У Любечі хочуть знищити музей

02.12.2017   09:47 —

У 2008 році Обласна рада створила «Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч», якому було передано колишнє приміщення школи-інтернату, що знаходилось у напівзруйнованому стані (не було вікон та дверей, була зідрана підлога та ін.).

Згодом на баланс були передані Кам’яниця П. Полуботка (в зруйнованому стані) і так звана Ближня печера св. Антонія (яку лише почали розкопувати чернігівські археологи).

За цей час:
- за гроші благодійників у приміщення колишнього інтернату були вставлені вікна та двері, збудована автономна газова котельня;
- була досліджена та відремонтована Кам’яниця П. Полуботка, виявлена і реконструйована Ближня печера св. Антонія.
- силами працівників музею було відремонтовано й оформлено 5 залів, де представлені археологічні знахідки, етнографія регіону, картини подаровані музею художниками та ін.;
- «Древній Любеч» разом із Чернігівським національним педагогічним університетом і білоруськими колегами виборов грант Європейського Союзу з транскордонного співробітництва. За іронією долі гроші мають піти на створення відкритого музейного залу-фондосховища – тобто туристичної родзинки для відвідувачів.
- на базі «Древнього Любеча» регулярно проводяться наукові конференції.
- до Любеча нарешті потягнулися туристи.

У 2017 р. в Любечі пройшли місцеві вибори. Новий голова поставив питання про передачу музейного приміщення ОТГ «для адміністративних послуг». Сьогодні було проведене засідання селищної ради, директора музею С.Заліського на засідання не пустили, як не пустили і на погоджувальну раду. Депутати потайки сказали, що розглядалося питання з клопотанням до Обласної Ради передачі усіх приміщень музею місцевій владі (в усякому разі так це звучало з голосу). А це Кам‘яниця Полуботка XVII ст. та печери Антонія Печерського також?

7 грудня це питання може бути розглянуто Обласною радою.

До чого це призведе?
1. Музейний комплекс без приміщення існувати не може, усі інші будівлі в Любечі для музейних потреб не підходять.
2. Розвиток Батурина свого часу починався саме з маленького музею, а зараз Національний заповідник «Гетьманська столиця» – фактично містоутворююче підприємство, яке дає роботу не одній сотні працівників, за рік його відвідують десятки тисячі туристів.
3. Під загрозою реалізація транскордонного проекту, який фінансується Європейським Союзом.
4. Фактично закривається вектор розвитку міста, адже окрім туризму жодних інших варіантів розвитку міста просто не існує. Шкода, якщо це буде саме так.