Середньовічні пороми і реліктова природа: над зачарованою Десною розкинулась українська "Швейцарія"
На півночі України, між Чернігівською та Сумською областями, розташувався унікальний куточок полісько-сіверської природи — Мезинська Швейцарія. Завдяки своїй неповторній красі та історичній цінності на її території утворено Мезинський національний природний парк (НПП).
В якихось 300 км від Києва або 150 км від Чернігова на площі понад 31 тис. га розлігся край зачарованої Десни з гористими берегами, зеленими луками, чистими озерами та змішаними пралісами.
Осередком НПП є кілька сіверських сел: Мезин, Радичів, Свердловка, Вишеньки, Черешеньки... Місцеве населення привітне й охоче знайомить подорожніх із тутешніми прикрасами. Активно розвиваються тут зелений туризм і рекреаційні послуги — для мандрівників відкриті будиночки туристів. За добу з постояльця беруть 50 грн.
"У нас в селі близько 200 дворів, переважно старші люди живуть", - розповідає дід Василь із Свердловки. Він випасає корів на пасовищі, у руках тримає довгий батіг.
Над пасовищем височіє Пузирева гора. На ній, за розповіддю краєзнавця і наукового співробітника нацпарку Олександра Яковенка, позаминулого століття мешкав заможний гончар Мусій Пузир. Його гончарні вироби славились не лише в Україні, а й далеко поза її межами.
"Нащадки учнів Пузиря нині гончарують у селі Осьмаки", - зазначає Яковенко.
Піднімаючись схилом Пузиревої гори, можна побачити реліктові папороті й посмакувати суниці. З її вершини відкривається неймовірний вид на звилисте русло Десни, заболочене лівобережжя і соснові ліси Сумщини.
Спускаючись до берега річки, варто бути обережним, оскільки тутешній грунт складається з білої глини (каоліну) та крейди, що є дуже слизькими, особливо після дощу.
Існує місцева легенда, що Десна протікає по кратерам згаслих вулканів.
"70 млн років тому на місці круч та долини Десни було велике прісноводне водоймище. А ось і доказ цьому", - говорить начальник наукового відділу Мезинського НПП, кандидат біологічних наук Юрій Карпенко. Він нахиляється і піднімає прямо з-під ніг белемніт, що має форму довгої кулі рожевого відтінку— це закам'янілі рештки тварини, що жила за часів "давнього моря".
Зустрічаються на цій заповідній землі й старовікові дерева, серед яких Цар-дуб віком понад 800 років та дуб Мазепи, якому вже близько п'яти століть. В їхніх кронах можна почути гул рідкісного жука-оленя, а в небі побачити чорного лелеку.
На території Мезинського парку досі збереглися три старовинні переправи через Десну. Скориставшись "середньовічним" поромом, можна переплисти на інший берег. Ця габаритна і важка металево-дерев'яна конструкція рухається по воді за рахунок течії та м'язової сили поромника, який скеровує пором на протилежний берег, тягнучи за металевий трос.
"Переправа для всіх безкоштовна, - зазначає директор Мезинського нацпарку Ніна Симоненко. - Від села на той берег переправляються, аби випасати худобу і заготовити для неї сіна. Там дуже великі луки. На них, до речі, гарно проводити заняття з природознавства й майстер-класи для дітей з народних ремесел".
Місцеві діти навчаються тут художньому розпису на посуді, гончарству та плетінню з соломи.
"Ми любимо наш край й бережемо Природу, адже від цього залежать наші здоров'я і добробут", - пояснює 9-річна Катя.
Славиться НПП й своїми підземними скарбами, зокрема, найдавнішою у Східній Європі Мезинською палеолітичною стоянкою первісної людини, що датується 18-15 ст. до нашої ери. На місці її розкопок відкрито археологічний науково-дослідний музей, який носить ім'я його засновника, відомого археолога В.Є. Куриленка.
"Ми маємо шанс зберегти історію та красу українського довкілля для себе та майбутніх поколінь, - наголошує представник Департаменту заповідної справи Мінекології Анастасія Драпалюк. - Для цього потрібно берегти старі й створювати нові нацпарки і заповідники, за прикладом Мезинського НПП".
За словами еколога, для наближення стану навколишнього середовища до стандартів ЄС перед Україною поставлено завдання збільшити територію природно-заповідного фонду до 15% від її площі.
Водночас, як зазначає експерт проекту Євросоюзу "Додаткова підтримка Мінприроди України у впровадженні Секторальної бюджетної підтримки" Ганна Голубовська-Онісімова, наразі природоохоронні території в Україні становлять лише 6,08% від її загальної площі.
"Тож є над чим попрацювати. ЄС виділив для нашого проекту 3,277 млн євро. Наразі допомагаємо втілювати Національну екологічну стратегію, аби реформувати природоохоронний сектор України й максимально наблизити його до європейських стандартів", - резюмує Голубовська-Онісімова.
Останні новини Чернігівщини
Експорт української сосни на 2,8 млн грн: на Чернігівщині судитимуть трьох контрабандистів 18:27
Прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Чернігівської обласної прокуратури скеровано до суду обвинувальний акт стосовно трьох жителів Чернігівської області за фактами контрабанди лісоматеріалів, підроблення офіційних документів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 2 ст. 201-1, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 209 КК України).
Небезпечні ситуації та потреба у підтримці: прокурори та поліцейські провели низку профілактичних заходів для дітей та молоді 18:24
Ювенальними прокурорами органів Чернігівської обласної прокуратури спільно з представниками поліції та психологами проведено навчально-профілактичні заходи серед учнів навчальних закладів міста та області.
Для внутрішньопереміщених осіб впроваджується послуга довготривалого медсестринського догляду 18:19
В умовах сьогодення дедалі більше переселенців, особливо людей старшого віку та осіб з хронічними захворюваннями, потребують постійного догляду, медичного спостереження та безпечних умов проживання.
У Чернігові під час дронової атаки 12 жовтня поранено п’ятьох цивільних 11:21
Протягом минулої доби ворог 36 разів обстрілював Чернігівщину. Під атаками – 23 населені пункти. Більшість обстрілів – переважно FPV-дрони та скиди з БпЛА у прикордонні. Також армія рф застосовувала ударні дрони різних модифікацій.
© 2005-2025