Права людини в правопросвітній діяльності

01.08.2019   09:18 — Агенцiя

Завершальним етапом Освітнього фесту прав людини став третій тематичний заїзд (26-28 липня) на тему: “Права людини в правопросвітній діяльності”.

До Освітнього дому завітали учасники та учасниці, які представляли спільноти громадських омбудсменів із захисту виборчих прав ВГО “Громадянська мережа ОПОРА” (виборчих омбудсменів), системи безоплатної вторинної правової допомоги, кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA та громадських активістів правозахисних організацій. Також Освітній фест відвідали поважні гості з посольства Швейцарії.

Заїзд розпочався із квесту. Це був новий та цікавий досвід дізнатися більше про Дім та його програмні можливості для учасників та гостей Фесту.

А тематичний блок відкрилаРуслана Бурова – тренерка з адвокації, експертка з прав людини, – яка підняла тему розвитку, що ґрунтується на правах людини. Загалом існує два аспектирозумінняприроди прав людини – ціннісний та юридичний.Тому права людини можнарозглядати як систему цінностей, філософськуконцепцію, чіткіправовінорми та правовімеханізми. "Влада можезробити все, що в рамках її повноважень, але не можевиходити за межі прав людини. Наприклад, владаможебудувати дороги, але зарадиїх будівництва не можезноситиромськепоселення", – акцентувалаувагупані Руслана.

Третій заїзд передбачав напрацювання освітнього продукту. Тому протягом цього заїздуучасникита учасниці працювали у двох об’єднанихгрупах над створеннямосвітніхпродуктів. Як наслідок, виборчіомбудсменирозробилидетальний проект тематичноготренінгу із захисту виборчих прав людей з інвалідністю й тих, хтоналежить до маломобільних груп населення (наприклад – людей, якіпересуваються на милицях, з дитячимивізками, вагітнихжінок тощо), а учасники/-ці іншоїгрупи – концепціютренінгу для дітей та підлітків на одну із ключових тем прав людини – поваги до людськоїгідності. Учасники/-ці активно працювали у групах, презентувалисвоїпропозиції та обговорюваливсіможливі ризики, пов’язані з йоговтіленням у практику.

Особливостями цього заїзду, безперечно, стали й позапрограмні заходи – показ документального кіно “Етапом через пів-Землі: історія ув’язнення Сенцова і Кольченка” та його обговорення за участюправозахисника, журналіста Максима Буткевича. Експерт розповів глядачам більш детально про бранців Кремля, їх історії, родини та особливості листування. Також цікавим для учасників стала лекція-презентація відкандидатки юридичних наук, доцентки кафедри кримінального права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава МудрогоОлени Харитонової “WomenRule!: права жінок, мода та лідерство”.

Завершився тематичний блок відкритою лекцією в Чернігові “Благословення та прокляття: що таке мова ворожнечі та з чим її куштують”,спікерами якої стали відомі в Україні експерти із освіти у сфері прав людини, правозахисникиМаксим Буткевич, Володимир Бєглов та Альона Казанська.Це була емоційна, змістовна, зворушлива частина, яка показала рівність прав кожної людини. Спікери докладно розкрили мову ворожнечі через відеоролики, демонстраційні картинки, дописиу соціальних мережахта власні життєві історії.

“Ми маємо забути слова “усі”, ми маємо спілкуватися і сприймати людей через особистість і їх власні історії. Ми всі індивідуальні і не можна узагальнювати”, –зазначив пан Володимир Бєглов.

Слухачі дізналися, що мова ворожнечі – це усі форми самовираження (пости у соцмережах, матеріали в медіа, публічні виступи, законопроекти, побутові жарти), які включають поширення, підбурення, сприяння або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму, гомофобії та інших видів ненависті на грунті нетерпимості.

Пан Володимир акцентував увагу на визначеннях, які коректніше використовувати щодо інших людей. Першочергове значення має людина, а не її фізичний стан. У доповіді спікер зосередив увагу аудиторії на рівності прав кожної людини.

“Мова ворожнечі не зафіксована у жодному міжнародному документі. Це – узагальнення певної групи, національності, спільноти. Якщо людина викликає у вас негативне ставлення – це не буде мова ворожнечі. Але якщо ви негативно висловлюєтеся про цілу спільноту, націю, групу людей – це вже мова ворожнечі. Етнічність, релігійна приналежність можуть стати причиною мови ворожнечі і можуть бути за будь-якою колективною ідентичністю. Нажаль, ми часто можемо побачити мову ворожнечі у ЗМІ”, – зазначив пан Максим.

“Цигани - це зовнішня назва умовно. Моментом включення мови ворожнечі стає негативний контекст, що характеризує всю ромську етнічну групу”, –роз’яснила пані Альона.

Загалом на третій блок завітало більше 20 учасників/учасниць і 12 спікерів/-ок та модераторів/-ок зі всієї України.