Редактори чернігівських ЗМІ на 90% готові до роздержавлення

26.02.2013   13:45 — Агенцiя

Взаємовідносини між владою та засобами масової інформації стали головною темою обговорення на річних зборах громадської організації “Асоціації регіональних засобів масової інформації”, які відбулися нещодавно у Щорсі на Чернігівщині.

Редактори районних газет наголошували на недостатності фінансування місцевої преси, на проблемах з проведенням платежів через казначейські рахунки. Зокрема, до цього часу не погашена заборгованість за договорами висвітлення діяльності обласної влади у минулому році.

Редактор Корюківської газети “Маяк” Ірина Гайова наголосила на необхідності адекватної реакції посадовців на критичні публікації в газетах. Зазначивши при цьому, що нерідко ситуація набуває абсурдності, коли про владу можна писати або добре, або взагалі нічого.

Редактор газети “Прилуччина” Валентина Матвієнко навела приклад, коли замість допомоги співзасновники інколи вдаються до протилежного. Керівництво Прилуцької районної ради заповзялося відібрати у редакції “Прилуччини” автомобіль. І хоча їхні дії оскаржені в прокуратурі і ситуація дійшла до суду, співзасновник видання уперто не відмовляється від бажання заволодіти журналістським транспортом.

– Чітко прослідковується тенденція, з кожним роком все частіше місцеві ради хочуть витіснити трудові колективи зі співзасновників, вказуючи на те, що це нібито це юридично неправильно, змушують міняти статути і створювати комунальні підприємства, в якому газети будуть залежні від керівництва районної влади, – розповідає в коментарі прес-службі НСЖУ керівник Асоціації, член правління Чернігівської обласної організації НСЖУ Олександр Назаренко.

Разом з тим, що редакції переймаються зменшенням фінансування, все більше з них готові іти на роздержавлення. Пан Назаренко відмічає, якщо років 5 тому лише половина виступали за роздержавлення, то зараз до цього готові 90%.

– Керівники ЗМІ впевнені, що якщо в них буде можливість вільно розвиватися, то й з’явиться більше можливостей заробити. Адже щоб продукт купували, він має бути якісним. А про яку якість продукту можна говорити, якщо газети в більшості випадків забиті офіціозом, який ніхто читати не буде? Хоча не вселяє оптимізму те, що закон дуже повільно розробляють, але якщо цей процес піде, гадаю, він буде прийнятий позитивно, – каже Олександр Назаренко.

Секретар НСЖУ, редактор газети “Обрії Ізюмщини” Костянтин Григоренко також наголошує на занадто повільному процесі реформування.

– Вже більше 10 років в українському медіа-середовищі йде дискусія про реформування та роздержавлення комунальної та державної преси. За цей час було розроблено десяток законопроектів. Ініціаторами цих проектів виступали як громадські організації, так і органи державної влади. Найбільший шанс прийняття закону про роздержавлення комунальної та державної преси був у кінці 2006 року, коли законопроект Держкомтелерадіо та Національної спілки журналістів України успішно пройшов урядовий комітет і потрапив до Верховної Ради України. Але позачергові вибори до Верховної Ради України 2007 року остаточно перекреслили шлях до прийняття законопроекту, – коментує він.

Зазначає, що в період з 2005 року по 2012 рік більше п’ятдесяти комунальних видань з усієї України задекларували своє бажання увійти до пілотного проекту по роздержавленню.

– На жаль, за останні два роки перелік цих видань ніхто не оновлював і не питав у трудових колективів регіональних друкованих ЗМІ, чи є у них бажання до роздержавлення, чи немає. На мій погляд, сьогодні треба поновити список редакційних колективів, які бажають йти шляхом реформування та роздержавлення, а також розпочати просвітницьку роботу в регіональних друкованих ЗМІ про необхідність проведення медіа-реформ, проведення круглих столів та семінарів з редакціями про досвід реформування європейських друкованих ЗМІ та разом з Державним комітетом телебачення та радіомовлення розробити законопроект, який би відповідав потребам часу та враховував пропозиції суб’єктів роздержавлення, – каже Костянтин Григоренко.

nsju.org