Правосуддя без бар’єрів в Чернігові

31.07.2013   07:42 — Агенцiя

Черніговом крокує перший етап громадської кампанії “Правосуддя без бар’єрів”, що ініціюють учасники Другого Міжнародного Курсу з прав людини для молодих активістів, реалізованого в рамках спільної стратегії Всеукраїнської освітньої програми “Розуміємо права людини” та Білоруської правозахисної школи.

В Чернігові пройшов моніторинг судів на доступність для мало мобільних груп: батьки з дітьми на візках, інваліди в візках, люди похилого віку. По результатом дослідження шість із шести судів міста виявилися недоступними для даної категорії населення.

Згідно Європейскої конвенції з прав люди статті 6 кожен має право на справедливий суд, але навряд чи реально реалізувати це право людині, яка фізично не може зайти в приміщення суду. В Україні існують спеціальні будівельні норми, що визначають доступність будівель для мало мобільних груп – ДБНВ.2.2-17:2006. Але, на жаль, ці норми застосовуються лише для проектування будівель та реконструкції. Зазвичай будівлі суду не є новобудовами, тому зазначені вище стандарти по суті їх не зачепили, хоча потреба у доступності судів є.

Від так першим етапом кампанії є збір інформації волонтерами стосовно теперішнього стану судів по всій Україні та Білорусії. Наступним кроком буде аналіз та вироблення рекомендацій. Останнім етапом буде привернення уваги громадськості та контроль за впровадженням даних рекомендацій владою за допомогою юридичних механізмів.

Слід зауважити, що мета кампанії змінити ситуацію на краще, а не критикувати керівництво судів. Ініціативна група усвідомлює, що проблема доступності судів для мало мобільних груп зазвичай є системною проблемою, а не справою халатності окремих судів.

На території Чернігова знаходяться 6 судів, кожен з яких виявився недоступним для мало мобільних груп, на жаль. Волонтери звертали увагу на наявність пандусів при вході, ширину вхідних дверей, висоту віконець канцелярії, ширину коридорів, доступ до туалетів, стан кнопки виклику та ін. Волонтерами в Чернігові виступила організація ЧОМГО “Світанок”. Деякі загальні характеристики: жодний туалет не адаптований для маломобільних груп, п’ять з шести пандусів не мають перил.

Детальніше про кожний суд. Господарський суд орендує приміщення на другому поверсі в будівлі без ліфту і пандусів на другий поверх. Кнопка виклику знаходиться на відстані приблизно 1,5 м над землею. Наприклад, людина у візку не змогла б до неї дотягнутися.

Апеляційний суд порадував широкими світлими коридорами, але засмутив “Американськими гірками” при вході, на яких встановлені рейки під кутом 45 градусів, в той час як максимально допустимий нахил становить – 10 градусів.

Будівля Чернігівського районного суду Чернігівської області мала сходи завширшки менше ніж 80 см. На другому поверсі знаходяться двері з кодовим замком, хоча за ними знаходиться канцелярія. Висота віконця для отримання заяв було розташовано на прийнятній висоті, але ширина проходу біля віконця становила менше 80 см. Наявні пороги біля 10 см в залу засідань та інші кабінети.

Новозаводський районний суд є найнедоступніший з усіх. При вході відсутня кнопка виклику, взагалі відсутній пандус, коридори в деяких місцях менше 80 см, багато вузьких сходів, а туалет знаходиться на дворі, в який можна потрапити лише через другий поверх. Туалет “сільського типу”, слід відмітити – чистіший, ніж в наступному суді, але захований за гаражем. В середині будівлі є зачинений службовий туалет.

Адміністративний окружний суд Чернігівської області мав широкі коридори. В двоповерховій будівлі відсутній ліфт та пандус на другий поверх. Єдиний суд, що мав цікаву особливість стосовно туалетів. Були відсутні написи “туалет” на дверях обох туалетів. Більше того дані двері були закриті на ключ. І тільки тому, що охоронець одразу викликав для волонтерів-моніторів працівника суду вони дізналися про те, що це туалети і який з них жіночий. Більше того у дворі даного суду є туалет “сільского” зразка. Спостерігач переконувала моніторів, що все для відвідувачів, але дивно як людина може здогадатися, що білі двері без написів зачинені на ключ є санвузлом.

Деснянський районний суд єдиний суд що має гарний пандус, кут якого менше 10 градусів при вході та кнопка виклику знаходиться в доступному місці. Але після підйому на пандусі людину на візку чекає рама-металошукач менше ніж 80 см, яку не можливо об’їхати. Останнє автоматично робить суд недоступним. Віконце канцелярії було доступним, але чомусь закритим картоном, а двері в канцелярію відкриті, хоча зайти в них можна було лише через раму-металошукач. Єдиний суд, що має ліф, але вхід в ліфт менше 80 см.

Слід усвідомити, що такі побутові справа як розлучення або пограбування вирішити представникам мало мобільних груп складніше лише через відсутність фізичного доступу до установ. Деякі працівники суду стверджували, що суди не потребують доступності для мало мобільних груп, оскільки “скільки там працюють не бачили жодного представника таких груп”. Слід замислитися над причино-наслідковими зв’язками такого феномену. Навряд чи права людей з інвалідністю або матерів з колясками ніколи не порушуються.

Читайте також: Чернігівські суди обіцяють стати доступними для інвалідів

Загалом подібна картина спостерігається по всій Україні. Кампанія зарекомендувала себе як перспективна. Слідкуйте за новинами.

Прес-служба ЧОМГО “Світанок”

Додаток:

Щоб взяти участь в моніторингу і досліджувати архітектурну доступність судів у вашому місті або отримати додаткову інформацію, зв’яжіться з координаторами кампанії за електронною адресою: postup.hrc@gmail.com або за телефонами +38 (050) 273-19-96 (Олена Луньова), +38 (050) 810-66-49 (Юлія Красільникова). Приєднуйтеся до кампанії “Правосуддя без бар’єрів” у фейсбуці! Кампанія “Правосуддя без бар’єрів” підтримана в рамках проекту “Підтримка громадської активності в Україні”, що здійснюється громадською організацією “People in Need” (“Людина в біді”, м. Прага, Чехія) у партнерстві з Кримським правозахисним центром “Дія”, Мережею правових приймалень Криму за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Проект спрямований на посилення ролі місцевих громадських організацій, ініціативних груп та шкільних об’єднань у суспільстві.