Середньовічні пороми і реліктова природа: над зачарованою Десною розкинулась українська "Швейцарія"
На півночі України, між Чернігівською та Сумською областями, розташувався унікальний куточок полісько-сіверської природи — Мезинська Швейцарія. Завдяки своїй неповторній красі та історичній цінності на її території утворено Мезинський національний природний парк (НПП).
В якихось 300 км від Києва або 150 км від Чернігова на площі понад 31 тис. га розлігся край зачарованої Десни з гористими берегами, зеленими луками, чистими озерами та змішаними пралісами.
Осередком НПП є кілька сіверських сел: Мезин, Радичів, Свердловка, Вишеньки, Черешеньки... Місцеве населення привітне й охоче знайомить подорожніх із тутешніми прикрасами. Активно розвиваються тут зелений туризм і рекреаційні послуги — для мандрівників відкриті будиночки туристів. За добу з постояльця беруть 50 грн.
"У нас в селі близько 200 дворів, переважно старші люди живуть", - розповідає дід Василь із Свердловки. Він випасає корів на пасовищі, у руках тримає довгий батіг.
Над пасовищем височіє Пузирева гора. На ній, за розповіддю краєзнавця і наукового співробітника нацпарку Олександра Яковенка, позаминулого століття мешкав заможний гончар Мусій Пузир. Його гончарні вироби славились не лише в Україні, а й далеко поза її межами.
"Нащадки учнів Пузиря нині гончарують у селі Осьмаки", - зазначає Яковенко.
Піднімаючись схилом Пузиревої гори, можна побачити реліктові папороті й посмакувати суниці. З її вершини відкривається неймовірний вид на звилисте русло Десни, заболочене лівобережжя і соснові ліси Сумщини.
Спускаючись до берега річки, варто бути обережним, оскільки тутешній грунт складається з білої глини (каоліну) та крейди, що є дуже слизькими, особливо після дощу.
Існує місцева легенда, що Десна протікає по кратерам згаслих вулканів.
"70 млн років тому на місці круч та долини Десни було велике прісноводне водоймище. А ось і доказ цьому", - говорить начальник наукового відділу Мезинського НПП, кандидат біологічних наук Юрій Карпенко. Він нахиляється і піднімає прямо з-під ніг белемніт, що має форму довгої кулі рожевого відтінку— це закам'янілі рештки тварини, що жила за часів "давнього моря".
Зустрічаються на цій заповідній землі й старовікові дерева, серед яких Цар-дуб віком понад 800 років та дуб Мазепи, якому вже близько п'яти століть. В їхніх кронах можна почути гул рідкісного жука-оленя, а в небі побачити чорного лелеку.
На території Мезинського парку досі збереглися три старовинні переправи через Десну. Скориставшись "середньовічним" поромом, можна переплисти на інший берег. Ця габаритна і важка металево-дерев'яна конструкція рухається по воді за рахунок течії та м'язової сили поромника, який скеровує пором на протилежний берег, тягнучи за металевий трос.
"Переправа для всіх безкоштовна, - зазначає директор Мезинського нацпарку Ніна Симоненко. - Від села на той берег переправляються, аби випасати худобу і заготовити для неї сіна. Там дуже великі луки. На них, до речі, гарно проводити заняття з природознавства й майстер-класи для дітей з народних ремесел".
Місцеві діти навчаються тут художньому розпису на посуді, гончарству та плетінню з соломи.
"Ми любимо наш край й бережемо Природу, адже від цього залежать наші здоров'я і добробут", - пояснює 9-річна Катя.
Славиться НПП й своїми підземними скарбами, зокрема, найдавнішою у Східній Європі Мезинською палеолітичною стоянкою первісної людини, що датується 18-15 ст. до нашої ери. На місці її розкопок відкрито археологічний науково-дослідний музей, який носить ім'я його засновника, відомого археолога В.Є. Куриленка.
"Ми маємо шанс зберегти історію та красу українського довкілля для себе та майбутніх поколінь, - наголошує представник Департаменту заповідної справи Мінекології Анастасія Драпалюк. - Для цього потрібно берегти старі й створювати нові нацпарки і заповідники, за прикладом Мезинського НПП".
За словами еколога, для наближення стану навколишнього середовища до стандартів ЄС перед Україною поставлено завдання збільшити територію природно-заповідного фонду до 15% від її площі.
Водночас, як зазначає експерт проекту Євросоюзу "Додаткова підтримка Мінприроди України у впровадженні Секторальної бюджетної підтримки" Ганна Голубовська-Онісімова, наразі природоохоронні території в Україні становлять лише 6,08% від її загальної площі.
"Тож є над чим попрацювати. ЄС виділив для нашого проекту 3,277 млн євро. Наразі допомагаємо втілювати Національну екологічну стратегію, аби реформувати природоохоронний сектор України й максимально наблизити його до європейських стандартів", - резюмує Голубовська-Онісімова.
Останні новини Чернігівщини
Натхненна подорож у світ симфоній Моцарта 12:54
29 березня 2026 року Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” (художній керівник та головний диригент — заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач) подарував численним глядачам нову зустріч із симфонічної спадщиною Вольфганга Амадея Моцарта.
Питання освіти, надійний зв’язок і реалізація програми Скринінг здоров’я 40+ – В’ячеслав Чаус на нараді з керівниками РВА 12:39
Начальник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус провів нараду з керівниками п'яти районних військових адміністрацій. До зустрічі долучилися заступники голови ОДА – Костянтин Мегем, Дмитро Синенко, Жанна Шерстюк, Іван Ващенко та Сергій Зенченко.
Відкриття ангіографічної операційної та інсультного блоку — новий етап розвитку медичної допомоги в Ніжинській громаді 12:17
У Ніжинській центральній міській лікарні ім.М.Галицького днями запрацювали нова сучасна ангіографічна операційна та спеціалізований інсультний блок.
Опалювальний сезон 2025/2026 завершується у Чернігові 3 квітня 11:43
У Чернігові опалювальний сезон 2025/2026 завершується у п’ятницю, 3 квітня 2026 року, у зв’язку з тим, що середньодобова температура зовнішнього повітря вже перевищує +8 °C і, за прогнозами, утримуватиметься на цьому рівні до кінця тижня.
На Чернігівщині поліція розслідує факт масової загибелі риби у водоймі 11:21
За фактом масової загибелі риби у водоймі на території Менської громади Корюківського району поліція розслідує кримінальне провадження.
© 2005-2026