Бахмаччина – батьківщина промислового бджільництва

09.07.2016   09:12 —

Історія бджільництва сягає глибоким корінням в сиву давнину. На території Київської Русі історія бджільництва просліджується в Х ст. н. е., де на той час процвітало бортництво.

Інтереси бортників оберігалися законом Ярослава Мудрого, за порчу бортей, або виломку чужого меду, передбачався штраф. А пізніше за “Литовським статусом” - смерть.

Аж до винайдення відомим бджолярем Петром Прокоповичем рамкового вулика, яким ми й користуємося дотепер, мед добувався важко. Знищувалися бджоли та їхній розплід, що сповільняло розвиток комах.

Петру Івановичу належить світова першість не лише в бджолярському винаході, а й у відкритті першої в світі школи бджільництва, де викладання велося виключно українською мовою (с. Пальчики Бахмацького району 1828 рік). Прокопович багато проводив дослідницької роботи, свої матеріали широко друкував в "Земледельческом журнале", які потім передруковувалися по всій Європі.

Сьогодні бджільництво є не тільки важливою галуззю сільського господарства, але й одним із найбільш захоплюючих занять для людей, які не байдужі до природи, бджіл, продуктів бджільництва й свого здоров’я.

На пасіках України утримується в межах 3-х мільйонів бджолосімей (у світі 42-48 млн). На приватний сектор припадає 80% бджолосімей, де працювали і працюють люди, для яких бджоли – це і професія, і хобі, і стиль життя.

В нашій країні налічується 500 тис. пасічників. Щороку виробляється 50-55 тис. тонн меду (у світі 420-480 тис. тонн). Споживання меду за рік становить 250-300 грамів в розрахунку на одного жителя, в Японії ж на одного мешканця країни припадає по 4-5 кілограми.

В п’яти сільськогосподарських підприємствах Бахмацького району утримують бджіл, їх чисельність становить 370 сімей. На приватний сектор району припадає більше 3000 бджолосімей.

“Бджіл держать – в холодку не лежать“ про це нам нагадує народна мудрість, і це дійсно так. Один згаяний літній день може привести до провалу всього бджолярського сезону. Бо щедро наділив Бог бджолу, вся продукція, яку виробляє ця комаха (мед, віск, прополіс, маточчине молочко, квітковий пилок) - лікарська, дуже корисна для людського організму.

У повісті "Близнюки" геніальний Тарас Шевченко подає колоритний образ Ничипора Сокири, вустами якого мовлено: немає либонь, благороднішого на світі заняття, ніж пасічникування.