Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Четвер, 5 серпня, 21:39:33

Сергій Шкарлет: "Законодавче оновлення у сфері вищої освіти є актуальною і нагальною потребою"

02.02.2012   11:46Агенцiя

— Сергію Миколайовичу, 24 січня ви брали участь у зустрічі в клубі Кабінету Міністрів з прем’єром Миколою Азаровим з приводу нової редакції закону «Про вищу освіту». Виступали студенти, ректори провідних вузів країни. І знову звучали досить протилежні за змістом пропозиції. Як ви вважаєте, цей проект закону слід істотно доопрацьовувати чи все ж таки приймати?

— На моє глибоке переконання, чинний закон «Про вищу освіту» вже не відповідає реаліям життя і вимогам часу. Враховуючи те, що у 2005 році Україну прийняли до Європейського освітнього простору, законодавство у сфері освіти взагалі й у сфері вищої освіти зокрема необхідно терміново адаптувати відповідно до сучасних потреб економіки та її інноваційного розвитку. Я вважаю, що законодавче оновлення у сфері вищої освіти на часі, більше того — є актуальною і нагальною потребою.

— Сьогодні існує три альтернативні проекти нового закону «Про вищу освіту»...

— Справді, у Верховній Раді знаходяться три законопроекти — урядовий і два альтернативні. Особисто я не дуже погоджуюсь із терміном «урядовий» і назвав би його скоріше «експертним», враховуючи загальний час підготовки (майже 4 роки) та ту кількість обговорень, «круглих столів», слухань, прийнятих поправок, що передували поданню цього документа до Верховної Ради, а також те розмаїття учасників його обговорення, фахівців, експертів. Я ознайомлений з усіма законопроектами і позитивно оцінюю прагнення авторів до змін у вищій освіті. І все ж перевагу віддаю урядовому. Щодо альтернативних проектів, то вони з’явилися недавно, практично наприкінці року. Тому викладацькому та студентському загалу їхні положення маловідомі. На мою думку, точка зору їх розробників не враховує те розмаїття ідей, яке присутнє в урядовому законопроекті. Хочу зазначити, що останній обговорювався майже у 900 науково-педагогічних колективах, на радах ректорів усіх рівнів, на комітетських слуханнях, на студентському референдумі та на декількох всеукраїнських студентських зібраннях за представництвом Всеукраїнської студентської ради (об’єднує майже 2,5 млн. студентів) та Національного студентського союзу (об’єднує майже 1 млн. студентів), а на ІІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти був одноголосно схвалений як такий, що підлягає спрямуванню до Верховної Ради України — як першочерговий. До нього внесено і враховано понад 1200 поправок від експертів різних рівнів. Тобто це справді законопроект, який вийшов, так би мовити, з народу.

— І Чернігів брав участь у цьому обговоренні?

— Так. І неодноразово. Тільки наш вуз направив 11 пропозицій щодо поліпшення змісту урядового проекту і, слід зазначити, більшість з них врахована. Наприклад, одна з поправок нашого науково-педагогічного колективу стосувалася редакції статті 23 законопроекту. Зокрема, ми пропонували відмовитись від визначення типів ВНЗ за параметром кількості студентів денної форми навчання. Ця поправка прийнята. В існуючому урядовому законопроекті типи вищих навчальних закладів визначаються з урахуванням наукової складової у їхній діяльності.

— Але створена на вищезгаданій зустрічі оперативна робоча група на чолі з в. о. ректора Національного технічного університету України «КПІ» Михайлом Згуровським має доопрацювати урядовий законопроект про вищу освіту. Отже, все-таки внесення змін до нього передбачається?

— Я не думаю, що вони докорінно змінять зміст урядового законопроекту. Хоча були й такі пропозиції, що лише б поліпшили його зміст у частині розширення автономії вищого навчального закладу. Це насамперед надання ВНЗ права самостійного розпорядження власними коштами спеціального фонду без обмежень з боку юридичних норм Бюджетного кодексу, тендерного законодавства і регуляторних впливів державного казначейства. На зустрічі з М. Азаровим 24 січня цього року 99 відсотків присутніх підтримали урядовий законопроект і наполягали на його негайному розгляді в першому читанні. Адже сьогодні зволікання з його прийняттям шляхом чергового доопрацювання — це саме той випадок, коли, як мовиться російською, «лучшее — враг хорошего». І взагалі, на мою особисту думку, процес прийняття нового закону «Про вищу освіту» давно вже перейшов з практичної площини у кулуарно-політичну. Мені, наприклад, незрозуміло, чому такі найбільш суперечливі законопроекти, що стосуються пенсійної реформи та «підприємців-спрощенців», уже давно розглянуті в парламенті та запроваджені в дію, а вкрай необхідний для однієї з найбільших галузей законопроект досі збирає навколо себе суперечливі обговорення і дискусії.

— Що в ньому є найбільш значимим для вашого університету?

— Я наведу лише один приклад: урядовий законопроект значно розширює автономію вищих навчальних закладів у більшості зі сфер їх діяльності. Зокрема, цінність згаданого ми особливо відчули під час налагодження співпраці з вузами Великобританії. Як відомо, у квітні Кабінет Міністрів України прийняв постанову щодо Положення про навчання студентів та стажування аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном, а у травні — затвердив порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для навчання, стажування, підвищення кваліфікації студентів, аспірантів, науково-педагогічних та педагогічних працівників за кордоном. І ось коли ми готували, базуючись на цих урядових рішеннях, договори про співпрацю із закордонними партнерами, останні хотіли пересвідчитись у нашій надійності, самостійності, значимості.
На англійських представників вищої школи велике враження справив урядовий законопроект нашого «освітянського кодексу», що сьогодні фактично ідентифікується як довгоочікуваний закон про вищу освіту. Саме він упевнив їх, що ми на правильному шляху до Європейського освітнього простору, і з нами були укладені відповідні контракти на навчання студентів та стажування співробітників у одному з університетів Великобританії.

— Студенти вже навчаються за кордоном?

— Так. У жовтні 2011 року вісім найкращих студентів інженерних спеціальностей нашого університету відбули на навчання, а три молодих доценти — на стажування до Гліндвордського університету. Цей вуз в Уельсі — один із найпрестижніших у Великобританії, оскільки дає ґрунтовну та якісну освіту. Наші студенти здобуватимуть знання в Гліндвордському університеті безплатно, навіть отримуватимуть стипендію. Повернуться вони додому вже магістрами за спеціальностями Mechanіcal Manufacturіng та Computer Scіence. А вдома після повернення з Великобританії матимуть можливість отримати магістерський диплом і свого рідного технологічного університету.
При цьому зазначу, що прийняття закону «Про вищу освіту» в редакції урядового законопроекту полегшить подальші подібні контакти українських вищих навчальних закладів із зарубіжними вузами. Адже, наприклад, реалізація урядової програми освітньої співпраці у нинішніх умовах потребувала прийняття п’яти підзаконних актів, щоб виділені кошти на поїздки студентів, аспірантів, викладачів можна було використати.

— Які пропозиції, що прозвучали на зустрічі у Кабінеті Міністрів, на ваш погляд, потребують критичного осмислення?

— Насамперед, ідея про скасування при вступних іспитах бала вищого навчального закладу. Я вважаю, що вона істотно понижує автономію вузів. В урядовому законопроекті йдеться про необхідність дозволити вищим навчальним закладам приймати громадян на основі повної загальної середньої освіти під час вступу на навчання з урахуванням середнього бала державного документа про повну загальну середню освіту та бала вищого навчального закладу. Це, до речі, нормальна європейська і світова практика. Будь-який університет США, Великобританії, Франції, ФРН установлює свої певні критерії для відбору студентів. Хто їде навчатися за кордон, це добре знає. Чому ж у нас повинно бути по-іншому? Три роки тому ми приймали в університет на навчання з 17 спеціальностей (нині 28. — Прим. авт.). І ось один абітурієнт одразу подав 17 заяв на всі спеціальності, аби десь-таки «пройти». Чи потрібна вузу така молода людина, якій все одно, ким вона хоче бути? Чи можна з нього підготувати кваліфікованого фахівця? Адже метою такого навчання є просто отримання диплома про вищу освіту. Тому я стою принципово за те, щоб наш університет мав можливість за допомогою співбесіди чи іншого додаткового випробування відбирати, по-перше, студента, який справді вирішив навчатися саме в цьому вищому навчальному закладі і саме на певній спеціальності, а, по-друге, здійснити відбір найкращих кандидатур на вакантні студентські місця.

— Але ж бал вузу може призвести до повернення тієї сумнозвісної практики, коли до вузу потраплятимуть не так за знаннями, як за «потрібністю».

— Щоб цього не трапилося, необхідно в експертну чи екзаменаційну комісію під час прийому ввести представників студентських рад. Це, сподіваюся, унеможливить корупційні схеми потрапляння на бюджетну форму навчання юнаків і дівчат з очевидним браком знань. А взагалі, обирати вищий навчальний заклад має не тільки абітурієнт, а й сам ВНЗ повинен мати право «знаходити» свого студента.

— У студентів викликає занепокоєння положення урядового законопроекту про право керівництва навчальних закладів виключати студентів за плагіат. Це справді дуже вже нібито й жорстко.

— Я знову ж таки можу апелювати до цього, скориставшись зарубіжним досвідом. У Великобританії, з якої я щойно повернувся, за плагіат студента без винятків відраховують. У нас же в будь-якому місті, столиці стовпи, паркани обклеєні оголошеннями про виготовлення за певну суму рефератів, курсових, дипломних робіт і навіть дисертацій. За кілька годин роботи в Інтернеті теж можна без особливих зусиль скористатися чужими думками, сторінками для «створення» певної праці. Цій сумнозвісній практиці зрештою треба ставити заслін. Чи потрібний роботодавцю фахівець, який не навчився мислити самостійно? Що це за навчання, коли випускник не вміє викласти логічно свої думки, розібратися у тій чи іншій проблемі? Якщо молода людина зі студентської парти звикла до легкого освоєння-плагіату чужих текстів, ідей, то, ясна річ, у подальшому житті їй буде або складно, або вона стане неконкурентною серед інших фахівців.

— Насторожує у цій позиції те, що так керівництво вузу може будь-якого студента відрахувати за, наприклад, списаний з підручника абзац...

— Передусім хочу зазначити, що жоден ректор без погодження зі студентською радою не може відрахувати за те чи інше порушення студента. Згідно з чинним законодавством нині у представницькому органі — вченій раді та у вищому колегіальному органі університету — загальних зборах 10 відсотків складу — студенти. До речі, такі самі норми збережені й в урядовому законопроекті. І їхній голос істотно впливає на ті чи інші рішення ректора. Зазначу, що перед ним не стоїть завдання позбутися з вузу якнайбільшої кількості тих, хто не живе своїм розумом. Але суворе покарання за плагіат повинне бути у новому законі. Можливо, ввести це положення у дію потрібно дещо пізніше з чітким викладенням механізму його застосування, аби молодь встигла переорієнтуватися до нових законодавчих вимог.
Сувора боротьба із плагіатом, як на мене, позитивно вплине на якість підготовки спеціалістів у вузах. Вона стимулюватиме студентів до самостійної наукової роботи, творчого осмислення завдань.
А взагалі, я вважаю, що застосовувати покарання за плагіат необхідно не тільки до студентів, а й перенести його у площину застосування до усіх без винятку учасників навчального процесу та наукового пошуку.

— За радянських часів було вигідно добре вчитися, бо за «3» студент позбавлявся стипендії. А як зараз?

— На жаль, сьогодні студент бюджетної сфери і за «3» отримує стипендію. Чи справедливо це? Чи не варто було б спрямувати державні кошти на найталановитіших юнаків та дівчат? В урядовому законопроекті прописано, що стипендія має бути на рівні прожиткового рівня. Це досить важливо, оскільки у такому разі враховуються інфляційні процеси тощо. Студентська громада позитивно оцінює факт підвищення стипендіального забезпечення, але із занепокоєнням ставить питання: чи буде підвищення в бюджеті держави загальної суми стипендіального забезпечення? Адже якщо ні, то стипендію за підвищеним рівнем має отримувати менша кількість студентів — принаймні ті, хто навчається без трійок. На мою думку, стипендія на рівні прожиткового мінімуму — це безумовно позитивний стимул до якнайкращого навчання, а оцінка «3» завжди вважалася посереднім результатом ідентифікації наявних знань.

— Які плюси отримає Чернігівський державний технологічний університет, якщо закон «Про вищу освіту» Верховна Рада прийме у березні?

— Я дуже сподіваюсь на те, що вищі навчальні заклади України у недалекому майбутньому отримають довгоочікуваний нормативний документ, що регламентує їхню діяльність. І це буде великий плюс не тільки для нашого університету, а й для всієї освітянської громади. Вона відповідно до положень існуючого урядового законопроекту отримає передусім законодавчу норму про те, що передбачені права вищого навчального закладу, які визначають його автономію, не можуть бути обмежені іншими законами. Окрім цього, надзвичайно важливими є закріплені юридичні нормативи щодо формування автономії вищого навчального закладу в частині: самостійного визначення форм навчання та організації навчального процесу; прийому на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників; самостійного запровадження власних програм наукової, науково-дослідної, науково-технічної та інноваційної діяльності; самостійного запровадження і припинення спеціалізації, визначення їх змісту і програми вибіркових навчальних дисциплін; утворення, реорганізації і припинення діяльності структурних підрозділів; встановлення власних форм морального та матеріального заохочення працівників вищого навчального закладу; розпорядження власними надходженнями, зокрема, отриманими від надання додаткових платних послуг здобувачам вищої освіти та іншим фізичним і юридичним особам; відкривати поточні та депозитні рахунки в банках та інші.

Із досьє «Голосу України»
Сергій Миколайович Шкарлет народився 19 жовтня 1972 року. Середню освіту здобув у Ніжині. Згодом закінчив у 1995 р. факультет прикладної математики КПІ. Навчався в аспірантурі Міжнародного науково-технічного університету, потім — у докторантурі Національного авіаційного університету. Доктор економічних наук, професор з 2008 р. Був майже 9 років ректором Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права. У квітні 2010 року таємним голосуванням трудового колективу обраний ректором Чернігівського державного технологічного університету.Депутат Чернігівської обласної ради.

Інтерв’ю провів Сергій Павленко.
http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=247478

Останні новини Чернігівщини

В’ячеслав Чаус: маємо об’єднати громади області в єдиному векторі розвитку навколо ініціатив Президента

В’ячеслав Чаус: маємо об’єднати громади області в єдиному векторі розвитку навколо ініціатив Президента 21:36

Щоб область мала успіх, повинні об’єднатися усі гілки влади, громадськість та ЗМІ. Про це сьогодні, 5 серпня, під час прес-конференції заявив голова облдержадміністрації В’ячеслав Чаус.

Програма розвитку озеленення міста Чернігова на 2021-2025 роки передбачає реконструкцію вулиць Серьожнікова і Святомиколаївської

Програма розвитку озеленення міста Чернігова на 2021-2025 роки передбачає реконструкцію вулиць Серьожнікова і Святомиколаївської 21:31

Програма розвитку озеленення міста Чернігова на 2021-2025 роки, яку 3 серпня презентував на розширеній нараді з керівниками структурних підрозділів та комунальних підприємств начальник КП "Зеленбуд" Артем Стах, передбачає проведення повної реконструкції однієї з улюблених пішохідних зон чернігівців - вул. Серьожнікова та вул. Святомиколївської.

Обсяги реалізованої продукції промисловості в січні–червні 2021 року

Обсяги реалізованої продукції промисловості в січні–червні 2021 року 21:25

Підприємства області в січні–червні 2021р. реалізували промислової продукції (товарів, послуг) на 18 млрд.грн.

Відкритість, активізм, взаємодія: в Освітньому домі прав людини в Чернігові стартувала Міжнародна школа для молодих активістів

Відкритість, активізм, взаємодія: в Освітньому домі прав людини в Чернігові стартувала Міжнародна школа для молодих активістів 21:20

В Освітньому домі з прав людини проводиться Міжнародна школа з прав людини для молодих активістів, яка стартувала 2 серпня 2021 року. 40 учасників з різних країн розділили на дві групи, які проживають окремо, проте мають багато спільних заходів.Про школу та відбір учасників розказала координаторка однієї з груп, Марія Цип'ящук: “Учасники є випускниками попереднього онлайн-компоненту, які проходили інтенсивне навчання з минулої осені до початку весни. Це було навчання основам прав людини, тому, як їх захищати, які механізми та інструменти існують для впровадження та захисту різних типів прав і свобод, також вони говорили про захист прав правозахисників. Саме ці чотири речі є пріоритетом Фонду Домів прав людини. На першу школу подалося понад 260 людей, найбільше їх було з України, дуже багато з Білорусі, Грузії, також були заявки з Вірменії, Сербії та Росії – тож зараз до нас приїхали учасники з цих шести країн. Вони пройшли онлайн-компонент, тобто лекції, успішно склали тести, які давалися до кожного з модулів і виконали додаткові творчі завдання. Після цього, коли ми оголосили конкурс на офлайн-компонент, вони на нього подалися і ми відібрали 40 найбільш мотивованих, детально вивчивши мотиваційні листи та заявки. Учасники школи будуть працювати разом 9 днів у різних форматах роботи, зокрема це панельні дискусії, воркшопи, виїзні сесії у Києві, де ми будемо зустрічатися з представниками органів влади, громадянського суспільства, громадських організацій. Також протягом школи молодь буде працювати над складанням спільної декларації, покликаної привернути увагу до питання захисту правозахисників, і також над розробкою міні адвокаційних кампаній, бо коли вони повернуться додому, їхнім завданням буде впровадження цих кампаній впродовж трьох місяців. Нашу школу підтримують Фонди прав людини, а також ми отримали фінансування від Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, окрім того програми розвитку ООН, які надають нам різні форми підтримки”. Костянтин Реуцький, виконавчий директор БФ «Восток - SOS», представник робочої групи та тренер школи розказав про подальші плани співпраці з молодими активістами. “Це не перша наша міжнародна школа, ми давно працюємо з білоруськими та російськими активістами. В рамках програми "Розуміємо права людини" ми працюємо з 2009 року. Звісно, ми зацікавлені у розвитку громадянського суспільства не тільки в Україні, а й сусідніх країнах. Ми вважаємо, що від активності людей у Білорусі, Росії та інших сусідніх з Україною країнах значною мірою залежить ситуація з правами людини в Україні, тому ми вчимо їх, а також допомагаємо активістам з різних країн формувати мережі і спільно діяти для покращення ситуації з правами людини в регіонах. Більшість наших випускників надовго залишаються в правозахисній сфері і продовжують спільно діяти, до чого ми їх мотивуємо. У нас в активі вже є проекти, які були реалізовані спільно учасниками з Росії, України, Білорусі, Грузії, і ми плануємо продовжувати розвиватися в цьому напрямку ". Початок роботи над стратегією для вирішення проблем Протягом школи молоді активісти проаналізують проблеми та виклики для прав людини в своїх країнах, а також спробують знайти відповіді і стратегії вирішення цих ситуацій. Вони зможуть оцінити ризики для правозахисників і описати їх в документі, надавши також рекомендації для громадянського суспільства, уряду і міжнародних організацій. Перші два дні школи учасники активно працювали з темами, що присвячені принципам та стандартам прав людини. Дві групи взяли участь у сесії з представником ОБСЄ/БДІПЛ Ніною Чантурією на тему "Права людини - голос молоді", під час якої, також розглянули шляхи сполучення демократичних інституцій, громадянської освіти та молодіжного активізму. На дискусію "Виклики та проблеми в області прав людини в сучасному світі" приїхали спікери: Роман Романов, директор програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»; Сергій Окунєв, правозахисник; Дар'я Свиридова, Перший заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим; Микита Трофименко, юристконсульт БО «100% Життя». Молоді активісти разом із представниками влади та міжнародних організацій обговорили важливі питання, зокрема забезпечення прав людини в умовах пандемії та їх обмеження заради національної безпеки. "Під час COVID-19 люди зрозумілі, что вони знаходяться в державах та безпосередньо залежать від влади. І владою є поліція, яка регулює наше перебування на вулиці, або прикордонники, які не випускають з країни. Тож світовій спільноті важливо знайти баланс між національними інтересами та загальнолюдськімі цінностямі ", - зазначив Роман Романов.

Обстановка на кордоні

Обстановка на кордоні 11:37

Протягом минулої доби змін в обстановці на державному кордоні України в межах Чернігівщини не відбулося, вона залишалася стабільною та контрольованою.