Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Субота, 22 червня, 05:00:05

Чернігівщина: Хронічне недофінансування може поставити хрест на сімейній медицині

06.07.2015   08:03Агенцiя

Сьогодні в розвинених країнах обсяг фінансування первинної медичної допомоги становить 25-30% від загального фінансування галузі, в Україні ж на цю ланку медицини виділяється лише близько 10%. Про ці та інші проблеми сімейної медицини «ВЗ» розповіла завідувачка відділення загальної практики-сімейної медицини Чернігівської міської лікарні № 4, позаштатний спеціаліст з питань загальної практики-сімейної медицини Чернігівської облдерж­адмініст­рації Барбара Сіваткіна.


Спротив реформам як зверху, так і на місцях

Впровадження засад загальної практики-сімейної медицини на Чернігівщині розпочалося ще у 2002 р. Сьогодні сімейні лікарі обслуговують близько 574 тис. пацієнтів, що становить майже половину всього населення регіону. Первинну медичну допомогу в області надають 20 центрів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), які діють як окремі юридичні структури. У чотирьох районах — Варвинському, Талалаївському, Срібнянському і Куликівському — центри функціонують у складі районних лікарень, що обумовлено невеликою кількістю населення в цій місцевості та значним дефіцитом лікарських кадрів.

У 2013 р. в Чернігові були створені нові цент­ри ПМСД, які так і не запрацювали. Є наказ про їх створення, в одному навіть призначений голов­ний лікар, але немає ані штатів, ані фінансування, ані оснащення та приміщення. Тобто де-юре вони є, а де-факто їх не існує.

Гальмуються реформи і з боку населення. Однією з найважливіших проблем у процесі реформування галузі стала відсутність випереджальної інформаційної кампанії на рівні держави. Населенню не було чітко пояснено, у чому полягають зміни в наданні первинної медичної допомоги, що, звісно, викликало спротив медичним реформам як пацієнтів, так і окремих лікарів. Унаслідок цього в деяких районах громада взагалі не дала згоди на створення центрів ПМСД. В інших — вони відкриті, але значно недоукомплектовані кадрами.


Укомплектованість кадрами — украй низька

Загалом на сьогодні по області не вистачає 1378 фахівців, з них 105 — сімейних лікарів. Так, із зареєстрованих 435,5 штатних посад лікарів загальної практики-сімейної медицини укомплектовані лише 330,25, і це з урахуванням сумісників! Фактично ж медичну допомогу в області надають 275 сімейних лікарів, із них 170 (61,8%) працюють у селах.

Особливо відчутний брак медичних кадрів у сільській місцевості. Наприклад, жодного лікаря немає в Макіївській сільській дільничній лікарні та в 45 сільських лікарських амбулаторіях (усього в області діє 149 амбулаторій), 73 ФАПи не укомплектовані середніми медичними працівниками, у 22 із них працюють сумісники.
Забезпечення обладнанням — лише на 30% від потреби

Але попри це мешканці сільської місцевості набагато краще сприймають впровадження інституту сімейної медицини, ніж містяни, адже вже звикли, що їх лікар — на всі руки майстер: лікує від різних хвороб і дорослих, і малечу хоч удень, хоч уночі. Раніше він звався дільничним, але фактично завжди виконував функції лікаря загальної практики-сімейної медицини.

Дійсно, майже всі сімейні лікарі в нас — справжні професіонали, знавці свого діла, але щоб якісно та в повному обсязі надавати медичну допомогу населенню, необхідні не тільки хороші знання, а й сучасне обладнання, транспорт, пристосоване приміщення. На це потрібні чималі кошти. Ще років вісім тому, коли тільки розпочалося впровадження сімейної медицини, підрахували: для облаштування робочого місця одно­го сімейного лікаря потрібно не менше 16 тис. грн. Зараз же, з урахуванням інфляції, цю суму потрібно збільшити не менш ніж у п’ять-десять разів. А забезпеченість обладнанням лікарів сімейної медицини на сьогодні — близько 30% від потреби. Бракує найнеобхіднішого: оснащення для надання офтальмологічної й отоларингологічної допомоги, хронічно не вистачає хірургічного інструментарію тощо.

Не набагато краща ситуація і з приміщеннями: за табелем оснащення на кожного сімейного лікаря має бути не менше двох кабінетів і процедурна, а в нас, як і раніше, два лікарі продовжують тулитися в одному кабінеті.


До пацієнта — пішки

Досить проблематична ситуація склалася також із забезпеченістю лікарів транспортом. І якщо в місті медик ще якось може дістатися до пацієнта на громадському транспорті, то в сільській місцевості із цим взагалі катастрофа, адже в середньому радіус обслуговування становить від 1 до 48 км. Слід також зазначити, що Чернігівщині властиві низька щільність населення — 36 осіб на 1 кв. км (у цілому по Україні — 77), хутірський тип розселення з великою кількістю малочисельних населених пунктів, де взагалі відсутні медичні заклади, а віддаленість від обласного центру деяких районів — понад 200 км.

Тож, як правило, сільський лікар обслуговує від 1 до 13 сіл із кількістю прикріпленого населення на дільницях від 608 (наприклад, Чернецька АЗПСМ у складі ЦПМСД Талалаївської ЦРЛ) до 5018 осіб (Шаповалівська амбулаторія СЛА у складі Борзнянського ЦПМСД).

Крім того, слід враховувати, що Чернігівщина поступово старіє: на сьогодні частка населення віком понад 60 років становить 29,7%. Тож сімейним лікарям часто доводиться не лише лікувати пацієнтів літнього віку, а й вирішувати їх соціальні питання. Для цього потрібен транспорт, але не всі сільські дільничні лікарні, а тим більше амбулаторії, його мають. На сьогодні наші медики стали заручниками ситуації і залишилися сам-на-сам зі своїми проблемами.

Донедавна були питання щодо забезпеченості сімейних лікарів телефонним зв’язком, але, на щастя, зараз вони поступово вирішуються, тож є надія, що найближчим часом лікарям вже не доведеться телефонувати пацієнтам з мобільного телефону за власний кошт.

Серед гострих проблем сімейної медицини області залишається і незрозуміла система мотивації лікарів (лікар-початківець отримує 1300-1400 грн), саботаж деякими керівними кадрами процесу впровадження інституту сімейних лікарів, а також відсутність кваліфікованих менедже-рів у цій галузі.


Пройти непростий шлях

Втім я впевнена, що майбутнє — за сімейною медициною і більшу частину завдань з надання медичної допомоги найближчим часом перекладуть саме на сімейного лікаря. Хоча й розумію: для цього нам потрібно пройти непростий шлях.

Незадовільний стан здоров’я населення облас­ті й усієї країни та пошук шляхів вирішення актуальних проблем у системі медичної допомоги потребують підвищення ролі ПМСД. У всьому світі на первинному рівні надається 85-90% загального обсягу медичної допомоги, в Україні ж — лише близько 40%. У розвинених країнах кількість сімейних лікарів становить 30-67% від чисельності всіх працюючих в охороні здоров’я лікарів, у нашій країні — близько 13%. На сьогодні у нас взагалі не розроблений алгоритм лікування хворого: пацієнт сам вирішує, до якого спеціаліста йому звертатися і як та коли завершити лікування.

Крім того, в Україні існує дуже вузька спеціалізація лікарів, а в розвинених європейських країнах і США взагалі немає таких спеціалістів, як, наприклад, імунологи, алергологи, гастроентерологи, — цими напрямками роботи там займається лікар загальної медицини, при цьому рівень надання медичної допомоги набагато вищий, ніж у нас. Думаю, нам слід використати цей досвід.

Підтримую ідею фінансування не за принципом ліжко-місця, а за кількістю пролікованих пацієнтів. Якщо її втілити, не буде таких перекосів, як зараз, коли сімейний лікар обслуговує не 1,5 тис. пацієнтів, як це прописано в нормативах, а 2,5 тис. й більше і не отримує при цьому жодних надбавок до зарплати.

А от перетворювати сімейного лікаря на приватного підприємця, на мою думку, зараз не варто. Я спілкувалася з багатьма сімейними лікарями Київщини, які деякий час займалися приватною практикою, і всі вони стикалися з безліччю проблем, зокрема під час оформлення звітів та іншої фінансової документації. До того ж їм доводилося наймати бухгалтера (а це додаткове фінансове навантаження), тож згодом мусили взагалі відмовитися від такої діяльності. Приватником може бути гінеколог, косметолог, стоматолог, фармацевт, але в жодному разі не лікар загальної практики.

Загалом зараз слід реально оцінити результати проведення реформ у пілотних регіонах, врахувати всі помилки і позитивний досвід. Не варто реформувати все й одразу, обіцяючи, що завтра буде все інакше: головне, щоб стало не просто інакше, а значно краще.

 

http://www.vz.kiev.ua/chernigivshhina-xronichne-nedofinansuvannya-mozhe-postaviti-xrest-na-simejnij-medicini/


 

Останні новини Чернігівщини

На Чернігівщині майже 267 тис. пацієнтів отримали ліки проти серцево-судинних захворювань за програмою “Доступні ліки” 15:25

“Доступні ліки” – це програма, за якою українці з хронічними захворюваннями можуть отримувати необхідні ліки та медичні вироби безоплатно або з частковою доплатою. Їх вартість напряму аптеці відшкодовує Національна служба здоров’я України. Програма дозволяє зменшити фінансове навантаження на пацієнтів та збільшити доступність ліків.

Конфлікт “двовладдя” в Чернігові: яку участь в цьому приймають локальні медіа 15:18

Низка чернігівських медіа та пабліків в соціальних мережах вже понад півтора роки втягнута у протистояння між Чернігівськими міською радою та міською військовою адміністрацією. Це відображається на матеріалах видань, які присвячені висвітленню позицій сторін. Хто на чиєму боці, - розбираємося у цьому блозі.

Директорка центру реабілітації ветеранів Ксенія Возніцина: “Невидиме поранення потребує лікування так само, як і фізичне”

Директорка центру реабілітації ветеранів Ксенія Возніцина: “Невидиме поранення потребує лікування так само, як і фізичне” 15:11

Психічні травми у військових та цивільних, постраждалих від війни, — проблема масштабна, яка не зникне після завершення бойових дій. Радше варто очікувати, що насліки невидимих поранень тільки посилюватимуться та набуватимуть інших проявів. На цьому наголошує директорка Центру психічного здоровʼя та реабілітації ветеранів “Лісова поляна” Ксенія Возніцина.

Від фізичної до продовольчої безпеки: начальник ОВА відвідав Бахмацьку громаду 15:05

Свій робочий візит до Бахмацької ТГ начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус у супроводі начальника Ніжинської РВА Григорія Ковтуна та голови громади Павла Шимка розпочав із одного з навчальний закладів.

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини