Колишній безробітний робить бізнес на смітті
Тим, хто звик бачити все в сірих тонах, не допоможуть навіть рожеві окуляри. Натомість є люди, які, незважаючи на труднощі, активно будують своє життя, намагаючись робити світ навколо себе якомога кращим. Саме такий Олександр Колівешко зі Снов’янки Чернігівського району.
У 32-річного чоловіка за плечима - навчання у технологічному університеті, аспірантура, робота над дисертацією. Попрацював 3 роки рятівником, а опинившись на обліку в центрі зайнятості, вирішив спробувати знайти свою нішу на ринку праці - боротьбу за чисте довкілля перетворив на власний бізнес.
Його підприємство «Арура» вже другий рік займається збором небезпечних і безпечних відходів. До справи долучив і старшого брата Миколу. Відтак бізнес став родинним.
«Сміття у нас давно перейшло з розряду побутових проблем в ранг національної катастрофи. Якщо раніше левову частку побутових відходів становили органічні відходи і папір, які швидко розчинялися, то нині в рази зросла частка шкідливого пластику та поліетилену, яких люди намагаються позбутися в найпростіший для себе спосіб – викинути подалі від своєї оселі. Тому стихійні звалища у лісах, на берегах водойм для нас, на жаль, стали невід’ємною частиною пейзажу. А з цим потрібно щось робити», - говорить керівник «Арури». І поки держава зволікає, а ця проблема потребує вирішення саме на державному рівні, отакі ентузіасти як Олександр Колівешко діють, намагаючись зробити світ чистішим, зберегти його для майбутніх поколінь.
На сьогодні ПП «Арура» має 5 стаціонарних збірних пунктів, 2 з яких у м.Чернігові, решта – у селах Снов’янці, Брусилові, Клочкові. Туди зносять люди всякий непотріб – макулатуру, металобрухт, скло, поліетиленові пляшки, батарейки, пластикові та гумові вироби тощо. Несуть сміття як свідомі громадяни, так і ті, для кого це стало своєрідним заробітком. Також підприємство надає послуги з вивозу відходів з кафе, магазинів. У спеціальному ангарі сміття сортують, подрібнюють і пресують, після чого здають на подальшу переробку.
За кадрами О.Колівешко йде «по старій пам’яті», але вже в якості роботодавця, до Чернігівського районного центру зайнятості. Знає, що завжди може розраховувати на підтримку його фахівців, які допомагають залучати безробітних до тимчасових робіт на підприємстві. В найближчих планах роботодавця – розширення сфери діяльності на сусідню Менщину.
Про те, що можна зробити бізнес на смітті, Олександр задумувався ще в студентські роки. Адже, аби не забруднювати навколишнє середовище, підприємства, та й пересічні громадяни також, мусять кудись дівати небезпечні відходи. Досліджував проблему з наукової точки зору, в своїй дисертації на тему «Бухоблік, аналіз і аудит екологічних витрат підприємства», яка написана та, за його словами, чекає свого часу. А тепер втілює ідею на практиці з впевненістю, що його бізнес є сьогодні життєво-необхідним.
Світлана Шеремет
Останні новини Чернігівщини
На базі чернігівського училища відкрили інноваційний навчальний хаб автосервісу 09:08
У Чернігівському вищому професійному училищі відкрили сучасний навчальний хаб автосервісу Bosch Junior Academy. Проєкт реалізувало Бельгійське агентство з міжнародного співробітництва Enabel. Його вартість – майже 3,3 мільйона гривень.
Понад 11 тисяч учнів Чернігівщини завершили навчання за оновленою програмою предмета «Захист України» 09:04
У закладах загальної середньої та професійної освіти Чернігівської області завершився перший повний дворічний цикл навчання випускників за оновленою програмою навчального предмета «Захист України».
10 червня: цей день в Україні і світі 08:56
День 1566 Російська агресія - Day 1566 Russian aggression
Медіабаза Чернігів зібрала місцевих медійників на День журналіста 14:57
6 червня, у День журналіста, регіональний хаб Інституту масової інформації «Медіабаза Чернігів» організував зустріч для представників місцевих редакцій.
У шести лікарнях на Чернігівщині створили сучасні відділення амбулаторної реабілітації 14:32
У шести медичних закладах Чернігівської області з’явилися сучасні відділення амбулаторної реабілітації. Нові простори запрацювали у Городні, Козельці, Бобровиці, Куликівці, Бахмачі та Мені. Це дозволить жителям громад – як військовослужбовцям, так і цивільним чи ветеранам – отримувати якісні реабілітаційні послуги ближче до місця проживання.