Охорона навколишнього природного середовища – це нова форма у взаємодії людини й природи, породжена в сучасних умовах
5 червня весь світ відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. В Україні цей день також вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря. Щорічно це свято відзначається в більш ніж 100 країнах світу.
Сьогодні екологічні проблеми являються одними з найважливіших і визначають рівень благополуччя як всієї світової цивілізації, так і, зокрема, нашої країни.
З екскурсу в історію виявляється, що Генеральна Асамблея ООН ще 15 грудня 1972 року оголосила 5 червня Всесвітнім днем охорони навколишнього середовища. В цей день Організація Об'єднаних Націй намагається привернути увагу світової громадськості до проблем навколишнього середовища, а також стимулювати політичний інтерес та відповідні дії до збереження природи. Приводом до проведення цієї всесвітньої акції послужило звернення, що надійшло 11 травня 1971 року генеральному секретареві ООН. Звернення підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу. Вони попереджали людство про безпрецедентну небезпеку, що загрожує йому у зв'язку із забрудненням навколишнього середовища. Щорічне відзначення цього дня допомагає привернути увагу суспільства до проблем довкілля і підкреслює гостру необхідність у зміні відношення людини до раціонального використання та відтворення природних ресурсів.
Всесвітній день охорони навколишнього середовища відзначається по-різному, у тому числі вуличними мітингами, парадами велосипедистів, "зеленими" концертами, конкурсами творів і плакатів у школах, посадкою дерев тощо. Відзначається він також кампаніями по утилізації відходів.
Відходи негативно впливають на довкілля і вони порушують складні зв’язки між компонентами біосфери, що формувалися на протязі тривалого часу, порушують кругообіг речовин та обмін енергією, руйнуючи тим самим природні екосистеми.
Хотілося б розглянути більш конкретні види відходів, які вже стали звичними для нашого побуту – це відходи з пластику, картону, скла, залишків офісної техніки, батарейок, люмінесцентних та енергозберігаючих ламп тощо.
Треба зауважити, що в Чернігівській області та, власне, і у самому місті Чернігові теж активізувалось питання збереження навколишнього середовища. Так, за даними міських засобів масової інформації стало відомо, що 27 квітня в Чернігові відбувся захід який був організовуваний ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив». Головною темою даного заходу була проблема утилізації побутових відходів: регіональний аспект.
Обговорювались питання способів утилізації сміття, які є найбільш якісними для держави. Були озвучені ідеї повернення серед шкіл міста конкурсу по збиранні макулатури, створення спеціальних боксів з пластиковими бляшанками, в які б громадяни кидали ті пляшки і отримували б за це якісь кошти. Також виникла думка щодо роздільного збору твердих побутових відходів. Адже відомо, що у найбільш розвинених країнах використання вторинних ресурсів вважається прибутковим бізнесом – з різних типів відходів роблять добрива, будівельні матеріли, біопаливо тощо.
Відходів з пластику також накопичується дуже і дуже багато, хоча його також можна переробляти. Проблемним вважається збір даної сировини. Однак продукти її переробки затребувані у виробництві нових пляшок та іншої тари, сантехнічних труб, тканини, одягу, іграшок та ін.
Серйозною проблемою для навколишнього середовища також стають батарейки та акумулятори, які відслужили свій термін та вийшли з ладу. Далеко не всі знають, що дані джерела живлення не можна викидати до сміттєвих баків, бо вони містять важкі метали: свинець, нікель, кадмій та навіть ртуть. І, найгірше те, що батарейки та акумулятори попадають до сміттєвих контейнерів та урн, які розташовані у безпосередній близькості до житлових будинків, шкіл, дитячих садків та інших місць масового перебування людей.
Цю небезпеку ми створюємо самі. Зараз кількість електронних приладів у нашому побуті постійно зростає мабуть чи не у геометричній прогресії, вони стають все доступнішими та масовими у використанні. Кількість батарейок та акумуляторів у кожному помешканні обчислюється десятками і все це згодом може потрапити до смітників. Потрапивши в землю, батарейка здатна забруднити 400 літрів води або 20 квадратних метрів ґрунту.
В Чернігові також запроваджується система збору небезпечних відходів. Так, на вулицях міста вже можна побачити контейнери для залишків з пластику, картону, макулатури, скла, порожніх консервних бляшанок. А на багатьох підприємствах міста, в школах, торгівельних центрах встановлені спеціальні контейнери для збору відпрацьованих батарейок та акумуляторів. Кожен бажаючий зберегти природу та власне здоров’я, може приїхати в будь-який з закладів та залишити там використані батарейки замість того, щоб викидати їх до сміттєпроводу.
Останні новини Чернігівщини
Жінки на «чоловічих» професіях: за кермом громадського транспорту... 10:58
Сьогодні жінка за кермом, у тому числі громадського транспорту, нікого не здивує. Чернігівка Марія Дерев’янко для цього свого часу скористалася ваучером на навчання від служби зайнятості.
Як громада будує своє завтра 10:50
Обговорили соціально-економічний профіль Талалаївської громади, що на Чернігівщині, ознайомилися з результатами соціологічного дослідження, визначили фактори впливу на її розвиток – такий підсумок першого засідання робочої групи.
Як дізнатися, до якого медзакладу передано вашу справу від МСЕК? 10:46
Міністерство охорони здоров’я України впроваджує нову систему оцінювання повсякденного функціонування особи. Це важливий крок у запровадженні прозорих та ефективних підходів до встановлення статусу інвалідності та підтримки людей з порушеннями здоров’я.
Безпека в громадах 24/7: на Чернігівщині запрацювали ще дві поліцейські станції 10:44
У Борзнянській громаді Ніжинського району та у Линовицькій громаді Прилуцького району відтепер розпочали повноцінну роботу поліцейські станції.
Жінки – агенти соціальної згуртованості та відновлення в громадах 10:40
14 січня на базі Національного університету «Чернігівська політехніка» відбувся круглий стіл та презентація результатів дослідження спроможності жінок до соціальної згуртованості й відновлення в громадах.