Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Четвер, 24 червня, 14:16:28

За 14-ма загиблими Захисниками України у квітні помолилися у Чернігові

11.05.2021   09:07Агенцiя

10 травня в Чернігові у Козацькому кафедральному соборі святої великомучениці Катерини Православної церкви України проведено панахиду за воїнами, які в квітні цього року віддали своє життя за нашу країну, а також за всіх загиблих у боях за незалежність України.

Сергій ГОРОБЕЦЬ, співробітник чернігівського представництва Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, розповів про чотирнадцять загиблих Героїв у квітні 2021-го на фронті:

«1. Сергій СУЛИМА «Хой». Головний сержант гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї бригади Сергій Сулима народився 9 жовтня 1980 року в Луцьку. 3 квітня військовослужбовець Об’єднаних сил отримав бойове травмування несумісне з життям в результаті підриву на невідомому мінно-вибуховому пристрої поблизу селища Шуми на Донеччині. Поховали Сергія Сулиму на цвинтарі в селі Гаразджа. Залишилися мати і сестра.

2. Ігор БАЙТАЛА. Служив рядовим у розвідувальному відділенні безпілотних авіаційних комплексів у 10-й гірсько-штурмовій бригаді. 3 квітня в районі проведення операції Об’єднаних сил на Донеччині Ігор Байтала зник за нез’ясованих обставин. 6 квітня, на КПВВ «Мар’їнка» представники російсько-окупаційних військ передали українським військовим тіло Ігоря. Причиною смерті бійця стали три кульові поранення. Поховали Ігоря Байталу в рідному Жидачеві. Залишилися батьки, брат та двоє сестер.

3. Владислав МОРОЗ. Солдат, навідник 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців. Владові було 23. Він народився 14 липня 1997 року в селі Халаїдове Уманського району (нині – Монастирищенського) на Черкащині. Загинув 5 квітня близько 19:55 – від наскрізного кульового поранення під час ворожого обстрілу зі стрілецької зброї поблизу села Спартак на Донеччині. Поховали воїна в «батьківському» селі Халаїдове, яке він так любив. Залишилися батьки і сестра.

4. Віктор ГЕЛЕБРАНТ. Народився 23 січня 1972 року в селі Неліпино Свалявського району, де й досі мешкає його найстарша, вже заміжня дочка Марія. 49-річний молодший сержант у 2015-2016 роках відслужив у ЗСУ за мобілізацією. У 2016 році підписав контракт і повернувся у військо. Спершу служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила, а після продовження контракту у 2018-му – в 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Командир механізованого відділення механізованої роти. 5 квітня Віктор перебував на бойовому чергуванні. Бронежилет і шолом не змогли врятувати його від прицільного пострілу: ворожий снайпер поцілив бійцеві в голову. Поховали воїна у Краснокутську. Залишилися дружина, доросла дочка від першого шлюбу та неповнолітні донька і син.

5. Максим СТЕБЛЯНКО. Народився в Лебедині на Сумщині 24 січня 1998 року, воював на сході разом із татом – теж військовослужбовцем-контрактником ЗСУ. Служив у складі 1-ї окремої танкової бригади. Солдат, водій механізованого взводу механізованого батальйону. Підвозив бойовим товаришам боєприпаси, продукти, різні необхідні речі. Загинув 6 квітня близько 09:30 – військовий автомобіль, яким він кермував, підірвався на невідомому вибуховому пристрої поблизу села Степне на Донеччині. Підрив стався, коли тентоване авто заїхало на мало вивчену ґрунтову дорогу. У машині перебували ще шестеро осіб, але вони під час розвороту вантажівки вийшли назовні і не постраждали. Поховали Максима в Лебедині. Залишилися батьки, троє братів і сестра.

6. Володимир ШПАК «Капітан». Командир протитанкового взводу роти вогневої підтримки 13 омпб 58-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ старший лейтенант Володимир Шпак народився 13 березня 1984 року в Чернігові. У 2006 році закінчив Чернігівський державний інститут економіки. Cтав до лав ЗСУ у 2018 році, провів у складі 13-го мотопіхотного батальйону дві ротації біля Майорська. А ротація, яка стала для нього останньою, була вже четверта. Загинув 6 квітня близько 10:55 поблизу селища Невельське на Донеччині під час ворожого обстрілу. Поховали воїна в Чернігові. Залишилися батьки і старший брат.

7. Денис ЮШКО. 31 травня матросові Денису Юшку, який народився у 1998-му в селі Новобогданівка на Миколаївщині, виповнилося б 23 роки. Проте він назавжди залишився 22-річним. І його крихітний син свій 1 рік також відзначатиме без тата… якого вже більше ніколи в житті не побачить. Службу за контрактом у ЗСУ Денис розпочав наприкінці 2020 року. Матрос, військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. 8 квітня, під час обстрілу позицій ОС в районі Водяного на Приазов’ї, отримав смертельне кульове поранення в голову. Поховали морпіха в Новобогданівці. Залишилися дядько, цивільна дружина і маленький син.

8. Андрій ТЕПЕРИК «Беба». Народився 30 січня 1997 року в селі Мартове Печенізького району Харківської області. Старший солдат, стрілець-снайпер 1-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового Івана Сірка. 10 квітня Андрій ніс службу на позиціях бригади поблизу Золотого-5 на Луганщині, коли його «знайшов» ворожий снайпер. Прицільне поранення в тулуб виявилося несумісним із життям. Поховали старшого солдата Теперика в рідному Мартовому. Залишилися батьки і семирічна сестричка.

9. Ярослав КАРЛІЙЧУК «Малий». Народився 7 серпня 1996 року в селі Черепківці Глибоцького району на Буковині. У 2016-му вже воював під Мар’їнкою. Старший солдат, військовослужбовець підрозділу 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади. Загинув під час прицільного обстрілу позицій бригади 12 квітня в районі Шумів під Горлівкою. Поховали воїна в рідних Черепківцях. Залишилися мати, троє старших сестер, молода дружина і маленький син.

10. Олексій МАМЧІЙ. Народився 27 червня 1980 року в Чернівцях. Служив на посаді старшого водія зенітно-ракетного відділення зенітно-ракетного взводу 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10 огшбр. Там же, у війську, зустрів своє кохання. Її так і звати – Любов. Служили на сусідніх позиціях, а невдовзі й побралися, зігравши весілля в Чернівцях. У родини Мамчіїв ця війна забрала вже двох синів. У липні 2016-го внаслідок мінометного обстрілу поблизу Авдіївки загинув Станіслав. А квітень-2021 став останнім для його старшого брата, Олексія. Уранці 13 квітня російські війська скинули на позиції бригади з безпілотного літального апарата протипіхотну міну, один з осколків якої завдав смертельного поранення старшому солдатові Мамчію. Поховали Олексія в Чернівцях. Залишилися батьки, брат, дружина і дочка.

11. Давід ШАРТАВА. Громадянин Грузії, народився 11 січня 1975 року в Тбілісі. Професійний військовий – брав участь в миротворчих місіях в Ірані, Афганістані, інших країнах. Під час російської агресії проти Грузії затято воював за свою батьківщину. А коли імперія роззявила пащу на Україну – приїхав до нас обламувати зуби російському агресору. Старший солдат, військовослужбовець 2 огшбр 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Грузинський захисник України загинув 18 квітня поблизу Широкиного внаслідок ворожого обстрілу позиції ЗСУ з автоматичних станкових гранатометів. Похований на батьківщині, у Тбілісі. Залишилися дружина і двоє синів.

12. Олександр ЛУЦИК. Солдат, оператор-розвідник протитанкового артилерійського дивізіону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Олександр Луцик народився 18 травня 1982 року в селі Годомичі Камінь-Каширського району Волинської області. 22 квітня близько 11:30 противник обстріляв позиції бригади поблизу Шумів із ПТКР. Олександр Луцик загинув від осколкових поранень. Поховали бійця в селі Годомичі. Залишилися брат та сестра.

13. Іван КОВАЛЬОВСЬКИЙ «Африка». Народився 18 лютого 1973 року в селі Колінки Городенківського району Івано-Франківської області. Але після закінчення профтехучилища разом із молодою дружиною перебрався на Дніпропетровщину, де відтоді сім’я й мешкала. Після початку російської агресії на сході у 2014 році практично весь час перебував на передовій. Спочатку служив у 17-й танковій бригаді, а з лютого 2021 року – у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. У 2015-му неподалік Станиці Луганської солдат Ковальовський підірвався на розтяжці. Переніс кілька операцій, довго лікувався. І знову повернувся на фронт. 26 квітня Іван із напарником чергували на спостережному пункті в районі селища Піски під Донецьком. Мінялися: спершу один чергує внизу, а другий – на даху, потім – навпаки. Коли напарник піднявся на зміну, Ковальовський лежав і не дихав. Оскільки крові видно не було, спершу побратими подумали, що 48-річний боєць помер від серцевого нападу. І лише потім побачили отвір від ворожої снайперської кулі, якого спершу не помітили, бо кров увібралася в одяг. Прицільний постріл уразив нирки та інші внутрішні органи, не залишивши воїну шансів на життя. Поховали Івана Ковальовського в селі Миколаївка, де живе його сім’я. Залишилися дружина і двоє синів.

14. Роман ГУЛЯК. Старший сержант, командир мінометного розрахунку 1-го механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади Роман Гуляк народився 7 жовтня 1990 року у Волочиську на Хмельниччині. 27 квітня близько 12:30 у районі населених пунктів Оріхове і Новотошківське військовий автомобіль ГАЗ-66 з українськими бійцями підірвався на невідомому вибуховому пристрої. Роман загинув одразу, ще троє його побратимів дістали бойові травмування. До закінчення контракту Романові залишалося трохи більше тижня: термін служби завершувався 7 травня. Поховали 30-річного воїна у Волочиську. Залишилися батьки і бабуся».

Панахиду відправили отець РОМАН – настоятель Кафедрального собору святої великомучениці Катерини, секретар Чернігівської єпархії ПЦУ, та отець МИКОЛАЙ. Вони помолилися за кожного з загиблих воїнів, які в квітні цього року віддали своє життя за нашу країну, та всіх загиблих Героїв в боях за незалежність України, за видужання всіх поранених воїнів, за всіх живих Захисників України.

Сергій БУТКО, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області, подякував святим отцям і наголосив: «У квітні війська російського агресора на фронті 315 разів обстріляли Захисників України, тобто в середньому 10 боїв щодня. Це найбільше за весь час з липня 2020 року. Поранено 19 українських воїнів. Чотирнадцять загиблих Героїв — найбільше за весь час з травня 2019 року. Наймолодшому – 22 роки, найстаршому – 49. Ось така ціна нашого мирного життя і безпеки. Пам’ятаємо!».

На панахиді були присутні представники громадськості та Оксана ПЕТРЕНКО, співробітник відділу в Чернігівській області Міністерства у справах ветеранів України.

ОРГАНІЗАТОРИ: Український інститут національної пам'яті, Чернігівська єпархія ПЦУ, Кафедральний собор святої великомучениці Катерини ПЦУ, Козацька православна громада Храму святої великомучениці Катерини за сприяння Міністерства у справах ветеранів України.

Захід проведено відповідно вимог карантину та рекомендацій Чернігівської облдержадміністрації.

Олександр МАЙШЕВ, член Національної спілки журналістів України

Останні новини Чернігівщини

До Регламенту Чернігівської міськради внесені передбачені законодавством зміни щодо голосування в земельних питаннях

До Регламенту Чернігівської міськради внесені передбачені законодавством зміни щодо голосування в земельних питаннях 12:51

На сесійному засіданні Чернігівської міської ради 24 червня першим питанням затверджені зміни до її Регламенту, які пов’язані зі змінами законодавства по земельних питаннях.

Органи системи правосуддя всіх новостворених районів - під захистом Служби судової охорони

Органи системи правосуддя всіх новостворених районів - під захистом Служби судової охорони 12:48

Відсьогодні під надійний захист співробітників Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області перейшла ще одна потужна судова установа - Прилуцький міськрайонний суд.

Лідія Падалка:

Лідія Падалка: "Актуальним завданням є відновлення взаємовигідної співпраці з роботодавцями для працевлаштування безробітних громадян" 12:45

Про підсумки діяльності протягом І півріччя 2021 року та основні завдання на найближчу перспективу йшлося на виїзній нараді обласної служби зайнятості, що відбулася 22 червня на базі Ніжинської міськрайонної філії Чернігівського обласного центру зайнятості.

Чергова ДТП - наслідок недотримання правил дорожнього руху

Чергова ДТП - наслідок недотримання правил дорожнього руху 11:04

Учора близько 18-ї години на проспекті Миру, місцева жителька 1994 року народження, керуючи транспортним засобом FIAT, при повороті з головної дороги на другорядну, не надала переваги у русі автомобілю CHERY, в результаті чого сталося зіткнення.

Прилуки: перше засідання конкурсної комісії

Прилуки: перше засідання конкурсної комісії 10:52

23 червня в сесійній залі Прилуцької міської ради відбулося перше засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору на зайняття посади директора Прилуцької міської центральної бібліотеки ім. Л.Забашти.

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини