3 лютого - який день, свято та прикмети

03.02.2022   07:55 — Агенцiя

3 лютого відзначають День боротьби з ненормативною лексикою, Всесвітній день вільного кохання, Національний день морквяного торта та День чотирьох капеланів у США, в Японії Сецубун, у В'єтнамі День заснування Компартії, а в Мозамбіку День героїв.

Православна церква вшановує пам'ять преподобного Максима Сповіника, у мусульман - свято Ніч Рагаїб (дата одруження батьків пророка Мухаммеда). А буддисти в усьому світі читатимуть "Велику молитву" 15 чудес Будди (Монлам Чхенмо). Є й інші свята сьогодні, є прикмети цього дня, які розкажуть вам багато про що, а є речі, які робити не можна.

Всесвітній день вільної любові.

Досі невідомо, хто став ініціатором цього Дня. Головна мета цієї дати - звернути увагу суспільства, урядів на традиційні цінності відносин.

Сецубун

"Щастя, миттю в будинок!" – головний девіз Сецубуна слід супроводжувати розкиданням сухих соєвих бобів. Боби летять жменями, потрапляють у причетних до дійства, у глядачів, у стіни будинків, на землю – головне, аби більше. Адже це обряд мамемаки, один із найголовніших ритуалів старовинного японського фестивалю зими.

Святкування Сецубуна – стародавня японська традиція. Термін "Сецубун" пов'язаний зі зміною одного сезону на інший. Традиційно в Японії Сецубуном називають ніч між 3 та 4 лютого, напередодні Ріссюна – дня настання весни за місячним календарем.

Легенда розповідає, що в давнину епідемія забрала багато життів, і в цьому нещасті була винна нечиста сила. Її вдалося позбутися розкиданням підсмажених бобів. Звідси і народився ритуал мамемаки для вигнання злих духів і збереження благополуччя.

Церемонією мамемаки і зараз у Японії зустрічають перший день нового року за місячним календарем. У родинах, де є маленькі діти мамемаки перетворюється на спектакль: когось, зазвичай тата чи дідуся, вбирають у чорта, ряжений стрибає і бігає кімнатою, а решта кидають у нього соєві боби. У деяких школах учні роблять маски злих духів і в Сецубун веселяться від щирого серця, кидають один в одного боби.

День чотирьох капеланів

3 лютого у Сполучених Штатах Америки – пам'ятна дата, яка називається День чотирьох капеланів. Цей день присвячений пам'яті чотирьох капеланів армії США, які віддали свої життя заради порятунку екіпажу та пасажирів судна "Дорчестер".

"Дорчестер" був пасажирським лайнером, який у роки Другої світової війни використовували у військових цілях. Вранці 3 лютого 1943 року біля південного узбережжя Гренландії "Дорчестер" був атакований німецьким підводним човном U-223, який випустив торпеди.

На кораблі перебували чотири капелани різних конфесій: преподобний Джордж Фокс (методист), ребе Олександр Гуд (юдей), преподобний Кларк Полінг (баптист) і преподобний Джон Вашингтон (католик). Вони допомогли заспокоїти пасажирів, вивести їх на верхню палубу та організувати безпечну евакуацію.

От тоді і з'ясувалося, що рятувальних жилетів на всіх не вистачає. Тоді капелани віддали власні. Вони допомогли якомога більшій кількості людей перебратися на рятувальні шлюпки, після чого взялися за руки і, з молитвою, пішли на дно разом із кораблем.

У грудні 1944 всіх чотирьох капеланів посмертно нагородили "Пурпурним серцем" та Хрестом "За видатні заслуги". А в 1960 році Конгрес заснував "Медаль чотирьох капеланів", який також став посмертним для цих відважних людей.

День пам'яті Максима Сповідника

Максим Сповідник, преподобний, теж відомий як Максим Богослов — християнський подвижник, неоплатонік, чернець, богослов; викладач у Константинопольській вищій школі. Бачив завдання людини у відновленні цілісності власної природи і космосу.

За виступи на публічних диспутах, за бесіди й настанови, в результаті яких багато людей зреклися єресі, Максим Богослов зазнав гонінь. Його кілька разів відправляли в заслання, а потім знову викликали до Константинополя, але були не в змозі похитнути його релігійних переконань. Під час тортур йому відрізали язик — щоб він не міг надалі проповідувати і відсікли праву руку — щоб він не міг надалі писати. Після цього, преподобного заслали до Колхіди, де його кинули до фортеці Шемарум в якій він і помер 13 серпня 663 року за юліанським календарем. Існує давня традиція пов'язувати місце смерті преподобного із фортецею Муріс-Цихе у містечку Цаґері, де досі існує присвячений йому монастир.

Іменини: Агнеса, Анастасій, Анна, Валер'ян, Євген, Іван, Ілля, Максим, Тимофій, Феодосій.