Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Вівторок, 7 квітня, 23:19:09

Недостатність інформації та знань про децентралізацію породжують страхи, але практика доводить їх безпідставність

18.07.2016   10:40Агенцiя

Щороку ми чуємо сумну статистику щодо вимираючих сіл, нещасних дідів та бабусь, яких кидає молодь на призволяще, про занепад територій та безперспективність для молодих спеціалістів у сільській місцевості.

Юні та амбітні прагнуть закріпитися якщо не у столиці, то у обласному центрі, і тільки зрідка навідуються до батьків за харчами або благословенням. Схожа ситуація характерна для кожної області України, і для Чернігівщини також. За останні роки з мапи Чернігівської області зникли більше 50 населених пунктів.

Чи зможе врятувати ситуацію реформа децентралізації або як її називають реформа №1? Про це ми говорили з регіональним консультантом з бюджетних питань Офісу реформ у Чернігівській області при Асоціації міст України Миколою Силенком. Рік тому разом із колегами з Чернігівського офісу реформ він розпочав популяризацію об’єднання територіальних громад і як ніхто інший знає про позитивні та негативні наслідки цього процесу.

Об’єднані першопрохідці

На сьогодні в Чернігівській області об’єдналися та діють п’ять територіальних громад – Вертіївська, Кіптівська, Макіївська, Парафіївська та Деснянська. Восени минулого року в них були обрані голови територіальних громад і фактично розпочався процес становлення. В 2016 році вже завершили процедуру об’єднання Остерська, Батуринська, Мринська та Лосинівська громади. На етапі об’єднання знаходяться ще Ніжинська, Носівська, Корюківська, Холминська, Гончарівська, Олишівська та Седнівська.

«За рік роботи в цьому напрямку ми досягли того, що вже не виникає питання «Навіщо це робити?» І зникли сумніви, що об’єднані територіальні громади (ОТГ) – правильне рішення. Маємо питання «Як робити?» Тобто як це зробити ефективно, раціонально так, щоб людина у селі розуміла: до неї наближається послуга і їй простіше її отримувати. І, головне, сільська територія переходить від виживання до процесу розвитку», - пояснює Микола Силенко.
Кожна з новостворених та затверджених громад Чернігівщини не марнує час і справами доводить, що наполеглива праця та план дій - головні на шляху до успіху. А тому працюють громади над стратегічними планами.

«П’ять громад, які утворилися в минулому році на Чернігівщині, почали успішно працювати, реалізовувати нові проекти, практично завершують формування своїх нових розширених штатів. Вони мають істотне перевиконання бюджету за перше півріччя 2016 року. Вертіївська та Макіївська територіальні громади затвердили стратегічні плани розвитку - це середньострокові програми, згідно яких громада буде працювати найближчі п’ять років. Тобто визначаються пріоритети розвитку, щоб вкладати ресурси у перспективні напрямки. А не так, що «дірки підлатали» і на цьому все, бо на більше грошей не вистачило», - розповідає експерт.

Наприклад, Вертіївська громада зайнялась ремонтом комунальних доріг, щоб згодом налагодити транспортне сполучення між своїми селами, зробили вуличне освітлення у селі Мала Кошелівка. Також в планах Вертіївської громади – розвиток зеленого туризму, будівництво ставка та створення курортної зони для відпочинку. Деснянська громада планує облаштувати пожежне депо та здійснити газифікацію села Отрохи, у Кіптях найбільше зусиль вкладають у будівництво Центру адміністративних послуг. У Макіївській громаді реалізовуються проекти з реконструкції ФАПу, дитячого садочку та школи, будинку культури, а також встановлення вуличного освітлення. Парафіївська громада бачить перспективи у розвитку сільського господарства, тому вони створюють всі умови, щоб до них йшли люди працювати і їм було комфортно жити.

Основний важіль та аргумент – гроші?

Основна мета децентралізації – реалізувати повноцінно принцип субсидіарності, особливо у бюджетній сфері.  Це означає, що органам вищого рівня (в цьому разі районним та обласним радам) передаються лише ті повноваження, які не можуть бути реалізовані на нижчому рівні або які ефективніше здійснюються на вищому рівні.

Взагалі, фінансування новостворених громад непогане. По-перше, у 2016 році виділено мільярд гривень на розвиток інфраструктури ОТГ, також громади можуть отримати гроші на проекти з Державного Фонду регіонального розвитку та за програмою «Підтримка державних та регіональних інвестиційних проектів», а також отримати субвенцію місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток окремих територій. А по-друге, відповідно до змін до Бюджетного кодексу, ОТГ отримали фінансові ресурси у вигляді надходжень від податків. Якщо раніше ці гроші пливли до центру, то тепер залишаються в об’єднаних громадах.

Але гроші – то не головне, бо якщо бездумно їх витрачати, то буде славнозвісне «проїдання бюджету». Саме тому досвідчені сільські голови вважають, що найголовніше – це людський ресурс, на другому місці – технічне забезпечення, а вже на третьому – гроші. Бо людей треба вміти переконувати, а гроші треба вміти рахувати. Цю думку підтримує і консультант з бюджетних питань Офісу реформ. 

«Зараз всі чіпляються за гроші. Я вважаю, що це другорядне. Основне завдання при формуванні об’єднаних громад – це розвиток спроможності. Ці територіальні об’єднання мають бути ефективними і у фінансовому плані, і у кадровому, і у всіх інших аспектах, щоб громада могла жити як відносно самостійний організм в унітарній державі. А те що від держави є певні фінансові стимули, то їх необхідно використати», - вважає Микола Силенко. І додає: «Треба розуміти, що наступного року громад буде більше двохсот і сума субвенції на кожну ОТГ може бути вже дещо меншою. Також слід врахувати, що через кілька років механізм надання субвенцій може себе вичерпати і громади будуть конкурувати за ці ресурси за допомогою якісно підготовлених проектів. В пріоритеті звичайно будуть ті, у кого кращий проект, ідея або найбільш цікавий механізм реалізації, що дасть більше користі для розвитку територій».

Страхи та ризики. Чому гальмуються процеси об’єднання?

Чернігівщина не пасе задніх у процесі об’єднання громад, але не є серед лідерів. Так, наприклад, у Тернопільській області створено 26 ОТГ , а у Хмільницькій області створено 22 громади.

Чого бояться люди та звідки такі страхи перед реформою? Микола Силенко каже: «Дуже важко довіряти державі. У нас за 25 років час від часу відбувалися якісь обмани. І за цей час не дуже багато було успішних реформ в країні. У людей є страх, що буде гірше».

За його словами, людей влаштовує те, що є: сільрада, три працівники, ніхто не думає над тим наскільки ефективно працює ця установа. «Я завжди наводжу приклад об’єднання сіл Мала Кошелівка та Вертіївка. Сільрада Малої Кошелівка  «з’їдала» за рік до 300 тис. грн. на своє утримання. Сьогодні 350 тисяч виділено на вуличне освітлення у Малій Кошелівці. Питання: що ефективніше утримання трьох осіб чи освітлені вулиці?», - наголошує експерт.

Недостатність інформації та знань породжують подібні страхи. Адже багато говорять про те, що через децентралізацію закриють школи, ФАПи, звільнятимуть працівників і т.д. Але подібні міфи та страшилки породжуються і поширюються опонентами реформи, політиками-популістами, деякими чиновниками та тими, хто не зацікавлений у процвітанні та розвитку села.

Перспективні плани та секрети об’єднання громад

Найбільший ресурс об’єднаних територіальних громад – це люди. Адже спроможна громада  - це щонайменше шість-сім тисяч населення. У адміністративному центрі ОТГ (згідно методики) має проживати від 250 дітей шкільного віку і 100 дітей дошкільного віку. «Ідея об’єднання двох сіл з 2-3 тисяч мешканців не спрацьовує. Громади отримують досить широкий спектр повноважень, тому необхідна більша кількість мешканців», -  зазначає експерт.
Так само як не спрацьовує ідея об’єднання за фактором матеріального благополуччя. В цьому випадку на допомогу незаможним селам приходить перспективний план. «Цей документ каже, що, наприклад, Корюківка не може приєднати до себе заможне і відоме село Бреч. А що робити селам Сядрино, Перелюб і іншім? Тому і має бути перспективний план, який регулює, що разом із заможними селами приєднуються і бідні, визначені обласною радою, - пояснює експерт. - На сьогодні практично кожна з п’яти об’єднаних громад має «хвостики» і їм доведеться приєднуватися до вже створеної ОТГ. Так, у Парафіївської об’єднаної громади є «хвостик» - Бережівка та Тростянець, у Кіптів – Чемер та Хрещате, у Вертіївці – Дуболугівка, Заньки та Велика Кошелівка».

І ще один принцип за яким мають об’єднуватися громади – це відстань від адмінцентру до всіх сіл та селищ не більше 25 кілометрів, щоб максимум за 30 хвилин змогла доїхати швидка та пожежна. І селянин також має не півдня їхати до райцентру за довідкою, а за півгодини дістатися до закладу і отримати якісну послугу. Те ж саме стосується школи, дитсадочку або ФАПу. А ще більшість довідок для своїх жителів зможе видавати місцевий староста, що обирається замість сільського голови у селах, що приєднуються до адмінцентру.

Звільняються з керівних посад у райрадах, щоб працювати в ОТГ

Примусово звільнений не був ніхто. Всім були запропоновані посади за конкурсом. Але згідно штатних розкладів можна говорити про те, що кваліфікованих кадрів не вистачає.

«Секретарі, бухгалтери сільрад - всі працевлаштовані. Для об’єднаних громад є позитивні зміни (постанова КМУ 268, яка регулює оплату праці) за умовами оплати праці ОТГ прирівняні до міст обласного значення. Тобто може бути надбавка, преміювання – в результаті зарплата більша ніж у працівників сільради. Наприклад, заступник голови Макіївської сільради – колишній заступник Носівської РДА – їздить на роботу з Носівки. У Кіптях – заступник голови працював на керівній посаді у Козелецькій РДА. У Вертіївці заступник сільського голови також працювала на керівній посаді у райраді. Всі вони – управлінці з неабияким стажем і досвідом роботи. Взагалі, робота в об’єднаних громадах – це перспектива для молоді. Єдине, що ця молодь має довести свою фаховість та компетентність. Тому що питання з якими стикаються ОТГ складні і вимагають ефективних рішень», - говорить експерт.

Опоненти реформи

Як і у будь-якої реформи завжди знайдуться ті, хто буде говорити що вона не на часі, неправильна або неефективна. Але за словами експертів існує три основні категорії: великі латифундисти, яким треба 10-20 тисяч га землі і їх мало цікавлять люди, популісти, які порівнюють децентралізацію з об’єднанням колгоспів, окремі чиновники районного рівня, які не бачать себе у новому конкурентному середовищі об’єднаної територіальної громади.

Популіст чи найнятий менеджер – хто ідеальний керівник громади?

На думку експерта ідеальний керівник громади - це людина, яка вболіває за місцеве самоврядування,  має відповідну професійну підготовку і знає проблематику низового рівня, бажає постійно фахово розвиватися і жити проблемами громади. «Голова Парафіївської ОТГ Карпенко Валентина Федорівна – їй 67 років, вона не має якихось статків, сенс її життя – це місцеве самоврядування», - говорить Микола Силенко.

Тобто має бути поєднання критеріїв «компетенція-порядність-вболівання за громаду». Голова ОТГ – це найнятий громадою менеджер, який має вміння реалізовувати наміри та бажання громади, шукати механізми, виконувати волю людей, депутатів, виходити з ініціативами.

Оксана Стельмах, «Чернігівський монітор»

Стаття створена на основі досвіду та інформації отриманих в проекті "Інституційна підтримка - активізація місцевих засобів масової інформації в місії інформування про реформу децентралізації в Україні".

Останні новини Чернігівщини

Патрульні виявили у громадянина скляну ємність із рослинною речовиною та характерним запахом конопель

Патрульні виявили у громадянина скляну ємність із рослинною речовиною та характерним запахом конопель 15:18

Під час патрулювання центрального парку культури та відпочинку патрульні роти тактико-оперативного реагування звернули увагу на молоду людину.

Міграційні процеси в Чернігівській області у 2019 році. ДОВІДКА

Міграційні процеси в Чернігівській області у 2019 році. ДОВІДКА 13:43

Упродовж 2019 року на Чернігівщині міграційна активність населення зменшилася проти попереднього року. Зафіксовано 28418 випадків міграційних переміщень: потік вибулих (15207 осіб) перевищив потік прибулих (13211 осіб) і скоротив чисельність населення області на 1996 осіб.

Вогнеборці ліквідували 21 пожежу, що виникли у природних екологічних системах

Вогнеборці ліквідували 21 пожежу, що виникли у природних екологічних системах 13:33

Загальна площа, пройдена вогнем склала близько 24 га, знищено 3 та пошкоджено 4 будівлі та споруди різного призначення.

Куликівська громада взялася за самостійний пошив масок та захисних костюмів для медзакладів

Куликівська громада взялася за самостійний пошив масок та захисних костюмів для медзакладів 13:16

У Куликівській ОТГ вирішили самостійно забезпечити медичних працівників індивідуальним захистом, адже вони найперші у зоні ризику.

Посівна кампанія на Чернігівщині набирає обертів

Посівна кампанія на Чернігівщині набирає обертів 11:33

У Чернігівській області вже засіяли понад 14 тисяч гектарів, або 22% ранніх зернових та зернобобових культур.