Історії життя. Хрещена мати
Коли мати Віки Зеленої вирішила хрестити доньку, вона не помилилась, обравши для неї у хрещені матері свою старшу сестру Валентину. Під час хрещення маленьке чорноволосе дівчатко вже показало свою вдачу.
Воно безперестанку кричало у Хрипівській Святопреображенській церкві, де обряд хрещення проводив отець Василій. Так і галасувала дитина на руках у хрещеного, доки її не взяла до себе Валентина Миколаївна. І дівчинка заспокоїлася, немов передбачаючи свою долю. У грудні 2007 року після смерті рідної матері дівчинки Валентина Миколаївна стала опікуном Віки та другою її мамою. Хоч і образ рідної матері дівчинка береже у своєму серденьку.
Дивлячись на стосунки хрещеної та Віки, одразу відчуваєш, хто в цій двійці головний. Звичайно – кохане дитя. Проте Валентина Миколаївна м’яко, ненав’язливо намагається донести до доньки свою думку. Вона вже виростила своїх чотирьох дітей (а тепер уже має і двох онуків), тож досвіду їй не набувати. Не обділена Віка й любов’ю братів та інших родичів. Не звертає на неї уваги лише рідний батько…
– Віка для мене – три в одному: племінниця, похресниця і дочка. Живемо як усі – вчимося, працюємо, – з душею ділиться в розмові Валентина Миколаївна. – Звісно, я зичу їй у житті всього найкращого, як кожна мати своїй дитині. Щоби здоровою була, щасливою, щоб народила й виростила діточок, побачила онуків, а бажано – і правнуків.
А ще Валентина Миколаївна завжди наголошує: жінка в житті повинна мати професію. Вийти заміж – то добре, але ти й сама повинна заробляти на хліб, щоби бути незалежною. Спеціальність треба обрати до душі, аби вона подобалася, щоб на роботу йти як на свято, а не як на каторгу.
Сама Валентина Миколаївна пропрацювала 38 років у виробничому управлінні житлово-комунального господарства. Колись вона прикрашала Городню квітами, була квітникаркою. Особливо їй подобалися жовтогарячі, персикові та червоні троянди, саджанці яких привозили з Прибалтики. Їх висаджували перед районним будинком культури й біля магазину «Маркет». Нині жінка продовжує працювати в тому ж закладі, але вже охоронником, хоча різних позапосадових обов’язків у неї теж чимало.
Старанною до роботи виростила хрещена і свою Віку, яка минулого року вже отримала паспорт. Дівчинка намагається допомагати по господарству, добре навчається. Минулого року була стипендіатом міської ради. Колись їй дуже подобалося малювати. Вона ходила до школи мистецтв, брала участь у різних виставках. Але ті часи минули. Сьогодні Віка мріє стати кухарем-кондитером. На жаль, після дев’ятого класу в Чернігівське училище на відповідну спеціальність не приймають. Тож Віка очікує закінчення одинадцятого, щоб навчитися випікати торти-шедеври. Обіцяє: коли вирішить вийти заміж, то обов’язково приведе свого хлопця на оглядини до хрещеної, котрій вона довіряє як нікому.
Анастасія НЕМИРОВА
«Деснянська правда»
Останні новини Чернігівщини
Ліцей №12 отримав сучасне обладнання для занять з робототехніки від міста-побратима Градець-Кралове 17:27
У межах партнерства між Черніговом та містом-побратимом Градець-Кралове (Чеська Республіка) Чернігівський ліцей №12 отримав цінну допомогу — сучасні навчальні набори для занять з робототехніки.
Семенівська та Гончарівська громади отримали сучасні автівки за підтримки міжнародних партнерів 16:44
Минулого тижня Стабілізаційна платформа, яка працює на замовлення Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, передала фургони Volkswagen Crafter Семенівській та Гончарівській громадам.
Викрали дівчину, вимагаючи повернути неіснуючий борг, – підозрюються двоє жителів Ніжина 16:12
За процесуального керівництва Ніжинської окружної прокуратури повідомлено про підозру двом жителям міста Ніжина у вимаганні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб,в умовах воєнного стану та незаконному викраденні людини (ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України).
Поліція в обличчях: «На варті справедливості в умовах війни» – історія слідчої поліції з Новгорода-Сіверського Галини Острик 15:34
Капітан поліції Галина Острик — слідча слідчого відділення Новгород-Сіверського райвідділу поліції.
© 2005-2025