Чи повернеться Чернігів до історичних назв?

18.11.2014   16:50 — Агенцiя

Рівно рік тому, у листопаді, обласне товариство "Просвіта" запропонувало обговорити питання перейменування вулиць Чернігова. Зрозуміло, що не всі підтримують нині цю проблему.

Мовляв, для цього треба значні кошти, в країні — економічна криза, військова агресія, а то й взагалі ─ краще б прибрали сміття на вулицях і т.д. Але, зачекайте, давайте поглянемо навколо і задумаємося…

Ми з вами живемо у старовинному місті, перша літописна згадка про яке датована 907 роком. Пишаємося його архітектурними пам’ятками та історією. Чернігів — центр вітчизняного і міжнародного туризму. Щороку, щоб оглянути його величні храми, монастирі та чудові краєвиди, приїздять тисячі шанувальників старовини з різних куточків України, а також із-за кордону. Та й ми самі, коли до нас завітають родичі з іншого міста, залюбки супроводжуємо їх, щоб з гордістю показати найдавніший кам’яний храм Русі — Спасо-Преображенський собор, розповідаємо легенду про таємничого монаха, який блукає у підземних спорудах на Болдиній горі — Антонієвих печерах…

Але чи не байдуже нам, якими вулицями ми йдемо до наших святинь? Якої держави, якого міста відображена історія у назвах площ, вулиць, провулків —Фелікса Дзержинського, Мойсея Муринсона, Долорес Ібаррурі, Рози Люксембург, Паризької Комуни, 18-го Партз’їзду, 50 років СРСР, Клари Цеткін… Чужі назви. А ще маємо безглузді і суперечливі, безліч провулківблизнюків. Наприклад, 1-й провулок Кривоноса, 2-й провулок Кривоноса, 3-й провулок Кривоноса, 1-й провулок Механізаторів, 2-й провулок Механізаторів… Суцільний хаос.

Питання перейменування вулиць для нашого міста не нове. Читаємо газету «Чернігівські відомості» за 16 травня 1997 року, стаття «До одвічних назв», своєрідне звернення архітекторів, краєзнавців, істориків (серед них — невтомний охоронець старожитностей Чернігова Андрій Антонович Карнабед) з пропозицією впорядкування назв вулиць і площ міста.

Вони пропонували відновити історичну справедливість і виправити помилки «поспішних на догоду швидкоплинним інтересам перейменувань і найменувань (20–90-і роки ХХ ст.)». Наголошували, що «в різних районах міста поруч опинилися назви, зовсім різні за походженням і не пов’язані ні географічними, топографічними та іншими особливостями місцевості, ні з історичними подіями, особами національної культури, науки, мистецтва та інших сфер діяльності».

Та відтоді мало, що змінилося. Хоча маємо і позитивні приклади: вулицю Карла Маркса — назвали Преображенською (бо неподалік розташований Спасо-Преображенський собор), Урицького — П’ятницькою (їй повернули стару історичну назву, на початку вулиці — величний давньоруський храм — П’ятницький), Свердлова — Гетьмана Полуботка (на честь чернігівського полковника та наказного гетьмана Лівобережної України). Колишня Фрунзе — нині Мстиславська (вона носить ім’я першого літописного князя чернігівського — Мстислава Володимировича)...

Але, на жаль, маємо й інші приклади — негативні. 19 квітня 2013 року на пленарному засіданні Чернігівської міськради було вирішено присвоїти найменування новим вулицям міста. Зокрема, кілька будинків на території урочища Ялівщина (на задвірках міста) отримали назву вулиці Лазаря Барановича, а поряд виникла і невеличка вулиця Героїв Крут. З іменем відомого церковного і культурного діяча, чернігівського і новгород-сіверського архієпископа Лазаря Барановича (роки життя: 1616—1693) пов’язують відродження Чернігова у другій половині ХVІІ ст., перетворення його на другий, після Києва, культурно-духовний осередок Гетьманщини. Ще за життя архієпископа, та й після його смерті, про Лазаря Барановича писали сучасники як про визначну особистість. А сам просвітитель відзначав: «Єдине моє бажання, щоб залишити по собі праці мої... і заслужити від людей добру пам’ять». І що — заслужив добру пам’ять?… Не менш належно «вшанували» і молодих захисників України, які загинули під Крутами. Хоча у центрі міста ще залишилося чимало вулиць, яким можна було (і варто) присвоїти назви і Лазаря Барановича, і Героїв Крут, і гетьмана Івана Мазепи.

Так, питання перейменування вулиць є доволі складним. Тут треба, враховувати багато факторів і, в першу чергу, те що Чернігів має 1300-річну історію. Необхідно відкинути будь-які політичні аспекти, обережно підходити до назв нових і старих вулиць, щоб не зашкодити. Чернігівці повинні мати можливість пишатися не лише архітектурними спорудами, а також і назвами вулиць рідного міста…

Сергій ЧЕРНЯКОВ, ініціативна група «Збережи старий Чернігів», член комісії з упорядкування найменувань вулиць м. Чернігова