за віком тільки для 4-х його членів. До того ж, в уряді було троє жінок, з яких Ю. Тимошенко була ще й віце-прем’єр-міністром.

У “помаранчовому” уряді Юлії Тимошенко (04.02 – 08.09.2005) тільки 9 його членів з 23 були за віком молодші прем’єр-міністра. У другому “коаліційному” уряді Ю. Тимошенко (18.12.2007 – 03.03.2010) – 8 з 23.

Безумовно, наведені приклади свідчать про певні закономірності між віком вождів-лідерів і їх соратників та їхніми досягненнями або невдачами.

Постає щонайменше два закономірних питання, на які повинні дати відповідь критично налаштовані до партії влади українці, перед тим як голосувати на парламентських виборах за “рейтингову” опозицію.

1. Чи має майбутнє країна якщо її очолить молодий за віком лідер без перевіреної часом команди однодумців?

2. Чи вистачить авторитету і харизми молодому лідеру для об’єднання в одну команду таких же молодих амбітних соратників-конкурентів?

Не дарма ж Юля Тимошенко, розмірковуючи за гратами про те, хто може очолити список об’єднаної опозиції, згадала про нашу Ліну Костенко.

Сергій Соломаха