Регіони потребують дієвого механізму захисту пам’яток
Проблеми збереження історичної та архітектурної спадщини Чернігівщини обговорили в культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо» в Чернігові 26 березня під час круглого столу, організованого Комітетом Верховної Ради з питань культури і духовності.
В ньому взяли участь народні депутати України Олесь Доній та Олександр Бригинець, керівники музейних установ, історики, краєзнавці, діячі культури обласного центру.
Як зазначили представники комітету Верховної Ради, вони приїхали в місто на Десні почути про існуючі проблеми і шляхи їх вирішення — з метою моніторингу ситуації щодо збереження місцевих пам’яток.
Депутатів одразу попросили втрутитися у процес захисту Єкатерининської церкви від намету протестувальників, які ігнорують рішення судів і продовжують вже не один рік псувати церковну споруду димом від обігрівального котла.
Депутат обласної ради Сергій Журман ознайомив присутніх із ситуацією щодо реставрації старовинного Густинського монастиря, в результаті якої фреску часів гетьмана Івана Самойловича забілили, старовинний монастирський мур заклали плиткою.
— Це дуже серйозне, навіть загальнодержавне питання, — прокоментував проблему Олександр Бригинець (на знімку). — Особисто я виступаю за те, щоб релігійні приміщення передавала одна установа, яка б збирала всю інформацію з цього питання. Не можна ображати права віруючих, але не можна й нищити історичну спадщину. Не секрет, що релігійні організації іноді спотворюють старовинні культові предмети, керуючись своїми релігійними переконаннями, поточним моментом.
Археолог, кандидат історичних наук Олена Черненко поділилася наболілим: під час археологічних розкопок у місті щоразу знаходять поховання людей минулих епох.
— Треба ж ці кістки перепоховати, — зазначила вона. — А нині це питання законодавчо не врегульоване. Хто цим повинен займатися? Куди дівати останки померлих? Ми три місяці, наприклад, не могли поховати віднайдений прах людини, загиблої у минулу війну...
Керівник археологічних розкопок стурбована і діяльністю чорних археологів, які практично безкарно орудують у містах та селах.
Олесь Доній (на знімку) в цьому зв’язку повідомив учасникам круглого столу про внесення ним та колегами до Верховної Ради законопроекту щодо протидії нелегальним розкопкам.
— У країні офіційно зареєстровано 80 тисяч металошукачів, — повідомив народний депутат. — А неофіційно їх удвічі більше. Це означає, що існує, по суті, ціла армія людей, для яких розкопки є елементом самовиживання. Боротьба з чорною археологією — удар по їхньому заробітку. Ми розуміємо, яка почнеться війна, супротив, якщо їх зачепити. Але треба розуміти, що скарби курганів повинні бути в музеях, а не продаватися в приватні колекції будь-кому.
Сергій Павленко
Останні новини Чернігівщини
Чернігівські поліцейські затримали наркоторговця 15:58
Оперативники Чернігівського районного управління поліції викрили 49-річного чоловіка, який займався незаконними операціями з наркотичними засобами та психотропними речовинами, в тому числі їх незаконним збутом. Зловмисника затримано, йому загрожує до 10 років позбавлення волі.
На Чернігівщині визначили 12 закладів освіти, які отримають кошти на системи резервного електроживлення 15:28
В ОВА затвердили перелік із 12 закладів освіти, які зможуть встановити системи електроживлення за кошти державної субвенції.
Міську стипендію за високі досягнення у навчанні призначили ще двом учням 14:36
Виконавчий комітет Чернігівської міської ради на засіданні 23 липня ухвалив рішення про встановлення міської стипендії за високі досягнення у навчанні у розмірі 2 100 грн ще двом учням закладів загальної середньої освіти.
Конкурсний комітет визначив перевізника на автобусний маршрут №29С 14:24
24 липня у Чернігівській міській раді під головуванням заступника міського голови Віктора Геращенка відбулося засідання тимчасового міського конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування.
В’ячеслав Чаус зустрівся з прикордонниками, які працюють на Семенівському напрямку 13:33
Очільник Чернігівської обласної військової адміністрації В'ячеслав Чаус працював на північних рубежах області, де разом із начальником 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Олександром Павликом перевірив готовність підрозділів, які виконують завдання на Семенівському напрямку.