Кращий дільничний інспектор міліції Чернігівщини Сергій Паншин: “Не уявляю себе кабінетним працівником”

02.11.2011   09:28 —

Як стати кращим дільничним інспектором міліції? Сергій Паншин – кращий дільничний Чернігівщини – не знає однозначної відповіді на це начебто просте питання.

– Нічого неординарного я не роблю. Просто виконую свою роботу, але намагаюся завжди робити це чесно і сумлінно, – зізнається 33-річний капітан міліції. – Звичайну людину, як правило, зовсім не цікавить складна структура МВС, розподіл функцій між підрозділами. Вона знає: якщо виникла проблема – йди до дільничного. А кожне таке звернення фактично є виявом довіри до мене як до представника влади, і я мушу цю довіру обов’язково виправдати.

Про те, наскільки нелегкою є праця дільничного інспектора міліції, сказано вже багато – і з високих трибун, і зі сторінок преси. Представники цієї служби є найпершою і найголовнішою ланкою профілактичної роботи міліції. На них покладається контроль за особами, схильними до скоєння правопорушень або й злочинів, за тими, хто повернувся з місць позбавлення волі. Дільничний мусить вгамовувати сімейні та сусідські конфлікти, знати, як мовиться, “хто чим дихає і в який бік дивиться”.

Поняття “день” і “ніч”, “будні” і “свята” для цієї категорії правоохоронців є умовними та легко змінюваними. З самого ранку старший дільничний інспектор Деснянського відділу міліції м. Чернігова Сергій Паншин вже на робочому місці. Тут він перебуватиме до 23-ї години вечора – якщо не трапиться щось надзвичайне, що змусить зустріти новий світанок на роботі.

Такий щоденний режим – для людини з добрим здоров’ям та міцними нервами. А ще, додамо, і з міцними переконаннями у тому, що тільки в такий спосіб здобувається надійний авторитет дільничного інспектора міліції, який збільшується пропорційно до зростання віри людей у власну захищеність.

Шлях Сергія Паншина до цієї життєвої стежини, яку він сам тепер вважає найголовнішою, вийшов доволі довгим і звивистим. Колись юнак мріяв про кар’єру військового, закінчив у Чернігові профільний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Навчався у Дніпропетровському державному технічному університеті залізничного транспорту, а після успішного його закінчення чотири роки віддав Збройним Силам України. Проте доля зробила крутий поворот, Сергієві довелося розлучитися з невпинно скорочуваним військом. Відтоді майбутній дільничний встиг попрацювати в органах податкової інспекції й навіть випробувати себе у комерції. Але закладений з юності потяг до впорядкованості й статутної дисципліни, бажання служити Батьківщині взяли гору: Сергій Паншин знову вдягнув однострої, проте вже міліцейські.

Життєпис капітана міліції Паншина – наочний приклад того, що справжній досвід вимірюється не роками, а зробленими справами. Між приходом правоохоронця, після закінчення Сумського училища внутрішніх справ МВС України, на посаду дільничного інспектора Деснянського відділу міліції обласного центру та визнанням його кращим представником цієї служби на Чернігівщині минуло не десятиліття чи півтора, а трохи менше двох з половиною років.

До стану справ на дільниці, яку обслуговує Сергій Паншин, прикуті погляди не тільки самих громадян, що на ній проживають, та ще міліцейського начальства. Адже дільничний пункт №1 міліції Деснянського району Чернігова обслуговує центральну частину міста. Саме тут розташований заповідник “Чернігів Стародавній” з його ошатним парком – улюбленим місцем відпочинку городян, численними храмами давньоруської доби, історико-архітектурними пам’ятками. До цієї ж дільниці належить Красна площа – головний майдан обласного центру, місце проведення численних загальноміських урочистостей та культурних заходів. Споруди обласних владних установ, судів, провідних навчальних закладів, майже всіх чернігівських театрів…

При цьому навантаження на дільничного за кількістю населення на території, яку він обслуговує, складає 8,3 тисячі чоловік (при затвердженій нормі до 3 тисяч). А як старший дільничний, Сергій Паншин може вважати себе відповідальним за спокій та безпеку майже 25 тисяч чоловік: саме стільки мешкає на території обслуговування “першого Деснянського” пункту.

Щодня до дільничного йдуть люди зі своїми скаргами та проблемами. Тематика звернень найрізноманітніша: від потреби вгамування сімейних дебоширів – до крадіжок мобільних телефонів, барсеток, жіночих сумок, або ж навіть пограбувань. Один з таких випадків ледь не коштував капітанові міліції Паншину життя.

– До дільничного пункту міліції прибігла схвильована і перелякана молода жінка, – розповідає Сергій Юрійович. – До всього, заявниця була ще й добре напідпитку. З її плутаної розповіді насилу вдалося дізнатися, що панянку щойно пограбував маловідомий їй чоловік, з яким вона тільки того дня познайомилася і легковажно погодилася відзначити цю небуденну подію за пляшкою оковитої. Кавалер-грабіжник відібрав два мобільні телефони та двісті гривень грошима. Не гаючи ані секунди, я поспішив на адресу, яку вказала заявниця. Її кривдник, справді, був у тій квартирі. Про це я дізнався, щойно подзвонив у двері: з приміщення вибіг розлючений чоловік і кинувся до мене. В руці у нього зблиснуло щось дуже довге і явно гостре (вже потім, оглянувши зброю, я побачив, що то був типовий фінський ніж, але з лезом завдовжки 40 сантиметрів). Аби не моя добра підготовка і миттєва реакція – прохромив би. А так все вийшло традиційно і передбачувано: прийом рукопашного бою, наручники, подорож затриманого до міськвідділу міліції. Відібрані грабіжником цінності були вилучені та приєднані до кримінальної справи як речові докази; згодом вони повернулися до законної власниці.

Загалом у нинішньому році Сергій Паншин особисто розкрив 15 злочинів. Під його керівництвом та за особистої участі дільничні інспектори “першого Деснянського” лише впродовж останнього місяця розкрили 6 злочинів. Крім цього, складено 215 адміністративних протоколів, виявлено 5 фактів незаконного зберігання та носіння холодної зброї, вилучено 17 одиниць мисливської вогнепальної зброї, яка зберігалась з порушеннями вимог чинного законодавства.

– Роботу дільничного інспектора одноманітною не назвеш, – зауважує капітан міліції Паншин. – Інколи доводиться озброєного злочинця наздоганяти, а іншим разом і в засідці посидиш кілька годин чи навіть добу.

І те, й інше для нашого героя – не ліричні відступи, а спогади про цілком конкретні, успішно розв’язані ситуації з власного професійного досвіду. Наздоганяти Сергій Паншин мусив грабіжника, який разом зі спільником побив 40-річного чернігівця і відібрав у нього барсетку з грошима та документами. На щастя, потерпілий швидко зорієнтувався і негайно звернувся до міліції. Дізнавшись подробиці злочину, старший дільничний миттєво прорахував можливі шляхи відступу зловмисників і кинувся услід. Побачений невдовзі молодик повністю підходив під опис зовнішності одного з нападників, більш ініціативного і зухвалого. Щойно він помітив наближення міліціонера, спробував тікати. Однак правоохоронець наздогнав і затримав підозрюваного – як стало відомо згодом, чоловіка з багатим кримінальним досвідом, та до всього ще й озброєного ножем.

Що ж до засідки – саме в такий спосіб вдалося затримати двох негідників, які ледь не позбавили житла самотнього чернігівця. Потерпілий, не байдужий до чарки, якось познайомився з двома молодиками. Навіть, як йому здавалося, потоваришував. Та дійшло до того, що ці двоє практично видурили в нього квартиру, де він мешкав. Ще трохи, і бути йому безхатьком. Проте чоловік останньої миті схаменувся, розповів про все дільничному. Сергій Паншин почав розшукувати спритників. Виявилося, що вони втекли з Чернігова на батьківщину одного з них, до Менського району. Довелося старшому дільничному разом із напарником їхати туди. Розпитавши жителів села, правоохоронці дійшли висновку, що варто влаштувати засідку біля хати, де квартирні шахраї мали неодмінно з’явитися. За кілька годин очікування так і вийшло. Спроба зловмисників (які, до речі, мали при собі незаконну вогнепальну зброю) утекти на мотоциклі не увінчалася успіхом.

Але найчастіше Сергієві Паншину та його колегам з дільничного пункту міліції №1 доводиться чути слова подяки від громадян не за такі, без перебільшення, мужні вчинки, а за врятовані від псування будні. Адже відтоді, як пунктом керує капітан міліції Паншин, тут припинено діяльність аж 20 самогонних “точок”. Неважко уявити, скільки дебошів не відбулося, скільки вечорів обійшлося без п’яного горлання компаній “шанувальників Бахуса”, у скількох під’їздах припинилося блукання непевних осіб зі спраглими очима.

– Не думав колись, що саме така робота стане моєю долею. А нині відчуваю, що знайшов своє покликання, – зізнається Сергій Паншин. – Не уявляю себе поза дільницею, відірваним “від землі”. Вже неодноразово лунали припущення від старших колег, а чи не варто спробувати себе на більш солідній посаді, надходили навіть конкретні пропозиції. Але кабінет – не моє. Мені треба спілкуватися з людьми, розв’язувати їхні проблеми, відчувати, що я допомагаю їм – просто тут і зараз. Тому я намагаюся працювати якомога сумлінніше і сподіваюся, що коли прийде час – а він ще за обрієм – відбути на заслужений відпочинок, то йтиму саме звідси, з посади старшого дільничного інспектора міліції.