Пам’ять Великого Кобзаря вшанували у Чернігові

22.05.2015   11:44 — Агенцiя

22 травня відзначається 154-а річниця перепоховання праху видатного українського поета Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі.

Останній шлях Кобзаря до Києва проліг через Чернігівську землю. Через ті місця, які він любив і більшість з яких відвідував за життя: Батурин – Доч – Борзну – Оленівку – Комарівку – Ніжин – Володькову Дівицю – Носівку – Козелець.

Чернігівські друзі Шевченка, які допомагали йому за життя, не полишали поета і після смерті. Труну з тілом весь час супроводжували історик Олександр Лазаревський та художник Григорій Чистяхівський, прах якого нині покоїться на території Качанівки. А останній власник маєтку Качанівки зроду Тарновських – відомий меценат та колекціонер Василь Тарновський-молодший доклав багато зусиль для збереження та увічнення спадщини Великого Кобзаря.

Сьогодні, вшановуючи пам’ять генія українського народу, до його пам’ятника на Валу поклали квіти голова обласної ради Микола Звєрєв, заступник керівника апарату обласної державної адміністрації Василь Білогура, представники державних установ, національно-культурних товариств, релігійних організацій та громадськість.

Ведучі заходу – Наталія Максименко та заслужений артист України Олексій Биш – нагадали присутнім, що останній шлях Кобзаря проліг через нашу Чернігівську землю, через ті місця, які він любив і більшість з яких відвідував за життя: Батурин – Доч – Борзну – Оленівку – Комарівку – Ніжин – Володькову Дівицю – Носівку – Козелець. Чернігівські друзі Шевченка, які допомагали йому за життя, не полишали поета і після його смерті. Труну з тілом Тараса Григоровича, яку привіз Пантелеймон Куліш, весь час супроводжували історик Олександр Лазаревський та художник Григорій Чистяхівський. А відомий меценат та колекціонер Василь Тарновський молодший доклав багато зусиль для збереження та увічнення спадщини Великого Кобзаря. Тарновський опікувався могилою поета, за його кошти було виготовлено та встановлено великий чавунний хрест з барельєфним зображенням Шевченка. Він же сам підібрав слова для дошки на хресті. Це були слова зі славнозвісного вірша, присвяченого Кобзарем його чернігівським друзям: «Свою Україну любіть, любіть її во время люте, в останню тяжкую минуту, за неї Господа моліть...»

Урочисті супроводжували музичні твори на вірші Кобзаря у виконанні зведених хорових колективів академічного народного хору, капели бандуристів ім.О.Вересая обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм.

Після завершення церемонії покладання квітів, ведучі закликали присутніх читати твори Шевченка, не лише у дні пам'ятних дат, а й вивчати заповіт та любити Україну так, як нам заповідав Великий Кобзар!