Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Четвер, 9 липня, 14:56:35

Спас Чернігівський

21.12.2011   07:55Агенцiя

В самому центрі Чернігівського Валу – стародавнього Дитинця височіть величезна архітектурна споруда, увінчана п’ятьма півсферичними куполами та двома конусоподібними верхами.

Це Спасо-Преображенський собор – перлина давньоруської архітектури, унікальна архітектурна пам’ятка початку ХІ ст. В цьому році виповнилося 975 років з часу першої літописної згадки про нього. І дійсно, це найдавніша точно датована і добре збережена автентична кам’яна споруда не тільки Київської Русі, а і східних слов’ян загалом, що збереглася в Україні, унікальний високомистецький твір давньоруської архітектури. Своєю розпланувально – просторовою композицією собор справив вирішальний вплив на українську архітектуру XI – XVIII cт.

За часом створення і значенням його ставлять поруч із Софією Київською. Але на відміну від Софії Київської, Спаський собор менш досліджений і набагато більше зберігає таємниць, аніж Софія Київська, пов’язаних і з часом створення, і з архітектурним рішенням (адже ряд дослідників відносять Спаський собор до періоду, початок якому поклала Десятинна церква, а не Софія Київська), і з похованнями в соборі, та і багато інших.

А засновано Спаський собор було за князювання в Чернігові Мстислава Володимировича – першого літописного чернігівського князя. І хоча письмові джерела не називають точної дати заснування собору, все ж можна припустити, що закладка собору відбулася, певно, в 1033 – 1034 р.р., бо в 1036 році, в рік смерті Мстислава, стіни споруди було виведено вище землі до рівня, якого міг досягти рукою вершник, що стоїть на коні (до 4-х метрів). В “Повести временных лет” під 1036 р. записано:

“В лето 6544 Мстислав изыде на лови и разболеся и умре, и

положиша в церкви у святого Спаса, юже бе сам заложиша,

бе бо вздано ея при нем взвыше яко на кони стоящи рукою досящи”.

Письмові джерела не називають і подію, на честь якої було закладено храм. Однак деякі історики вважають, що Спаський собор був закладений на честь важливої події того часу – війни двох князів-братів Мстислава і Ярослава Володимировичів з ляхами в 1031 році, яка закінчилася блискучою перемогою князівської дружини і поверненням Русі Червенських міст (це давньоруські міста над Західним Бугом, які були захоплені ще в 1018 році польським королем Болеславом Хоробрим).

Але, скоріше, причиною його будівництва не була якась конкретна подія. Зведення цього храму було пов’язане з утвердженням самостійності Чернігівського князівства і міста Чернігова – головного суперника Києва. Зведення такої величної будови – пам’ятки свідчило про могутність, славу і незалежність князя, що його заснував, а також про могутність і багатство міста і всього князівства. В цьому процесі вже на той час церква грала помітну роль. Хто ж і коли храм закінчив, відомостей теж не маємо. Але здогадатися не важко – наступник Мстислава на чернігівському столі.

Спаський собор, як і інші великі міські собори ХІ ст., багато в чому визначив характер всієї давньоруської архітектури. Це пояснюється значенням собору в житті міста. Давньоруські храми, як і собори Заходу, були місцем не тільки церковних служб, але і урочистих зборів городян. Тут обговорювалися і вирішувалися найбільш важливі питання життя князівства, тут приймалися посли. Таким чином, вигляд храму, його розміри, його інтер’єр мали відповідати не тільки культовому, але і світському призначенню. Грандіозність, представництво, урочистість визначалися ролью Спаського собору як головної архітектурної споруди міста. Архітектурний образ споруди собору втілював ідею сили і величі Чернігівського князівства. Велична простота і монументальність композиції, нерозривний зв’язок силуета і фасадів з конструктивною схемою, тектонічність архітектури, яка проявилася в співвідношенні частин будівлі, пропорціях і відповідності екстер’єра і інтер’єра собору – ось характерні риси давньоруської архітектури, що втілені в Спаському соборі.

Спаський собор дещо осібно стоїть від відомих пам’яток архітектури першої половини ХІ ст. Це найдавніший після Десятинної церкви мурований храм, в загальній композиції плана якого невідомими будівничими використані принципи, що раніше були втілені в першій кам’яній споруді Київської Русі після прийняття християнства – Десятинній церкві в Києві (зруйнована в 1240 р.).

В основу Спаського собору покладена візантійська система хрестово-купольної церкви, з ясністю її основних членінь і логічністю композиції внутрішнього постору. Але будівничі собору пішли далі, застосувавши і базилікальну форму храму, що була розповсюджена в церковному зодчестві більш раннього періоду. Таким чином, Спаський собор Чернігова став прикладом рідкісного і блискуче вирішеного поєднання обох конструктивних принципів, тобто базилікального плану з купольним перекриттям і в цьому його своєрідність і унікальність.

Характерна риса зовнішнього вигляду собору – святковість і урочистість, чому сприяла і загальна динамічно-пірамідальна композиція об’єму і віртуозне використання декоративних можливостей основного будівельного матеріалу – плінфи. Стіни собору зведено технікою змішаного мурування, тобто чергуванням цегли-плінфи та каменю– пісковика на вапняно-цем’янковому розчині. Зовні храм не був потинькований, а стіни оздоблено символічними зображеннями і орнаментальними візерунками декоративного характеру.

З півночі та півдня до собору примикають вежі з конусоподібними завершеннями, які були зведені в кінці XVIII ст., а на початку ХІХ ст. (1818 р.) до трьох входів були прибудовані нові тамбури, які закрили древні притвори. Ці прибудови дещо змінили первісний вигляд пам’ятки. А пожежі XVIII – XIX ст. пошкодили і внутрішнє оздоблення храму.

З пірамідальною зовнішньою композицією пов’язане висотне розкриття центральної нави всередині собору, багато прикрашеної монументальними розписами – фресками (збереглися лише фрагменти), різьбленими шиферними плитами хор і підлоги, біломармуровими колонами аркад – трифоріїв, що відділяють бічні нави.

Зараз інтер’єр прикрашають пам’ятки XVIII і XIX ст. – різьблений позолочений іконостас та олійний настінний живопис, виконаний бригадою художника Я.Юринова.

Іконостас Спасо-Преображенського собору посідає особливе місце серед аналогічних пам’яток, це один з трьох іконостасів XVIII ст., що збереглися на Чернігівщині. План його був складений калузьким архітектором Іваном Денисовичем Яснигіним, різьблені і столярні роботи виконували відомі в той час по своєму “искусству и честности” майстри цієї справи жителі Ніжина Савва Волощенко і Степан Білопольський, а іконописні і позолотні роботи – Тимофій Мизько, священник Воскресенської церкви міста Борзни. Іконостас був влаштований на всю висоту і ширину храму, складався з 3-х відділів за числом приділів храму, двох ярусів, над якими знаходилося Розп’яття з п’єдесталом, прикрашений був в центральній частині 4-ма колонами корінфського ордеру. Тло срібне, а колони, бази, карнизи і різьблення визолочені червонним золотом по поліменту. В 1870-1871 рр. іконостас був поновлений майстрами іконостасної майстерні Олександра Івановича Мурашка, рідного брата Миколи Мурашка – засновника Київської рисувальної школи і вітчима всесвітньовідомого художника Олександра Олександровича Мурашка – найяскравішого художника доби модерну в українському мистецтві.

В 70-80- х роках ХХ ст. було проведено великий об’єм реставраційних робіт по відновленню внутрішнього оздоблення храму, в тому числі і іконостасу, зокрема, його ікон. А на сьогодні тривають позолотні роботи різьблення іконостасу.

Функції Спаського собору в давнину не обмежувалися лише культовими. Довгий час він був головною суспільно – політичною спорудою міста та князівства. Тут проходили святкові церемонії, вкладалися договори, зберігалися відзнаки військової слави.

В 1814 р. в соборі за наказом Кутузова були встановлені прапори чернігівських полків, які брали участь у вигнанні наполеонівських загарбників з нашої землі, а у 1856 р. – прапори Чернігівського полку – учасника Кримської війни 1853 – 1856 рр.

Собор був і усипальницею чернігівських князів і церковних ієрархів. Літописи називають 8 князів, 1 митрополита і 1 боярина, які поховані в соборі. В свій час там були поховані і князь Михайло Всеволодович і боярин Федір, вбиті в Золотій Орді в ставці хана Батия. В 1572 році за наказом царя Івана Грозного останки Михайла Чернігівського після канонізації були перевезені з Чернігова до Москви, де для них збудували храм, а у 1774 р. їх перемістили до Архангельського собору Кремля, де вони знаходяться й зараз.

В 1896 році після відкриття мощей Святителя Феодосія, ці нетлінні мощі були перенесені з Борисоглібського собору до Спасо-Преображенського, де знаходилися довгий час, а згодом були переміщені до Троїцького собору м.Чернігова.

Спасо-Преображенський собор до 20-х років ХХ ст. був діючим храмом. Приходська рада кафедрального собору 14 червня 1919 року звернулася до комітету з охорони пам’яток старовини та мистецтва з повідомленням про необхідність проведення ремонтних робіт у кафедральних Спасо-Преображенському та Борисоглібському соборах, але справа далі слів не пішла.

Наприкінці 20-х рр. посилюється адміністративний тиск на церкву, розпочинаються політичні репресії проти священників, що призвело до масового закриття церков.

У 1927 році, згідно з постановою РНК УРСР, будівлі Спасо-Преображенського собору, Успенського собору Єлецького монастиря та Троїцького собору м. Чернігова були оголошені історико-архітектурними пам’ятками всеукраїнського значення. Ця постанова формально передбачала державне фінансування для утримання та охорони вищезгаданних пам’яток, але фактично фінансування було мізерним, ремонтно-реставраційні роботи не проводилися.

18 травня 1929 року на прохання Наркомосвіти УРСР, Спасо-Преображенський собор разом з іншими пам’ятками міста увійшов до складу Чернігівського історико-культурного заповідника. Лише завдяки ентузіазму та відданості справі його співробітників та активістів товариства охорони пам’яток робилося все можливе, щоб зберегти унікальні пам’ятки минулого від руйнування в умовах мінімального фінансування з боку держави.

На початку Великої Вітчизняної війни більшість храмів на окупованій території України, що були закриті у радянський час, були відновлені і почали діяти. Спасо-Преображенський собор у 1941 році, за архівними матеріалами того часу, був зайнятий під склад музейного майна, а в 1942 році став діючим храмом. Таким чином, в період з 1929 по 1941 р.р. Спаський собор був музеєм історико-культурного заповідника, а з 1967 по 1992 р.р. – музеєм архітектурно-історичного заповідника.

Зараз Спасо-Преображенський собор є пам’яткою національного значення (охоронний номер №811) і діючим храмом Української православної церкви. Для нас він має не тільки велике історико-пізнавальне, а і естетичне значення. Він становить невід’ємну частину міста Чернігова, його пейзажу і образу, являючись візитівкою міста Чернігова – скарбниці давньоруської архітектури, що в недалекому майбутньому ввійде до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Пам’ятник константинопольської традиції, сміливо і рішуче перебудований вимогам нового часу і нових замовників – таким є Спасо – Преображенський собор.

А.Доценко, заст. генер. директора НАІЗ “Чернігів стародавній"

http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=6357

Останні новини Чернігівщини

Гроші самі не приходять!

Гроші самі не приходять! 14:37

Їх потрібно заробити, або створити умови для бізнесу, якій отримавши прибуток, сплатить більше податків.

Оприлюднено базові показники роботи суду за перше півріччя 2020 року

Оприлюднено базові показники роботи суду за перше півріччя 2020 року 13:02

За перше півріччя 2020 року Чернігівським окружним адміністративним судом розглянуто майже дві з половиною тисячі справ та матеріалів.

Інформація щодо захворювання на коронавірусну інфекцію

Інформація щодо захворювання на коронавірусну інфекцію 12:20

За даними Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА станом на 11.00 четверга, 9 липня, в Чернігівській області зафіксовано +6 випадків захворювання на коронавірусну хворобу.

В області до 93% збільшилась кількість дітей, охоплених сімейними формами виховання

В області до 93% збільшилась кількість дітей, охоплених сімейними формами виховання 12:15

Протягом першого півріччя поточного року в області статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування отримали 112 осіб.

У Городні пробурили нову артезіанську свердловину

У Городні пробурили нову артезіанську свердловину 12:07

На початку липня у Городні завершили будівництво артезіанської свердловини. Її глибина – 508 метрів. Це резервна свердловина, що дозволить забезпечити стабільне водопостачання якісної питної води жителям міста, пишуть на сайті громади.