Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Середа, 27 вересня, 20:51:41

Як послідовники святої Анастасії цілували землю у Яськовому

17.12.2011   12:17Агенцiя

Багаті на дари природи красиві ліси сховали у своїх шатах залишки колись хоч і не велелюдних, однак гарних сіл – Червоні Гори та Яськове. Без болі в душі і щему в серці неможливо йти зарослими вулицями хутірців, а без сліз не можна дивитися на залишки осель, які завершує руйнувати матінка-природа.


Єдина ознака життя

Дорога до Яськова і Святих Гір (історична назва села) добре торована. Мабуть, мисливці та любителі природних дарів не дають зарости їй бур’янами.

Яськове поміж собою люди називають ще й Пеньками, бо будували свої оселі колишні його жителі серед лісу, на місці зрізаних дерев. З часом у селі утворилася одна вуличка, хоч і не рівна, однак хата до хати тулилися тут близенько.

Були у селі свій клуб, магазинчик, на якому висіла поштова скринька. І своя листоноша у Яськовому працювала – добра і щира Лідія Козачок. Взагалі-то тут жили хороші люди – раділи кожному, хто завітав до Яськового.

Ось, приміром, бабуся Мар’яна усіх, хто проходив мимо її скромного обійстя, загукувала до себе в гості. Літньої пори щедро пригощала соковитими полуницями і напувала такою смачною водою – і холоднющою, аж зуби зводило, і солодкою водночас.

Відійшла бабуся в інший світ, царство небесне її добрій душі. Забулося, на жаль, прізвище ще не старого чоловіка, який показував заїжджим грибні і ягідні місця, нічого не беручи і не просячи взамін. Та ж Лідія Козачок теж завжди до хати гукала, пригощала усім, що мала, а на дорогу яблук давала, горіхів лісових, пиріжків…

Вірою-правдою служила ясківчанам старенька конячка Машка, яка дивом залишилася після розвалу колгоспу у Ленінівці і подальшого його розпаювання. Доглядали її гуртом, берегли і годували, охороняли від злодіїв і хижої звірини. Вона ж вірно і чесно їм віддячувала – городи орала, дрова привозила, сіно, у Ленінівку у магазини возила…

Нема вже конячки. Нема нікого живого у Яськовому. Напіврозвалені хати, уцілілі паркани, провалені колодязі і похилені хліви… Нині ледь не всі яськівчани спочивають вічним сном серед вічнозелених сосон. Когось діти забрали до себе доживати віку, а хтось сам переселився поближче до цивілізації. Серед хат-розвалюх стоїть добрячий стіг пахучого сіна – хтось накосив і склав. Значить, буває у Яськовому, хоч і не щодня, жива душа.

Без людей

– Здається, торік приїздили у це село віруючі, назвалися наступниками святої Анастасії, – розказує секретар Ленінівської сільської ради Лариса Мироненко, – падали на коліна, цілували землю… Казали, що насадять тут кедрів і оселяться у цьому благодатному краї. Нема їх і чи виконають свою обіцянку – хтозна.

Хоча і нема у Яськовому жодного будинку, придатного для проживання, однак село з державного обліку не зняте, бо офіційно у ньому зареєстровані два жителі. А насправді один з них живе у Ленінівці, а інший – у Луговому.

– Не маємо права подавати документи про зняття Яськового з держобліку, – каже Лариса Федорівна, – усе може статися – відремонтують чи збудують нове житло та й повернуться у рідне село, де народилися. Кілька хат городяни придбали як у Горах, так і в Яськовому. Як і належить, оформили договори купівлі-продажу, однак ніхто з них тут не живе і городів не обробляє. Приїздять влітку по ягоди і гриби, на полювання, просто відпочити і подихати цілющим повітрям.

Так Гори курортом і не стали

Ще за головування у Ленінівці Петра Солов’я було на державному рівні вирішено у Червоних Горах побудувати завод по виготовленню силікатної цегли. Навіть проект уже був – із підвідною залізничною колією від станції “Низківка”. Але з розпадом Радянського Союзу рухнули всі плани і сподівання на майбутній завод.

Приїздили багаті люди з Чернігова, планували побудувати якусь базу відпочинку. Звели навіть кілька приміщень – під їдальню, адмінкорпус. Не вийшло, всі ті будівлі розвалились.

Були ще одні, які бажали наставити велетенських теплиць і на промисловій основі вирощувати цілорічно огірки. Щось і ті почали робити, але так і не продовжили.

А люди у Горах, як і в Яськовому, відходили у Вічність, переселялись в інші села. Дачники, правда, є, але тільки на літо. Двоє зареєстрованих на хуторі живуть у Ленінівці. Може, не полишають надію повернутися? Душа їх не спроможна забути шовкові трави, по яких бігали босоніж. Вони сюди іноді навідуються, аби з’їсти яблуко з рідного саду.

Навесні і Гори, і Яськове потопають у кущах бузку – червоних, білих, синіх. То – німі свідки колишніх осель трударів-яськівчан і невтомних до праці святогорян.

Раїса Михайленко

http://nslovo.com/blog/yak-poslidovnyky-svyatoji-anastasiji-tsiluvaly-zemlyu-u-yaskovomu

Останні новини Чернігівщини

Служба зайнятості підтримує переселенців 18:40

Вчора відбулася робоча поїздка директора та заступника директора Чернігівського обласного центру зайнятості Людмили Ключник та Сергія Роговцявідповідно на Корюківщину.

Поліція Чернігівщини закликає водіїв та пішоходів неухильно дотримуватися правил дорожнього руху 18:15

Співробітники груп реагування патрульної поліції Чернігівщини проводять профілактичну роботу з учасниками дорожнього руху та слідкують за неухильним дотриманням ПДР як водіями, так і пішоходами.

Мобільний клас із мінної безпеки курсує Чернігівщиною 17:51

Сьогодні киїнські ліцеїсти мали змогу дізнатися про найпоширеніші види вибухонебезпечних предметів їх види, наслідки необережного поводження, а також основні вимоги у разі виявлення підозрілих предметів.

Патрульні виявили медпрепарати, які можуть бути наркотичними речовинами 17:09

Вчора на стаціонарному посту "Кіпті" патрульні поліцейські під час контролю транспортних засобів звернули увагу на громадянина, що був пасажиром мікроавтобусу Mercedes.

В пам'ять поліцейських, які героїчно загинули під час оборони Чернігова, висадили вічнозелені дерева 16:23

Сьогодні співробітники поліції разом з родинами загиблих колег висадили туї на знак вічної пам’яті про Володимира Настича, Дмитра Музирьова, Дмитра Лук’яненка та Олексія Христенка

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини