Регіони потребують дієвого механізму захисту пам’яток
Проблеми збереження історичної та архітектурної спадщини Чернігівщини обговорили в культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо» в Чернігові 26 березня під час круглого столу, організованого Комітетом Верховної Ради з питань культури і духовності.
В ньому взяли участь народні депутати України Олесь Доній та Олександр Бригинець, керівники музейних установ, історики, краєзнавці, діячі культури обласного центру.
Як зазначили представники комітету Верховної Ради, вони приїхали в місто на Десні почути про існуючі проблеми і шляхи їх вирішення — з метою моніторингу ситуації щодо збереження місцевих пам’яток.
Депутатів одразу попросили втрутитися у процес захисту Єкатерининської церкви від намету протестувальників, які ігнорують рішення судів і продовжують вже не один рік псувати церковну споруду димом від обігрівального котла.
Депутат обласної ради Сергій Журман ознайомив присутніх із ситуацією щодо реставрації старовинного Густинського монастиря, в результаті якої фреску часів гетьмана Івана Самойловича забілили, старовинний монастирський мур заклали плиткою.
— Це дуже серйозне, навіть загальнодержавне питання, — прокоментував проблему Олександр Бригинець (на знімку). — Особисто я виступаю за те, щоб релігійні приміщення передавала одна установа, яка б збирала всю інформацію з цього питання. Не можна ображати права віруючих, але не можна й нищити історичну спадщину. Не секрет, що релігійні організації іноді спотворюють старовинні культові предмети, керуючись своїми релігійними переконаннями, поточним моментом.
Археолог, кандидат історичних наук Олена Черненко поділилася наболілим: під час археологічних розкопок у місті щоразу знаходять поховання людей минулих епох.
— Треба ж ці кістки перепоховати, — зазначила вона. — А нині це питання законодавчо не врегульоване. Хто цим повинен займатися? Куди дівати останки померлих? Ми три місяці, наприклад, не могли поховати віднайдений прах людини, загиблої у минулу війну...
Керівник археологічних розкопок стурбована і діяльністю чорних археологів, які практично безкарно орудують у містах та селах.
Олесь Доній (на знімку) в цьому зв’язку повідомив учасникам круглого столу про внесення ним та колегами до Верховної Ради законопроекту щодо протидії нелегальним розкопкам.
— У країні офіційно зареєстровано 80 тисяч металошукачів, — повідомив народний депутат. — А неофіційно їх удвічі більше. Це означає, що існує, по суті, ціла армія людей, для яких розкопки є елементом самовиживання. Боротьба з чорною археологією — удар по їхньому заробітку. Ми розуміємо, яка почнеться війна, супротив, якщо їх зачепити. Але треба розуміти, що скарби курганів повинні бути в музеях, а не продаватися в приватні колекції будь-кому.
Сергій Павленко
Останні новини Чернігівщини
Пільгова іпотека для військових на Чернігівщині: як працює програма «єОселя» у 2025-2026 році 11:36
У 2025 році військовослужбовці з Чернігівщини можуть скористатися державною програмою доступного житла «єОселя» на оновлених умовах.
На Чернігівщині судитимуть підприємця за несплату понад 4,6 мільйона гривень податків 10:39
Слідчі поліції Чернігівщини під процесуальним керівництвом Чернігівської обласної прокуратури завершили досудове розслідування та скерували до суду обвинувальний акт щодо підприємця, який організував протиправну схему, що дозволила йому ухилитися від сплати податків на суму в понад 4,6 мільйона гривень.
Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 10:37
Протягом минулої доби зареєстровано 7 небезпечних подій, а саме: 3 дорожньо-транспортні пригоди та 4 пожежі. Внаслідок цих подій 6 осіб постраждали.
17 грудня: цей день в Україні і світі 08:56
День 1393 Російська агресія - Day 1393 Russian aggression
Місцеві бюджети Чернігівщини у січні-листопаді поточного року поповнились на 10 мільярдів гривень податків та зборів 12:37
Головне управління ДПС у Чернігівській області інформує, що до місцевих бюджетів усіх рівнів Чернігівської області за січень-листопад 2025 року надійшло 10 млрд грн від сплати податків і зборів. Із загальної суми до обласного бюджету спрямовано 1,4 млрд грн, решту коштів отримали бюджети територіальних громад.
© 2005-2025